25.02.2023 набули чинності зміни, внесені постановою КМУ від 17.02.2023 № 157 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178» (далі — Постанова № 157) до постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі — Постанова № 1178 та Особливості відповідно), крім підпунктів 14, 15, 17, абзацу п’ятого підпункту 19 та підпункту 23 пункту 2 змін, затверджених Постановою № 157, які набирають чинності з 03.07.2023.
Детально зі змінами можна ознайомитися в матеріалі «Нові зміни до Особливостей: тримаємо закупівельний стрій з Радником та виявляємо зміни вже зараз».
Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, листом № 3323-04_8463-06 від 28.02.2023 надало роз’яснення щодо останніх змін, внесених до Особливостей.
Щодо заборони на здійснення замовниками публічних закупівель Мінекономіки зазначило таке:
«…наразі встановлено заборону на здійснення замовниками публічних закупівель товарів, робіт і послуг у:
- громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах);
- юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь;
- юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь.
Крім того, замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності Постановою № 1178…
…Положенням пункту 2 постанови № 1178 (зі змінами) визначено коло суб’єктів, до яких застосовуються обмеження, пов’язані з участю в публічних закупівлях суб’єктів Російської Федерації/Республіки Білорусь, а також тих, до кого такі обмеження не застосовується, а саме громадяни Російської Федерації/Республіки Білорусь, які проживають на території України на законних підставах.
Згідно з пунктами 9 і 15 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, – усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу);
розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників).»
Щодо переліку виключень Мінекономіки повідомило:
«…Постановою № 157 внесено зміни до пункту 13 Особливостей, якими встановлено виняткові випадки, у разі яких замовник може здійснити придбання товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, без використання електронної системи закупівель (далі – ЕСЗ) шляхом укладення прямого договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару.
Такі випадки стосуються, зокрема:
- інформації з обмеженим доступом або інформації, яку не можна розголошувати під час дії воєнного стану через загрози національній і громадській безпеці та порядку, безпеці певним об’єктам, у тому числі енергетичної та газової інфраструктури, електроенергетики, розробки чи видобування вуглеводнів;
- перебування замовника або його відокремленого підрозділу на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю;
- неможливості замовникові дотримуватися строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, що повинно бути документально підтверджено, якщо публічні закупівлі здійснюються для проведення заходів із мобілізації та цивільного захисту тощо;
- закупівлі для об’єктів критичної інфраструктури І або ІІ категорії критичності відповідно до Порядку віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109;
- закупівель, які можуть бути здійсненими тільки у певного суб’єкта господарювання;
- захисту об’єктів підприємств, установ та організацій електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового та нафтогазового комплексів, для відновлення зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації таких об’єктів.
Постановою № 157 встановлюються вимоги щодо необхідності обґрунтування застосування замовником підстави для здійснення закупівлі відповідно до підпунктів 5-11, 14 пункту 13 Особливостей, а також оприлюднення такого обґрунтування відповідно до цього пункту.
Крім цього, при укладенні договору про закупівлю відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей, у разі коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах, вимоги до постачальника згідно з пунктом 44 Особливостей (щодо підтвердження відсутності підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої статті 17 Закону, які вимагаються тендерною документацією від переможця процедури закупівлі) відтепер не встановлюються.
Водночас наголошуємо, що рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей приймається замовником самостійно. При цьому підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю, мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими».
За нагоди можете ознайомитися з матеріалом «Рекомендації замовникам щодо використання виключень по пункту 13 Особливостей».
Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції Мінекономіки зазначило:
«Постановою № 157 внесено зміни до пункту 44 Особливостей та встановлено підстави для відмови в участі учаснику процедури закупівлі, що передбачені статтею 17 Закону, з певними змінами до підпунктів 1, 3, 6, 7, 11, 12 цього пункту.
Так, підстави для відмови в участі учаснику процедури закупівлі та відхилення його тендерної пропозиції будуть стосуватись саме керівника учасника процедури закупівлі, а не службової (посадової) особи учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі.
При цьому особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції” виступатиме не лише учасник процедури закупівлі, але й кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи – учасника процедури».
Маєте можливість ознайомитися зі статтею «Підстави для відхилення: що змінилося з 25.02.2023».
Мінекономіки також зауважило щодо випадків, коли умови договору про закупівлю можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі:
«Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Згідно з пунктом 18 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
При цьому пунктом 28 Особливостей передбачено, що тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на дату розкриття тендерних пропозицій.
Законом та Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей, встановлених Законом та постановою № 1178».
Читайте «Зміни до Особливостей від 25.02.2023: випадки перерахунку ціни».
Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі Мінекономіки зазначило, що постановою № 157 врегульовано також випадки оприлюднення в ЕСЗ інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до пунктів 9, 10, 11 і 13 Особливостей.
Додатком до листа наведено таблицю та розміщено посилання на вебінар: https://www.facebook.com/watch/live?ref=watch_permalink&v=960214918264613.
Ознайомтеся також зі статтею «Алгоритм проведення відкритих торгів за Особливостями з урахуванням змін від 25.02.2023».
Підсумуємо наведену в листі Мінекономіки інформацію
Внесеними змінами, зокрема, встановлено заборону на здійснення замовниками публічних закупівель товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь.
Постановою № 157 встановлюються вимоги щодо необхідності обґрунтування застосування замовником підстави для здійснення закупівлі відповідно до підпунктів 5-11, 14 пункту 13 Особливостей, а також оприлюднення такого обґрунтування відповідно до цього пункту. Мінекономіки наголосило, що рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей приймається замовником самостійно. При цьому підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю, мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими.
Постановою № 157 внесено зміни до пункту 44 Особливостей та встановлено підстави для відмови в участі учаснику процедури закупівлі, при цьому підстави для відмови в участі учаснику процедури закупівлі та відхилення його тендерної пропозиції будуть стосуватись саме керівника учасника процедури закупівлі, а не службової (посадової) особи учасника.
Пунктом 28 Особливостей передбачено, що тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на дату розкриття тендерних пропозицій. Законом та Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей.
Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проєктом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей, встановлених Законом та Постановою № 1178.
Постановою № 157 врегульовано також випадки оприлюднення в ЕСЗ інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до пунктів 9, 10, 11 і 13 Особливостей.
Зверніть увагу, що фахівцями групи компаній «Радник» оновлено зразки документів у зв’язку із внесенням змін до Особливостей Постановою № 157. Зміни внесено до таких зразків документів:
Тендерна документація (природний газ) з урахуванням Особливостей
Тендерна документація (електрична енергія з особливостями)
Додаток 3 до тендерної документації (проєкт договору про закупівлю електричної енергії)
Як завжди, текст листа вже розміщено на порталі RADNUK.COM.UA в розділі «Правова база» – «Листи Мінекономіки».
Більше важливої інформації про закупівлі під час війни читайте на порталі RADNUK.COM.UA у розділі «Воєнний стан».
google 