Чи має замовник звітувати про укладений договір цивільно-правового характеру щодо надання послуг чи виконання робіт, якщо ціна договору не перевищує 50 тисяч гривень?

Редакція
669
12 Серпня 2020
СПЕЦВИПУСК
Чи має замовник звітувати про укладений договір цивільно-правового характеру щодо надання послуг чи виконання робіт, якщо ціна договору не перевищує 50 тисяч гривень?
669
12 Серпня 2020

Відразу зазначимо, що закупівля за договорами цивільно-правового характеру (далі — договір ЦПХ) є закупівлею в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) зі всіма правами та обов’язками, встановленими цим Законом. Предметом договору ЦПХ може бути виконання робіт чи надання послуг. Договір ЦПХ укладається між двома сторонами – замовником та виконавцем із зазначенням точного та вичерпного переліку послуг чи робіт. Він може укладатися у формі договору підряду (виконання робіт) (регулюється главою 61 Цивільного Кодексу України – надалі ЦКУ) або договору надання послуг (глава 63 ЦКУ). Момент укладення договору ЦПХ наступає тоді, коли досягнута згода між сторонами щодо істотних умов, зокрема, до яких відносяться: предмет договору, законодавчо визначені умови, що є необхідними для таких домовленостей, а також усі інші умови, важливі для обох сторін.

Відповідно до вимог пункту 25 частини 1 статті 1 Закону визначено, що публічна закупівля (далі — закупівля) — придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Зважаючи, що замовники зобов’язані оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, починаючи з вартості від 0,01 грн. (частина 3 статті 3 Закону) принципово важливо чітко прописувати в договорах ЦПХ тип договору, тобто на виконання роботи чи надання послуги, зважаючи, що ціновий поріг для застосування Закону для більшості замовників у разі закупівлі послуг значно нижчий, ніж у разі закупівлі робіт, відповідно 200 тисяч гривень і 1,5 мільйона гривень (для замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання ці цифри становлять відповідно 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень Так як неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлю тягне за собою накладення штрафу згідно статті 164-14 КУпАП у розмірі 1 700 гривень на службових (посадових) осіб замовника. За ті самі дії, вчинені повторно особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню – 3 400 гривень.

Таким чином, якщо замовник хоче придбати послуги, то не важливо, хто є постачальником: їх придбання має бути здійснено з огляду на положення Закону про публічні закупівлі.

Такої ж позиції дотримується й Мінекономрозвитку (далі — МЕРТУ) (див. на офіційному веб-сайті МЕРТУ рубрику «Діяльність» — «Публічні закупівлі» — «Консультації», а саме: відповіді на запитання № 191/2017 та № 5/2018).

Відповідно у разі здійснення закупівель до 50 тисяч гривень за договором ЦПХ замовник зобов’язаний опублікувати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Більше щодо договорів ЦПХ читайте на порталі RADNUK.COM.UA в статті «Цивільно-правові угоди в публічних закупівлях».

Практика закупівель

Публікації, які стосуються сфери публічних (державних) закупівель від «А» до «Я» згруповані відповідно до специфіки

Приєднуйся до авторів
load
Реєстрація
Вітаємо!
Реєстрація пройшла успішно
В особистий кабінет
Вам потрібно авторизуватися!
Якщо ви хочете використовувати можливості сайту на 100% вам потрібно авторизуватися
load
Відновлення паролю
Вітаємо!
Реєстрація пройшла успішно
Вітаємо!
Тепер ви підписані на інформаційну розсилку Радника у сфері публічних закупівель