На веб-порталі ProZorro оприлюднено вісім рішень про відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель
На веб-порталі ProZorro оприлюднено ще три накази Мінекономрозвитку від 23.07.2018 про відключення авторизованих електронних майданчиків від електронної системи закупівель.
Зі змісту даних документів випливає, що наразі прийнято рішення про відключення від системи ProZorro таких майданчиків:
- null
- «APS Market» оператора ТОВ «АЛАДДІН СІСТЕМС» (наказ від 23.07.2018 № 998);
- «Про закупівлі» оператора ТОВ «Про закупівлі» (наказ від 23.07.2018 № 995);
- «ПриватМаркет» оператора ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (наказ від 23.07.2018 № 997).
Нагадуємо, що раніше, згідно з наказами МЕРТУ, було прийнято рішення про відключення таких електронних майданчиків від електронної системи закупівель:
- null
- «Електронна Платформа України» (наказ від 28.08.2017 № 1265);
- «UBiz» (наказ від 08.09.2017 № 1308);
- «Best Bid» (наказ від 06.02.2018 № 138);
- ТОВАРНОЇ БІРЖІ «ДОЧІРНЄ ТОВАРИСТВО “КАПІТАЛ-ІСТ”» (наказ від 30.03.2018 № 464);
- «e.Trade» (наказ від 02.05.2018 № 614).
Саме така інформація міститься на сайті ProZorro (див. розділ «Ресурси» та підрозділ «Майданчикам»)
Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків затверджено Постановою КМУ від 24.02.2016 № 166.
За матеріалами журналу «Радник в сфері державних закупівель»
Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції: МЕРТУ оприлюднило проект наказу
Мінекономрозвитку на своєму офіційному веб-сайті виклало у відкритому доступі для обговорення проект наказу «Про затвердження вимог до забезпечення тендерної пропозиції, передбаченого Законом України “Про публічні закупівлі”, яке надається у вигляді гарантії банку».
Так, даним проектом наказу передбачено, що реквізити гарантії, наданої банком-гарантом (резидент) учасникові процедури закупівлі (принципалу) на користь замовника (бенефіціара) як забезпечення тендерної пропозиції, повинні відповідати вимогам Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (у редакції Постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5) з урахуванням особливостей, передбачених цим наказом.
Окрім обов’язкових реквізитів гарантії, даний документ пропонує затвердити перелік умов, які не може містити така гарантія, а саме умови щодо:
- посилання на будь-які договори між банком-гарантом та принципалом (учасником) та/або положення таких договорів;
- вимоги надання принципалом (учасником) листів або інших документів [крім випадків надання повідомлення принципалом (учасником) банкові-гаранту про настання обставин, за яких строк дії гарантії вважається закінченим, зазначених у підпункті 13 пункту 3 цих вимог];
- вимоги надання третіми особами листів або документів, що підтверджують факт настання гарантійного випадку.
Також гарантія не повинна передбачати можливість часткової сплати суми гарантії.
Ознайомитися детальніше з відповідним проектом наказу Мінекономрозвитку можливо на сайті міністерства — у розділі «Документи».
За матеріалами журналу «Радник в сфері державних закупівель»
Уряд планує врегулювати особливості створення та діяльності ЦЗО
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на своєму офіційному веб-сайті виклало у відкритому доступі для обговорення проект постанови Уряду «Про Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій».
Так, ЦЗО визначають за такими організаційно-правовими формами: 1) за рішенням Кабінету Міністрів України — державна установа, державне підприємство; 2) за рішенням органів місцевого самоврядування — комунальна установа, комунальне підприємство.
ЦЗО повинно відповідати таким критеріям: 1) наявність не менше ніж чотирьох уповноважених осіб; 2) наявність структурних підрозділів, до завдань та функцій яких належать питання щодо аналізу ринку товарів і послуг, взаємодії з клієнтами, організації та проведення процедур закупівлі, юридичного супроводу діяльності організації.
