Незважаючи на війну, життя не стоїть на місці. Особисто моє життя війна змінила повністю, і так склалася доля, що під час страшних подій війни я змогла зустріти людей, які підтримали та дали можливість розвиватися в новому напрямку, допомагають нашій країні та українцям. Зараз я поєдную роботу головного редактора журналу «Радник в сфері державних закупівель» та порталу RADNUK.COM.UA з роботою консультанта по міжнародному розвитку. Завдяки новим можливостям я ділюся досвідом України щодо організації публічних закупівель в умовах війни та надаю консультації в Європі щодо організації публічних закупівель. Одна з публікацій на тему закупівель під час війни опублікована за посиланням.
З цією статтею українською можна ознайомитися нижче.
Організація публічних закупівель в Україні до війни та після: як відреагувала держава
Якщо ви не здаєтеся, це має значення.
Стівен Гокінг
Скажу відверто: до останнього моменту я не вірила, що в Україні почнеться війна. Я пам’ятаю день перед війною, 2022 рік. 23 лютого мені зателефонувала колега зі Львова і запитала, що я порекомендую замовникам у разі надзвичайного стану. Я її заспокоїла і сказала, що надзвичайний стан ще офіційно не оголошено, і ми розберемося, коли це станеться.
На жаль, наступного дня на території України почалася війна, коли російська федерація почала військову агресію проти України. Замість надзвичайного стану прийнятий Указ Президента про введення воєнного стану.
Організація довоєнних закупівель
Перед війною держава оголосила тисячі тендерів на закупівлю продуктів харчування, оргтехніки, громадського транспорту, будівельних матеріалів, ліків, медичного обладнання, IT-систем та багатьох інших необхідних товарів чи послуг. Щороку з державного бюджету виділяють мільярди гривень на розвиток інфраструктури, соціальні, освітні, наукові, культурні, комунальні та інші послуги. У будь-якій країні державні закупівлі — це величезний ринок і величезна відповідальність для держави.
Закупівлі в нашій країні здійснюються відповідно до Закону України про публічні закупівлі № 922 (далі — Закон) та організовані через електронні майданчики. Через ці майданчики замовники проводять процедури закупівель, публікують закупівлі та роблять усю інформацію загальнодоступною в системі управління даними про публічні закупівлі Prozorro. Система Prozorro об’єднує понад 35 000 державних установ і 250 000 підприємств.
Однак із початком війни основні принципи закупівель — максимальна економічна вигода, відкритість, прозорість та чесна конкуренція — були замінені такими критеріями, як своєчасна закупівля необхідних товарів, послуг чи робіт та їх відповідність національним інтересам, безпеці і потребам оборони.
Як змінилися закупівлі після початку війни
У перші дні війни ніхто не знав, що робити з уже оголошеними тендерами і чи можна оголосити нові закупівлі. І, звісно, у тих містах, де був активний напад агресора, замовники взагалі не могли працювати, а багато хто ще зараз не має такої можливості.
Кабінетом Міністрів України 28 лютого прийнято постанову № 169 «Про здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі — Постанова № 169). Постанова № 169 дуже спростила механізм закупівель. Під час воєнного стану вона вже змінювалася шість разів, і умови закупівель з кожним разом спрощувалися.
Як зараз здійснювати закупівлі згідно з Постановою № 169?
Під час воєнного стану майже всі закупівлі здійснюються за прямими контрактами без тендерів. Спочатку затверджуються переліки та обсяги товарів, послуг чи робіт, що закуповуються, які визначаються рішеннями замовників, закупівлі здійснюються без тендерів шляхом підписання договорів. Потім необхідно оприлюднити звіт про здійснені закупівлі та підписані договори з усіма додатками до контракту не пізніше ніж через 20 днів після припинення або скасування воєнного стану. Також є окрема умова про те, що контракти з позначкою «з обмеженим доступом» не оприлюднюються.
