Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила низку рішень щодо імпорту з РФ
Тринадцятого квітня 2017 року відбулося чергове засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ). МКМТ ухвалила рішення про проведення проміжного перегляду антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з Російської Федерації.
Як відомо, чинні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну нітрату амонію походженням з Російської Федерації було застосовано ще в травні 2008 року. У липні 2014 року за результатами перегляду заходи було продовжено на п’ять років (до липня 2019 року). Разом із цим 30 березня цього року Мінагрополітики повідомило, що у зв’язку із зупинкою виробництва та відвантаження азотних добрив українськими підприємствами є необхідність переглянути заходи.
Своєю чергою українські товаровиробники нітрату амонію також звернулись щодо необхідності переглянути антидемпінгові заходи, оскільки ці заходи недостатньо запобігають шкоді, що демпінговий імпорт з Російської Федерації заподіює національному товаровиробникові.
Взявши до уваги обидві позиції, члени МКМТ погодились, що є необхідність для дослідження ситуації на ринку мінеральних добрив у рамках проміжного перегляду. Також МКМТ прийняла рішення про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну кругів шліфувальних на керамічній зв’язці походженням з Російської Федерації.
Нині до російських експортерів застосовують антидемпінгове мито строком на п’ять років у розмірі:
- для експортера-виробника відкритого акціонерного товариства «Волзький абразивний завод» (ВАТ «ВАЗ»), що розташований у місті Волзький Волгоградської області, — 6,54 %;
- для інших експортерів та загалом для Російської Федерації — 33,83 %.
Застосування зазначених антидемпінгових заходів позитивно вплине на фінансово-господарське становище національного товаровиробника, зокрема сприятиме відновленню обсягів виробництва та продажів, збереженню та поновленню робочих місць, відновленню прибутків.
Крім того, МКМТ прийняла рішення про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деякої карбамідо-формальдегідної продукції походженням з Російської Федерації.
Згідно з рішенням МКМТ, антидемпінгове розслідування порушують щодо імпорту в Україну карбамідо-формальдегідної смоли та карбамідо-формальдегідного концентрату походженням з Російської Федерації (код УКТЗЕД 3909 10 00 00).
Під час розслідування вивчатимуть інформацію та докази наявності демпінгу, шкоди та причинно-наслідкового зв’язку між ними. За результатами проведених досліджень буде прийнято рішення щодо доцільності застосування антидемпінгових заходів.
Прес-служба Мінекономрозвитку України
До Верховної Ради внесено законопроект щодо запровадження кримінальної відповідальності за затягування процесу видавання дозвільних документів
Автор законопроекту пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України.
Так, порушення установлених законом граничних строків надання адміністративних послуг та прирівняних до них послуг, документів дозвільного характеру, строків прийняття рішення про видавання ліцензії та її анулювання службовими особами органів виконавчої влади, іншого державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації, уповноваженим відповідно до закону надавати ці послуги, — карається штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 400,00 грн до 17 000,00 грн) або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Якщо такі дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, — передбачено штраф від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 500,00 грн до 34 000,00 грн) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Детально з даним законопроектом ви можете ознайомитись за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61508.
За матеріалами журналу «Радник в сфері державних закупівель»
В Україні хочуть впровадити сертифікацію енергетичної ефективності будівель
Четвертого квітня 2017 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект про енергетичну ефективність будівель.
Згідно із законопроектом, для об’єктів будівництва та вже наявних будівель передбачається сертифікація енергетичної ефективності з метою визначення фактичних її показників, проведення оцінки відповідності зазначених показників установленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель, розроблення рекомендацій щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі, що беруть до уваги місцеві кліматичні умови та є технічно і економічно обґрунтованими.
Енергетичний сертифікат будівлі є складовою частиною паспорта об’єкта будівництва, передбаченого законодавством. Строк дії сертифіката енергетичної ефективності будівлі становить десять років.
Сертифікація енергетичної ефективності будівель є обов’язковою для:
- об’єктів будівництва із середнім та значним класом наслідків, що визначають згідно з вимогами законодавства;
- будівель, у приміщеннях яких загальною опалюваною площею більше 250 квадратних метрів розташовані: органи державної влади, що фінансують з державного бюджету, які часто відвідують громадяни для здійснення права на звернення та отримання адміністративних послуг відповідно до законодавства; органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації комунальної власності відповідних територіальних громад, які фінансують з відповідних місцевих бюджетів у разі здійснення ними реконструкції та модернізації таких будівель;
- здійснення заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель за умови отримання державної підтримки (крім випадків, коли такі заходи здійснюють фізичні особи, які не є суб’єктами господарювання).
Виготовлення енергетичного сертифіката будівлі щодо об’єкта будівництва покладено на замовника будівництва до прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку. Інформацію про нього зазначають в акті готовності об’єкта до експлуатації з подальшим поданням копії такого сертифіката й вихідних даних, які використовували під час його складення, для включення до бази даних енергетичних сертифікатів будівель після прийняття такого об’єкта в експлуатацію.
Сертифікацію енергетичної ефективності будівель, відокремлених частин будівель, квартир та інших приміщень, які не підлягають обов’язковій сертифікації, здійснюють за рішенням власника (співвласників).
Також даний законопроект вносить зміни до статті 962 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З прийняттям Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» відсутність енергетичного сертифіката будівлі, звіту про результати обстеження систем опалення, гарячого водопостачання та кондиціонування повітря в будівлях, якщо їх наявність є обов’язковою згідно із законом, нерозміщення в доступному для ознайомлення громадськості місці енергетичного сертифіката будівлі або його копії у випадках, установлених законом, — спричинює накладення штрафу на громадян та/або посадових осіб у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 400 до 5 100 грн).
Наразі ознайомитися детальніше з даним законопроектом (4941-д) можна за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=4941-%E4&skl=9.
За матеріалами журналу «Радник в сфері державних закупівель»
Верховна Рада прийняла Закон про ринок електричної енергії
Тринадцятого квітня 2017 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні Закон України «Про ринок електричної енергії України».
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії і регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передаванням, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з огляду на інтереси споживачів, розвиток ринкових відносин, мінімізацію витрат на постачання електричної енергії та мінімізацію негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Ринок електричної енергії — система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передавання та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.
Ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб’єктів природних монополій, з обмеженнями, установленими цим Законом.
Господарську діяльність з виробництва, передавання, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачеві, трейдерську діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадять на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передавання, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачеві, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця затверджує Регулятор.
Закон доповнює перелік учасників ринку новим учасником — трейдером, яким може бути будь-який суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу споживачеві. Трейдери здійснюватимуть купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми (прямими) договорами або на ринку «на добу наперед» чи внутрішньодобовому ринку. Існування трейдерів на ринку електричної енергії має позитивно вплинути на ліквідність ринку та сприятиме обмеженню значних коливань цін на ринку.
Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» на своїх офіційних сторінках, які знаходяться за такими адресами в мережі Інтернет: radnuk.com.ua, facebook.com/radnukdz, twitter.com/radnukdz, vk.com/radnukdz, додатково повідомить читачам про початок дії та про вплив на порядок проведення процедур закупівлі електроенергії замовниками.
З детальнішою інформацією ви можете ознайомитись за посиланням http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245201047&cat_id=35109. З повним текстом законопроекту (4493) наразі можна ознайомитись за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=4493&skl=9.
За матеріалами журналу «Радник в сфері державних закупівель»
google 