Максим Нефьодов: «завдання будь-якої країни, що хоче оздоровити свою економіку, — запровадження електронних державних закупівель»
Запровадження в Україні системи електронних державних закупівель забезпечить прозорість використання публічних коштів. У розвинених економіках сфера державних закупівель може займати до 10–15 % ВВП, тому завдання будь-якої країни, що хоче оздоровити свою економіку, — це впровадження прозорої системи електронних закупівель. Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов наголосив на цьому під час зустрічі з корейськими експертами з питань державних закупівель. «Ми розуміємо, що це дає нам певні переваги: по-перше, це досягнення прозорості й відкритості в процесі використання бюджетних коштів. По-друге, можливість суттєвої економії в процесі держзакупівель за рахунок збільшення конкуренції та кількості учасників торгів», — зауважив Максим Нефьодов. Він розповів, що команда спеціалістів, у складі якої працюють співробітники міністерства і сторонні експерти та фахівці, уже працює над системою закупівель у нашій країні. В Україні протягом кількох місяців діє пілотна система, створена активістами, проте потрібно налагодити таку систему, яку можна було б поширити на всі державні закупівлі в країні. Тому, за словами Максима Нефьодова, Україна прагне використати найкращі приклади запровадження системи державних закупівель зі всього світу. І гарний приклад електронних закупівель у Південній Кореї теж стане в пригоді.
Директор Корейського бюро державних закупівель Санг Кью Кім нагадав, що в 2014 році бюро вже співпрацювало з Мінекономрозвитку України й дослідило можливості впровадження системи в Україні. Він зауважив, що в Південній Кореї також чимало негативного досвіду в галузі державних закупівель, яка була дуже корумпованою, але запровадження системи електронних закупівель виправило ситуацію. Адже при використанні повної системи електронних держзакупівель відсутній прямий контакт між чиновниками і підприємствами, усе відбувається повністю в режимі реального часу, що дуже підвищило прозорість, зазначив Санг Кью Кім. «Переведення держзакупівель на електронну основу допомогло знизити їх вартість. Економія — у розмірі 8 млрд доларів на рік — відбувається на видачі документів, роботі установ. У 2003-му наша електронна система закупівель отримала премію ООН за внесок у розвиток державної служби, також ця система тепер застосовується в Тунісі, Коста-Ріці й інших країнах», — сказав Санг Кью Кім.
За матеріалами офіційного урядового веб-порталу — http://www.kmu.gov.ua/
Для вільного та публічного користування відкрито близько півтори сотні баз даних
Першим кроком до втілення концепції електронного уряду, як формату електронного документообігу та надання сервісів громадянам через Інтернет, можна назвати створення переліку відкритих баз для громадян України.
Євген Терехов, фінансист із Сум, склав список відкритих баз даних, до якого включено близько півтори сотні сайтів, які відкриті для вільного доступу громадян України. База постійно оновлюється, з останнім переліком ви можете ознайомитися на нашому сайті в розділі «Нормативна база». Ці сайти створено урядовими інституціями, стосуються вони всього розмаїття послуг для українських громадян — від можливості перевірити IMEI мобільного телефону до переліку адміністративних послуг, які надає держава. За допомогою зазначених вище баз даних кожен громадянин має можливість перевірити судові рішення (http:// www.reyestr.court.gov.ua), відомості із системи електронних торгів арештованим майном (http://torgi.minjust.gov.ua), реєстрацію підприємств (https://usr. minjust.gov.ua), громадських об’єднань (http://rgo.informjust.ua) тощо.
Повний перелік відкритих баз даних ви можете знайти на нашому сайті (https://radnuk.com.ua), в розділі «Нормативна база».
За матеріалами кореспондентів редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Парламент дев’ятого квітня ухвалив Закон, що сприятиме процесу закупівлі ліків через міжнародні організації
Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів та медичних виробів». За це проголосувало 236 народних обранців. Прийняття цього Закону дасть змогу знизити вартість одиниці кожного окремого лікарського засобу та медичного виробу, які закуповують спеціалізовані організації.