Крім того, зазначу, що під час воєнного стану дію Закону не припиняли, хоча подібні спроби були в Раді. Закупівлі, здійснені відповідно до Закону до введення воєнного стану, повинні бути завершені відповідно до Закону.
Також на початку війни призупинили роботу органи, що контролюють процес публічних закупівель: Антимонопольний комітет України, який розглядав скарги щодо закупівель, і Держаудитслужба, яка перевіряла закупівлі. Лише через кілька місяців ці установи відновили свою діяльність.
Що можна, а чого не можна купити під час воєнного стану?
По-перше, хотіла зазначити, що довгострокові закупівлі неможливі в умовах воєнного стану. Наприклад, якщо потрібен бензин, замовник не може придбати його до кінця року. Потреба повинна бути розрахована тільки на період війни. Під час воєнного стану не можна робити довгострокові прогнози — незрозуміло, чи зможе постачальник довго виконувати умови контракту і які обсяги знадобляться. У результаті замовники можуть мати кілька контрактів з одним постачальником.
По-друге, під час війни вже не так важливо, чи зробили ви манікюр і вії. Нас набагато більше турбує здоров’я та безпека членів сім’ї та близьких. Це також стосується державних закупівель. Їхнє головне призначення під час війни — забезпечення життєздатності (а не розвитку) організації.
Тому закупівлі, здійснені замовником відповідно до Закону, необхідно «відфільтрувати» за поточними потребами. Якщо вони не потрібні, їх треба відкласти до припинення або скасування війни.
Під час війни держава в основному закуповує медикаменти та медичні вироби; питну воду; харчування; енергоносії; ритуальні послуги (зазвичай перевезення померлих, послуги з поховання); комунальні послуги, охорону комунальних послуг; вивезення сміття; послуги з ремонту паливно-мастильних матеріалів; тощо.
Немає вичерпного переліку чи документа, що забороняє купувати певні товари, послуги чи роботи, крім Указу про заборону ввезення товарів з Російської Федерації від 9 квітня та наказу МОЗ «Про заборону використання на території України лікарських засобів, що походять з Республіки Білорусь» від 19 березня.
Щодо правильності прийняття Постанови № 169 були дискусії. Проте, з огляду на невідкладність прийняття рішень на початку війни, Постанова № 169 дає можливість швидко придбати те, що необхідно під час війни.
Також уже існує підприємницька ініціатива щодо відновлення закупівель та проведення їх відповідно до Закону. Зрозуміло, що можливість укладання договорів безпосередньо з будь-яким суб’єктом може стимулювати використання корупційних схем та обмежувати конкуренцію.
На мою думку, необхідно допомогти бізнесу вижити в такий непростий час. Однак це стосується не всіх закупівель і не всіх замовників. Я не впевнена, що замовники, які зараз перебувають у районах, де ведуться активні бойові дії, зможуть проводити тендери згідно із Законом.
Я хотіла щиро подякувати вашій країні та партнерам за підтримку України та нашого народу. Наша родина втекла до Литви від війни, мої діти ходять у литовську школу. Наскільки це можливо, я консультую партнерів у Литві і буду продовжувати працювати в Україні. Наразі я головний редактор журналу «Радник в сфері державних закупівель» та порталу RADNUK.COM.UA і консультант з міжнародного розвитку організації Mano konkursas, UAB. У сфері державних закупівель працюю з 2005 року.
Також наша компанія завдяки вам та нашим міжнародним партнерам Mano konkursas, UAB продовжує надавати допомогу тим, хто її потребує. Ми вже змогли передати до лав наших захисників плитоноски, комплекти наколінників та налокітників; зробити вагомий внесок у закупівлю автомобілів, за допомогою яких наші захисники можуть протидіяти танковим проривам, а також займатися розвідкою; підтримувати фінансово відбудову цивільної будівлі, яка була зруйнована внаслідок обстрілів.
Україна все ще бореться за нашу повну незалежність, але ми віримо в нашу перемогу.
Слава Україні! Героям Слава!
google 