Корупційні дії під час війни можуть прирівняти до держзради

Катерина Плашенко
2907
6 Травня 2022
Корупційні дії під час війни можуть прирівняти до держзради
2907
6 Травня 2022

Корупційні дії — одна з найскладніших проблем, тим паче під час війни, тож Верховна Рада України 05.05.2022 надала до ознайомлення проєкт Закону № 7348 від 04.05.2022 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за корупційні діяння під час дії воєнного стану» (далі — законопроєкт).

Зміни стосуються статті Кримінального кодексу України щодо державної зради. Законопроєктом запропоновано доповнити Кримінальний кодекс України, а саме статтю 111 «Державна зрада», пунктом 3 такого змісту:

«3. У період дії воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування незаконне збагачення – набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, є державною зрадою, карається позбавленням волі на строк до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Примітка.
1. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України “Про запобігання корупції”.
2. Під набуттям активів слід розуміти набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
3. Під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
4. Під законними доходами особи слід розуміти доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України “Про запобігання корупції”.
5. При визначенні різниці між вартістю набутих активів та законними доходами не враховуються активи, які є предметом провадження у справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, а також активи, стягнуті в дохід держави в рамках такого провадження».

Тож, у разі прийняття законопроєкту, до кого застосовуватимуться вищезазначені стягнення й заходи? Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, це:

  1. Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
  2. народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
  3. державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
  4. військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
  5. судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
  6. особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;
  7. посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
  8. Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;
  9. члени Центральної виборчої комісії;
  10. поліцейські;
  11. посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим;
  12. члени державних колегіальних органів, у тому числі уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;
  13. Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступники, уповноважені, прес-секретар Президента України;
  14. Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його помічники, радники, помічники, радники Президента України (крім осіб, посади яких належать до патронатної служби та які обіймають їх на громадських засадах);
  15. члени правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду.

Таким чином, відповідно до законопроєкту, незаконне збагачення — набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вважається державною зрадою та після прийняття законопроєкту буде каратися позбавленням волі на строк до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.

На порталі RADNUK.COM.UA у статті «Відповідальність за порушення у сфері публічних закупівель, вчинені під час дії режиму воєнного стану» ретельно розглянуто можливі види відповідальності у сфері публічних закупівель під час воєнного стану, окрім кримінальної відповідальності детально проаналізована господарсько-правова відповідальність (передбачена в договорі про закупівлю чи договорі, укладеному без використання електронної системи закупівель); цивільно-правова відповідальність (відповідальність за позадоговірну шкоду, зокрема, завдану перевищенням повноважень чи зловживанням посадовим становищем); дисциплінарна відповідальність (відповідальність згідно з трудовим договором, Кодексом законів про працю України тощо) та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Під час воєнного стану замовник може проводити закупівлі, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» або відповідно до чинного Закону України «Про публічні закупівлі». Хай який спосіб вибере замовник, пам’ятаймо, що при здійсненні закупівель під час війни обов’язково потрібно дотримуватися принципів публічних закупівель, а саме добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії, ефективності та пропорційності; недискримінації учасників та рівного ставлення до них, запобігання корупційним діям і зловживанням тощо. Пам’ятаймо, що найголовніше правило зараз — це чинити по совісті та керуватися правилами людської гідності! Корупційні зловживання недопустимі, тим паче, що можуть розглядатися як державна зрада та тягнути за собою покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Користуйтеся прикладом Положення про уповноважену особу, у якому враховані зміни, пов’язані із воєнним станом, окрім цього, до вашої уваги зразок довідки за статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Більше важливої інформації про закупівлі під час війни читайте на порталі RADNUK.COM.UA у розділі «Воєнний стан».

Воєнний стан

Публікації, що розкривають специфіку закупівель під час воєнного стану

Повне або часткове копіювання публікацій порталу ЗАБОРОНЕНО