Відразу до факту: закупівля за договором цивільно-правового характеру (далі — ЦПХ) є закупівлею в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) зі всіма правами та обов’язками, встановленими Законом (Мінекономіки у відповідях на запитання № 191/2017 та № 5/2018).
Час перейти до суті справи та розглянути запитання*:
- як визначити орієнтовну вартість договору ЦПХ? Укладення договору про надання послуг / виконання робіт із фізичною особою, що не зареєстрована як приватний підприємець чи як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, спричиняє низку податкових зобов’язань, а саме: утримати з виплаченої винагороди податок на доходи фізичних осіб (18 %), військовий збір (1,5 %) і самостійно сплатити 22 % єдиного соціального внеску.
Отже, при обрахунку очікуваної вартості послуг / робіт за майбутнім договором ЦПХ замовникові доцільно взяти до уваги всі свої витрати: не лише ціну договору, тобто платню виконавцеві за період дії договору в рамках календарного року, але й додаткові 22 % на сплату ЄСВ. Причому сумарно для всіх потенційних виконавців однотипної роботи за договорами ЦПХ (у випадку, якщо замовник розділяє роботу і гонорар між кількома виконавцями). Якщо одержаний результат перевищить вартісні межі, установлені статтею 2 Закону, то цілком імовірно, що контрольні органи звинуватять замовника як в ухиленні від укладення трудового договору, так і в придбанні послуг без застосування процедур закупівель (стаття 3 Закону);
- які штрафи за неправомірне застосування договору ЦПХ? Придбання товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог Закону за статтею 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника в розмірі 1 500–3 000 НМД (25 500–51 000 грн).
За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, — 3 000–5 000 НМД (51 000–85 000 грн).
За дане порушення стягнення може бути накладено судом протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (частина 3 статті 38 КУпАП). До того ж укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених Законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника підприємства, організації, установи в розмірі 2 000–10 000 НМД (34 000–170 000 грн) згідно зі статтею 16414 КУпАП.
Думали достатньо? Також висновок органів Держпраці: підміна трудового договору договором ЦПХ загрожує замовникові штрафом за статтею 265 Кодексу законів про працю України в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, які встановлені законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення в разі допущення працівника до роботи без оформлення трудового договору.
Якщо виконавець послуг (робіт) за договором ЦПХ є ще й штатним працівником замовника, а предмет відповідного договору ЦПХ перегукується з посадовими обов’язками, то перевіряльники можуть порушити питання про безпідставну подвійну оплату роботи, що мала бути виконана в рамках звичайних посадових обов’язків виконавця, зарахувати всі витрати замовника в чистий збиток і вимагати повернення виконавцем за договором ЦПХ усього безпідставно (на думку перевіряльників) одержаного гонорару, ще й звинуватити керівника підприємства, організації, установи в розтраті в результаті зловживання службовим становищем. Не солодко, еге ж?
*За матеріалами статті на порталі RADNUK.COM.UA «Цивільно-правові угоди в публічних закупівлях»;
- за рішенням Верховного Суду України від 08.05.2018 № 127/21595/16-ц: основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату.
Предметом трудового договору є праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Щоб дізнатися відповідь на запитання: «Чи має замовник звітувати про укладений договір цивільно-правового характеру щодо надання послуг чи виконання робіт, якщо ціна договору не перевищує 50 тисяч гривень?», тисніть на гіперпосилання.
google 