Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) моніторинг процедури закупівлі — аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з пунктом 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону.
Частиною 6 статті 8 Закону передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
За частиною 8 статті 8 Закону замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз’ясненням змісту висновку та його зобов’язань, визначених у висновку.
Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Наче все і зрозуміло, що наведеною нормою визначено чотири варіанти реагування на висновок моніторингу. Але кожен з них має свої нюанси й специфіку. Звісно, не так все тут просто, і замовники доволі часто губляться в питанні, який варіант дій вибрати. Тому беріть до уваги перелік корисних посилань на публікації порталу RADNUK.COM.UA щодо можливих дій замовника після закінчення моніторингу закупівель органом фінансового контролю.
- «Дії замовника за результатами проведеного моніторингу», у якій автор визначив нюанси дій замовника після висновку згідно з абзацом 2 частини 8 статті 8 Закону;
- «Невиконання висновку ДАСУ: прямі та скісні наслідки для замовника», що описує нюанси невиконання замовником висновку моніторингу;
- «Оскарження висновку ДАСУ про результати моніторингу закупівель», де наведено алгоритм оскарження висновку до суду;
- «Чи зобов’язана Держаудитслужба відповідати на заперечення замовника до висновку моніторингу», яка містить відповідь на питання згідно з назвою публікації.
Своєю чергою, в рамках щотижневого опрацювання розміщених зразків документів за різними категоріями опрацьовано категорію «Особливості 1178 (локалізація)» розділу «Локалізація виробництва» та встановлено актуальність зразків цієї категорії.
google 