Останнім часом до редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» збільшилась кількість звернень від замовників щодо відображення в річному плані закупівель/додатку до річного плану закупівель інформації про продовження дії договору про закупівлю згідно з частиною п’ятою статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон).
Відповідно до цієї норми дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Виходячи зі змісту Закону та розроблених на його виконання підзаконних актів, можемо дійти висновку, що у випадку продовження дії договору, згідно з частиною п’ятою статті 36 Закону, дане продовження дії договору не є процедурою закупівлі і відповідно не підлягає відображенню в річному плані закупівель/додатку до річного плану закупівель. Дане твердження кореспондується з позицією Уповноваженого органу щодо порушеного питання, викладеною в листі інформативного характеру (вих. № 3302-06/34307-06) від 27.10.2017 [детально ознайомитися з даним листом ви можете у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2017 року на стор. 36–41].
Разом з тим територіальні органи Державної казначейської служби України доволі часто вимагають від замовників включення до річного плану закупівель/додатка до річного плану закупівель інформації про продовження дії договору і збільшення його вартості, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році. Проте дана вимога не має юридичного підґрунтя та не повинна бути відображена в річному плані закупівель/додатку до річного плану закупівель, про що неодноразово йшлося на сторінках нашого щомісячного юридичного видання.
Та оскільки обговорення даної теми не вщухало, задля врегулювання висвітлених протиріч, що виникають між замовниками і органами Казначейства, редакція журналу звернулась листовно до Державної казначейської служби України з проханням надати офіційне роз’яснення окресленого питання. На стор.___ наводимо для ознайомлення повний текст листа ДКСУ, адресований у відповідь на запит редакції журналу.
Як вбачається з наданої Державною казначейською службою України відповіді, органи Казначейства дотримуються щодо даного питання такої ж позиції, яку викладено в інформаційному листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (вих. № 3302-06/34307-06) від 27.10.2017.
Тобто інформація про продовження дії договору і збільшення його вартості, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, не потребує включення до річного плану закупівель/додатка до річного плану закупівель.
ДКСУ з приводу зазначеного питання також проінформувала територіальні органи Казначейства, що не менш важливо.
Зі свого боку редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» дякує Державній казначейській службі України за змістовну відповідь, яка покликана передусім полегшити життя і так заклопотаним замовникам.
Також нагадуємо читачам, що з детальнішою інформацією щодо продовження дії договору на 20 % можна ознайомитись у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 30–34 та у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2017 року на стор. 20–22.
Державна казначейська служба України
вих. № 24-08/40-8359 від 23.05.2017
Журнал «Радник в сфері державних закупівель»
Державна казначейська служба України (далі — Казначейство) розглянула лист Журналу «Радник в сфері державних закупівель» від 14.04.2017 № 14/01/02 щодо проблемних питань, що виникають між замовниками і органами Казначейства та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до абзацу другого статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регламентовані Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон).
На виконання частини другої статті 7 Закону Казначейство до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю та в разі відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам вищевказаних документів вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим бюджетним фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю. При цьому перевірка наявності документів, визначених в абзаці другому частини другої статті 7 Закону, проводиться підрозділом Казначейства, який здійснює обслуговування замовника, шляхом їх перегляду розміщених в електронній системі закупівель РroZorrо.
Відповідно до частини п’ятої статті 36 Закону дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Треба зазначити, що норма частини п’ятої статті 36 Закону розповсюджується на договори про закупівлю, укладені з дотриманням вимог Закону.
Крім того, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
У свою чергу, 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).
Разом з тим, оскільки правовим підґрунтям терміну «видатки» є бюджетне законодавство, зокрема Бюджетний кодекс України, обмеження частини п’ятої статті 36 Закону в контексті наявності затверджених в установленому порядку видатків стосується розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, які враховуються ними під час укладання відповідних додаткових угод в частині умов щодо виникнення платіжних зобов’язань замовника.
Таким чином, норма частини п’ятої статті 36 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреб замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Тому, у разі якщо замовником застосовано частину п’яту статті 36 Закону, тендерний комітет/уповноважена особа складає та затверджує річний план щодо закупівлі, які планує провести без урахування обсягів, за якими виникли зобов’язання у зв’язку із продовженням строку дії договору про закупівлю у зазначеному випадку.
Одночасно зазначаємо, що роз’яснення з даного питання міститься в листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06.
Також повідомляємо, що вищезазначена інформація доведена до територіальних органів Казначейства.
Перший заступник Голови
В. П. Дуда