Це спеціалізовані фонди, організації та механізми Організації Об’єднаних Націй, Міжнародна асоціація забезпечення медикаментами (International Dispensary Association), Королівська Агенція Великобританії (Crown Agents), Глобальний механізм із забезпечення лікарськими засобами (Global Drug Facility), Партнерство у сфері постачання та управління поставками (Partnership for Supply Chain Management).
Закон допоможе здійснити закупівлю в рамках державного фінансування більшої кількості лікарських засобів та медичних виробів та надати необхідну допомогу більшій кількості пацієнтів. Цією нормою передбачається внести зміни до Податкового кодексу України, що передбачатимуть тимчасове, до 31 березня 2019 року, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій зі ввезення на митну територію України та першого постачання зареєстрованих лікарських засобів і медичних виробів.
«Оскільки ми хочемо привернути увагу до України міжнародних учасників закупівель, то маємо надати певні пільги. Ми розуміємо, що Закон про закупівлі через міжнародні організації працюватиме лише тоді, коли ми покажемо таку готовність», — прокоментувала прийняття Закону перший заступник міністра охорони здоров’я України Олександра Павленко.
Нагадаємо, що законопроекти № 2150 та № 2151 покликані стати додатковим інструментом для проведення закупівлі вакцин та лікарських засобів через міжнародні організації й передбачають часткове задоволення нагальних потреб.
За матеріалами офіційного урядового веб-порталу — http://www.kmu.gov.ua/.
Міноборони думає, як знизити вартість бензину при держзакупівліх
Завдання полягає в тому, щоб зробити зрозумілим для всіх механізм, який мінімізує ризики. У Міністерстві оборони мають намір залучити експертів і учасників ринку до розробки нової системи ціноутворення на паливо при держзакупівлях нафтопродуктів, які проводить відомство.
Експерт Сергій Куюн зазначає, що основним недоліком чинної системи держзакупівель є невідповідність сьогоднішній системі ціноутворення на паливо. Оскільки Україна на 85 % залежить від імпорту, ринок орієнтується на зовнішні котирування і курси валют. «Щоб уникнути подібних випадків, у контрактах повинна бути прописана формула ціни, а не абсолютна вартість», — підкреслює він.
Робота над такою формулою вже почалася, будуть залучені експерти та учасники ринку, говорить глава департаменту держзакупівель Міноборони Неллі Стельмах, яка є членом команди волонтерів, що обіймають у Міністерстві оборони низку важливих посад. Завдання полягає в тому, щоб запровадити зрозумілий для всіх механізм, який мінімізує ризики.
«А на сьогоднішній день ризик роботи з Міноборони — як у різкій зміні ринкової кон’юнктури, так і в подальших розборках, оскільки доброзичливців завжди вистачає. У підсумку це призводить або до наднормативного перекладання ризиків на ціну, або, що більш характерно сьогодні для більшості, до відмови від участі в таких постачаннях», — пояснює експерт.
Формула «дасть спокій» і Міноборони, і трейдерам, а також громадськості, упевнений Сергій Куюн. «Враховуючи, що всі постачальники працюють з одними і тими ж виробниками, конкуренція на тендерах буде будуватися навколо кращих умов залученого фінансування, логістики та оптимізації витрат у цілому», — пише він.
У той же час експерт відзначив певний прогрес у ситуації із закупівлею нафтопродуктів — перехід на роботу з відомими постачальниками, «що є закономірним результатом зникнення невидимих тендерних бар’єрів». «В обоймі Міноборони вже є ОККО, WOG, “Альянс”, однозначно будуть й інші гравці. Переваги роботи з публічними трейдерами очевидні: на відміну від придворних прокладок, їм, по-перше, є що втрачати, по-друге, паливо вони реально поставлять, по-третє, будуть шукати компроміс за ціною до останнього», — резюмує він.
За матеріалами видання «Дзеркало тижня. Україна» — http://dt.ua
google 