Закупівельна спільнота опинилася перед новою правовою реальністю у зв’язку з прийдешнім скасуванням Господарського кодексу України, передбаченим Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 № 4196-IX.
Цей Кодекс відігравав важливу роль у правовому регулюванні публічних закупівель, оскільки містив низку норм, що визначали правовий статус суб’єктів господарювання, порядок укладення та виконання господарських договорів, а також особливості відповідальності сторін. Для сфери закупівель це було важливим, адже більшість договорів про закупівлю укладалися між суб’єктами господарювання та замовниками — юридичними особами публічного права. Господарський кодекс давав підґрунтя для кваліфікації таких договорів як господарських, визначав вимоги до їхніх істотних умов, форми та порядку зміни.
Водночас протягом багатьох років існували розбіжності між Господарським та Цивільним кодексами. Наприклад, у частині визначення природи договорів, підстав для зміни чи розірвання договору та порядку відшкодування збитків. У публічних закупівлях це часто створювало колізії: замовники та учасники іноді по-різному тлумачили, які норми застосовувати — господарські чи цивільні.
Серед переваг Господарського кодексу можна назвати більш детальне врегулювання господарських правовідносин, орієнтацію на особливості діяльності підприємств та державного сектора, наявність спеціальних норм щодо відповідальності у сфері господарювання. Проте недоліки також були суттєвими: дублювання та суперечності з Цивільним кодексом, застарілість деяких підходів, невідповідність сучасним європейським моделям регулювання. Це призводило до правової невизначеності та спірних ситуацій, особливо в таких чутливих сферах, як публічні закупівлі, де чіткість правового режиму має ключове значення.
Як визначено законотворцями, передумовою прийняття Закону № 4196 було розуміння, що положення Господарського кодексу переважно не мають регулятивного ефекту, є декларативними за своїм змістом, а також суперечать іншим нормативно-правовим актам та загальним засадам цивільного законодавства.
Але після втрати чинності Кодексом може виникнути певна правова невизначеність. Наприклад, за пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII договір про закупівлю — це господарський договір. У той час глава 20 Господарського кодексу була присвячена правовим нормам саме господарських договорів. Водночас Закон № 4196 не визначив перенесення чи закріплення положень щодо господарських договорів в інших законодавчих актах. Крім того, у закупівельному законодавстві залишаються приписи, за якими договір про закупівлю укладається в тому числі відповідно до Господарського кодексу.
Для врегулювання наслідків втрати чинності згаданим Кодексом у публічних закупівлях закупівельникам корисним буде перелік корисних посилань на статті порталу RADNUK.COM.UA.
- «ГКУ скасували: що зміниться в публічних закупівлях», у якій експерт навів правові аспекти наслідків втрати чинності Господарським кодексом для публічних закупівель.
- «Як сформувати умови договору після втрати чинності Господарським кодексом України», де наведено відповідні приклади умов.
- «Укладання договорів після скасування ГКУ: роз’яснення Мін’юсту», у якій проаналізовано роз’яснення фахового органу щодо обставин, що складуться в майбутньому.
- «Щодо договорів, які посилаються на ГКУ, який втратить чинність», де автор виклав пропозицію щодо заміни посилання саме на Кодекс.
У рамках щотижневого опрацювання розміщених зразків документів за різними категоріями редакцією порталу опрацьовано категорію «Документи по Юкрейн Фасіліті» розділу «Зразки документів». За результатом їх опрацювання встановлено актуальність таких зразків.
google 