Також у даному проекті, зокрема, запропоновано встановити винагороду за організацію та проведення тендеру (торгів) або за закупівлі за рамковою угодою ЦЗО, яку здійснює замовник, якщо проведення тендерів (торгів) та закупівлі за рамковими угодами та/або закупівлі товарів через ЦЗО не є обов’язковим для замовників у розмірі, що не перевищує:
- 3 % від укладеного договору, у разі коли вартість закупівлі становить не більше як 10 млн гривень;
- 2 % від укладеного договору, у разі коли вартість закупівлі становить не більше як 50 млн гривень;
- 1 % від укладеного договору, у разі коли вартість закупівлі становить не більше як 100 млн гривень;
- 0,5 % від укладеного договору, у разі коли вартість закупівлі становить більше як 100 млн гривень.
Розмір винагороди визначають для кожного ЦЗО в рішенні органу про його визначення. Замовник не сплачує винагороду ЦЗО за організацію та проведення тендеру (торгів) або за закупівлі за рамковою угодою у випадку, якщо торги було відмінено або визнано такими, що не відбулися.
Ознайомитися детальніше з відповідним проектом постанови КМУ можливо на сайті Мінекономрозвитку — у розділі «Документи».
За матеріалами журналу «Радник в сфері державних закупівель»
Закупівля ліків медзакладами: нова функція в ProZorro
Відтепер дані про всі ліки, що зареєстровані в Україні, оновлюватимуться в електронній системі закупівель автоматично. ProZorro завершив перший етап інтеграції Державного реєстру лікарських засобів до системи. Завдяки цьому медзаклади при формуванні всіх закупівель зможуть обирати зі списку діючу речовину (МНН)* та область її дії (АТХ)**, а не прописувати ці дані вручну.
Жорстка прив’язка до офіційного переліку зменшить маніпуляції або випадкові помилки в описі предмета закупівлі та спростить пошук тендерів постачальниками. До того ж цей крок допоможе краще контролювати закупівлі ліків, порівнювати ціни на конкретні препарати в різних містах і регіонах та виявляти ті закупівлі, де завищують ціну.
До автоматичної синхронізації даних з МОЗ фахівці ProZorro вже раніше інтегрували в систему відомості з Держреєстру лікарських засобів, однак дані були завантажені одноразово і не оновлювалися. Тому можливість обрати відповідні класифікації предмета закупівлі (діюча речовина та область її дії) із списку, що з’являється, була не на всіх тендерах. Через це деякі замовники могли маніпулювати з описом предмета закупівлі, що ускладнювало пошук тендерів та зменшувало конкуренцію на торгах.
Наступний крок — інтеграція Державного реєстру лікарських засобів МОЗ України для постачальників. Це дасть можливість учасникам торгів при формуванні своєї пропозиції для кожної МНН обирати зі списку свою брендову назву ліків, яку вони хочуть поставляти. Цей етап ProZorro планує завершити наприкінці вересня.
Далі — поступовий перехід до правила «один лот — один препарат» для тендерів, які перевищують 200 тис. грн. Це дасть можливість автоматично бачити коливання цін у розрізі кожного препарату, що вирішить питання із референтними цінами на ліки, а також автоматично класифікувати тендери, де ціна є вищою від середньої по країні, наприклад, на 20 % чи більше.
Нагадаємо, що за законодавством про публічні закупівлі замовник має вказувати в описі предмета закупівлі діючу речовину (МНН) та область її дії згідно з анатомо-терапевтично-хімічною класифікацією (АТХ).
* Міжнародна непатентована назва (скор. МНН) — назва лікарського засобу, прийнята Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). МНН вказує на діючу речовину, яка є основою лікарського засобу.
** Анатомо-терапевтично-хімічну класифікацію (скор. АТХ) широко використовує ВООЗ для отримання статистичних даних про споживання ліків на міжнародному рівні, вивчення ринку лікарських препаратів для потреб фармацевтичної промисловості, класифікації побічних реакцій та в інших випадках.
За матеріалами прес-служби МОЗ
google 