Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі № 600/1948/22-а
Замовник (далі — позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України (далі — відповідач) про результати моніторингу закупiвлi UA-2021-12-03-012614-с від 13.05.2022.
Позиція відповідача: Держаудитслужбою здійснено моніторинг процедури закупівлі UA-2021-12-03-012614-с (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 — інші (код ДК 021:2015-45210000-2 Будівництво будівель)) з очікуваною вартістю 95 953 343,00 грн, за результатами якого установлено, що відповідно до пункту 12.1 проєкту договору тендерної документації (додаток 10 до тендерної документації) замовник зазначив, що цей Договір набирає чинності з дня укладення договору і діє до «відповідно до оголошення», але в будь-якому випадку до повного виконання всіх умов, передбачених цим договором. При цьому в оголошенні, оприлюдненому в електронній системі закупівель, замовник визначив строк виконання робіт до 31.12.2022.
Учасник-переможець ТОВ «С» у складі тендерної пропозиції надав проєкт договору, у пункті 12.1 якого зазначив, що цей договір набирає чинності з дня укладення договору і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання всіх умов, передбачених цим договором.
Однак між замовником та ТОВ «С» укладено договір про закупівлю, зміст якого не відповідає проєкту договору до тендерної документації, зокрема в пункті 12.1 зазначено, що цей договір набирає чинності з дня укладення договору і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання всіх умов, передбачених цим договором, чим порушив вимоги частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), отже зазначений договір про закупівлю є нікчемним відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 Закону.
З огляду на викладене, Держаудитслужба у пункті 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку від 13.05.2022 № 344 зазначила один із способів усунення виявленого порушення, зокрема зобов’язання щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов’язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору. Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позиція позивача: укладеним договором або законом не передбачено розірвання договору за приписом або вказівкою контролюючих органів, розірвання договору можливе лише за угодою сторін або в судовому порядку. Визнання договору нікчемним можливе у випадку встановлення його недійсності законом. Відповідно до чинного законодавства України визначено вичерпний перелік підстав для визнання нікчемності договору, серед яких відсутня підстава в розрізі моніторингу. Водночас припинення зобов’язань за договором можливе лише за згодою сторін або в судовому порядку.
Позивач зазначає, що кваліфікувати зазначений договір про закупівлю нікчемним або вимагати його розірвання з боку аудитора (аудиторів) є безпідставним, необ’єктивним, необґрунтованим та таким, що ставить під загрозу реалізацію даного проєкту будівництва. Замовник не допустив порушень законодавства у сфері публічних закупівель, заявлених у висновку Держаудитслужби, тому вказаний висновок про результати моніторингу закупівлі є протиправним, а виявлені порушення необґрунтованими.
Позиція суду: у спірному висновку зазначено, що у проєкті договору (пункт 12.1) був вказаний термін виконання «до 31.12.2022…», а в самому договорі, що був укладений 24.02.2022, пункт 12.1 був укладений в іншій редакції — «…до 31.12.2023…».
Звертаючи увагу на текстові розбіжності/відмінності між договором і його проєктами, відповідач не пояснив та не обґрунтував, наскільки суттєвими, значимими вони є в площині відкритих торгів, у рамках яких цей договір укладено, а головне — тендерній пропозиції, яка, між іншим, складається не тільки з проєкту договору, але й містить іншу інформацію і документацію, з якою в підсумку теж мають узгоджуватися умови договору з переможцем процедури закупівлі.
На переконання суду, умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон). Несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від його проєкту, які за своїм наповненням не визначають нових договірних зобов’язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов’язань сторін, які витікають із тендерних пропозицій і тендерної документації, і не суперечать останнім, не можуть мати наслідком нікчемність договору про закупівлю.
Висновок відповідача про нікчемність договору про закупівлю, оснований на положеннях частини 2 статті 43 Закону, є необґрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 77, 134, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд вирішив адміністративний позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупiвлi UA-2021-12-03-012614-с, стягнути на користь замовника за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України судовий збір у сумі 2481,00 грн.
За нагоди ознайомтеся з матеріалами:
- «Укладення договору про закупівлю, який не відповідає проєкту та тендерній пропозиції переможця: думка суду»;
- «Наслідки неоприлюднення всіх сторінок договору про закупівлю»;
- «Нікчемність договору про закупівлю: позиція ДАСУ та суду»;
- «Договір про закупівлю, оцифрований не в повному обсязі, недійсний? Позиція суду».
Використовуйте Додаток 3 до тендерної документації (проєкт Договору).
Публікації з прикладами та аналізом наявних судових рішень щодо різноманітних актуальних питань сфери публічних закупівель легко знайти у розділі «Судова практика закупівель»:
Більше важливої інформації про закупівлі під час воєнного стану читайте на порталі RADNUK.COM.UA у розділі «Воєнний стан».