Підвищення посадових окладів — не привід збільшувати вартість договору про закупівлю

Наталія Заєць
1220
10 Жовтня 2020
Підвищення посадових окладів — не привід збільшувати вартість договору про закупівлю
1220
10 Жовтня 2020

Питання від читача.

— «Доброго дня! Підкажіть, чи маємо ми право укладати додаткові угоди на збільшення вартості договору про закупівлю у зв’язку з підвищенням з 1 вересня 2020 року посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. Як вплинуло таке підвищення на вже укладені договори за результатами закупівлі?».

Відповідь експерта.

— Договір про закупівлю — це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон).

Замовники — це суб’єкти, визначені згідно зі статтею 2 Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Частиною 4 статті 2 Закону замовників розділено на такі категорії, названі в цьому Законі:

  1. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті;
  2. органи соціального страхування, зазначені в пункті 2 частини першої цієї статті;
  3. підприємства, установи, організації, зазначені в пункті 3 частини першої цієї статті;
  4. юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені в пункті 4 частини першої цієї статті.

Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі — учасник) — фізична особа, фізична особа-підприємець чи юридична особа-резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Постановою КМУ від 26.08.2020 № 750 «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери» посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1-го тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі — Постанова № 1298), визначено в розмірі 2 225 гривень.

Також установлено, що в штатному розписі посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери встановлюють у визначених цією постановою розмірах.

Якщо розглядати норми Постанови № 1298 та Постанови від 28.12.2016 № 1037 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», то розуміємо, що установи, заклади та організації окремих галузей бюджетної сфери у більшості випадків є замовниками в розумінні Закону.

Зростання заробітної плати працівників замовника в жодному разі не впливає на вартість договору про закупівлю, укладеного учасником із цим замовником за результатами процедури закупівлі чи спрощеної закупівлі. Це пов’язано з тим, що замовники не формують собівартості предмета закупівлі, а здійснюють оплату договору про закупівлю відповідно до фінансування, затвердженого кошторисом чи фінансовим планом.

Навіть у тих рідкісних випадках, коли такі установи, заклади чи організації є учасниками в розумінні Закону про публічні закупівлі, зміна оплати праці їхніх працівників може впливати на ціну предмета закупівлі тільки в тому випадкові, коли учасник формує собівартість предмета закупівлі та встановлює його ціну на ринкових умовах.

Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах — також за рішенням суб’єкта господарювання (ст. 190 ГКУ).

У цьому разі слід пам’ятати, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім окремих випадків, установлених ч. 5 ст. 41 Закону про публічні закупівлі.

Про те, як законно внести зміни до укладеного договору, читайте на порталі RADNUK.COM.UA в статті «Вісім важливих підстав для зміни істотних умов договору про закупівлю».

Про важливі аспекти договору про закупівлю читайте на порталі RADNUK.COM.UA в статті «Умови договору не повинні відрізнятися від тендерної пропозиції» та «Новели правового регулювання договору про закупівлю за новим Законом»

Експерти відповідають

Провідні фахівці закупівельної галузі коротко та з правової точки зору відповідають на найбільш суперечливі та болючі питання щодо здійснення закупівель

Повне або часткове копіювання публікацій порталу ЗАБОРОНЕНО