На офіційному сайті Кабінету Міністрів України оприлюднено постанову від 28.04.2023 № 415 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, включення таких об’єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього» (далі — Постанова № 415), якою нарешті затверджено Порядок ведення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, включення таких об’єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього (далі — Порядок).
Порядок визначає процедури формування і ведення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, включення об’єктів критичної інфраструктури до Реєстру, внесення до нього інформації про об’єкти критичної інфраструктури та їх виключення, доступу та надання інформації з Реєстру.
Чи знаходиться Реєстр у вільному доступі?
Ні, Постановою № 415 встановлено, що на період воєнного стану, а також протягом дванадцяти місяців після його припинення чи скасування безпосередній доступ до інформації, що міститься в Реєстрі об’єктів критичної інфраструктури (далі — Реєстр), у тому числі до інформації, яка розміщується на офіційному вебсайті уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України, є обмеженим.
До речі, строк дії воєнного стану в Україні продовжать з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб.
Чи будь-хто може отримати інформацію з Реєстру, доступ якого є обмеженим?
Ні, Постановою № 415 встановлено, що інформація з Реєстру надається посадовим/службовим особам суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури за суб’єктом права чи за об’єктом критичної інфраструктури за письмовим запитом до Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації.
Читайте також «Актуальні проблеми об’єктів критичної інфраструктури».
Хто веде Реєстр?
Реєстр формується і ведеться уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури України — Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України. До Реєстру вносяться відомості про:
- секторальний орган, який подає інформацію;
- оператора критичної інфраструктури;
- документ, на підставі якого ідентифіковано та категоризовано об’єкт критичної інфраструктури;
- об’єкт критичної інфраструктури;
- погодження (перегляд) паспорта безпеки на об’єкт критичної інфраструктури.
Правовий статус об’єкта критичної інфраструктури: коли виникає у замовника?
Кожному об’єкту критичної інфраструктури присвоюється реєстровий номер, відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа у Реєстрі.
Реєстровим номером об’єкта критичної інфраструктури є унікальний реєстровий номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об’єкту критичної інфраструктури під час реєстрації вперше, не повторюється на всій території України, залишається незмінним протягом усього часу існування такого об’єкта критичної інфраструктури та не змінюється у разі зміни оператора критичної інфраструктури, форми власності, кінцевого бенефіціарного власника/контролера.
З моменту присвоєння об’єкту критичної інфраструктури унікального реєстрового номера в Реєстрі він вважається таким, що набув правового статусу об’єкта критичної інфраструктури.
Протягом якого строку вноситься інформація про об’єкт критичної інфраструктури в Реєстр?
Підставою для внесення інформації до Реєстру є повідомлення про внесення відомостей щодо об’єкта критичної інфраструктури до Реєстру, яке подає секторальний орган.
Інформація до Реєстру вноситься відповідальною особою уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України за результатами перевірки повноти інформації, зазначеної в повідомленні про внесення відомостей щодо об’єкта критичної інфраструктури до Реєстру, обґрунтованості визначення категорії критичності об’єкта відповідно до Методики, про що повідомляється секторальному органу, який подав таке повідомлення.
Інформація вноситься до Реєстру відповідальною особою уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України протягом 30 днів з дня надходження повідомлення про внесення відомостей щодо об’єкта критичної інфраструктури до Реєстру.
У разі неповноти інформації, невідповідності визначення категорії критичності об’єкта критичної інфраструктури відповідно до Методики уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України повертає подані документи до секторального органу.
Після усунення невідповідностей, доповнення інформації або приведення у відповідність з категоріями критичності секторальний орган повторно подає уповноваженому органу у сфері захисту критичної інфраструктури України повідомлення про внесення відомостей щодо об’єкта критичної інфраструктури до Реєстру.
Хто такі секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури?
Секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури — державний орган, визначений законодавством відповідальним за забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури в окремому секторі критичної інфраструктури. До секторальних органів, зокрема, належать:
- Міненерго
- Мінцифри
- Мінрегіон
- Мінекономіки
- МОЗ
- НСЗУ
- НКЦПФР
- Мінінфраструктури
- Мінстратегпром
- МВС
- Мінфін
- Державна судова адміністрація.
Саме секторальні органи (створювачі) подають окремо про кожен об’єкт критичної інфраструктури повідомлення про внесення відомостей щодо об’єкта критичної інфраструктури до Реєстру.
Наостанок нагадаємо, що замовники можуть уникнути проведення відкритих торгів/запиту ціни пропозиції та прийняти рішення про укладення прямого договору у надпорогових вартісних межах, якщо здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення функціонування об’єктів критичної інфраструктури, що віднесені до I або II категорії критичності відповідно до Порядку віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109, у разі неможливості дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та / або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
Усе, що вам потрібно знати з цієї тематики, ви знайдете в електронній книзі «Закупівлі за виключеннями згідно з пунктом 13 Особливостей»:
google 