Технічна специфікація при закупівлі робіт згідно з КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва»

Не так давно закупівельну спільноту сколихнула новина про втрату чинності правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 і прийняття їм на заміну нової кошторисної настанови КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» та введеної в дію 08.11.2021 (далі — Настанова). У зв’язку з чим у замовників виникає запитання, яким чином із врахуванням нововведень правильно сформувати у тендерній документації технічне завдання при закупівлі робіт. Відповідь на це запитання дамо у цій статті.

Обов’язковість застосування Настанов

Визначення, що таке технічна специфікація, та основні вимоги до неї містяться в Законі України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон). У розумінні Закону технічна специфікація при закупівлі робіт — це встановлена замовником сукупність технічних умов, що необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва. Вона  повинна містити опис усіх необхідних характеристик робіт, що закуповуються, та може містити опис конкретного технологічного процесу виконання необхідних робіт.

По суті, інформація, яку замовник надає в технічній специфікації, повинна дати учаснику повне розуміння щодо переліку і видів робіт, що підлягають виконанню, а також можливість визначити свою цінову пропозицію.

Закон окремо не визначає джерела формування технічної специфікації при закупівлі робіт, проте відповідну інформацію можна знайти в КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва», яка, як і Правила визначення вартості будівництва, які їй передували, є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Проаналізуймо основні зміни.

Зміна 1: що відтепер замовник має надати для розрахунку ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі?

Як бачимо, Настанова, на відміну від ДСТУ, містить уточнення, що відомість обсягів робіт, відомість ресурсів мають бути обов’язково надані без цін.

Але основним нововведенням є можливість для замовника надати в складі тендерної документації відомість робіт за міжнародною системою вимірювання. Цей спосіб передбачає під час підготовки інвесторської кошторисної документації та в подальшому при узгодженні договірної ціни з учасниками процедури закупівлі (спрощеної закупівлі) використання укрупнених показників, які будуть формуватися за стандартизованими методами вимірювання.

Укрупнений показник вартості роботи — це показник, який включає в себе заробітну плату робітників-будівельників, витрати на експлуатацію будівельних машин та механізмів, будівельні матеріали, вироби та комплекти, загальновиробничі та адміністративні витрати, інші роботи та витрати (у тому числі кошти на покриття витрат, пов’язаних з інфляційними процесами), прибуток на одиницю виміру певного виду роботи.

Щодо стандартизованих методів вимірювання варто зазначити, що в Україні уже набув певного поширення такий метод вимірювання, як Civil Engineering Standard Method of Measurement (далі — CESMM), розроблений Інституцією інженерів-будівельників Великобританії. CESMM дає загальновизнану методологію підготовки укрупнених показників, після розробки яких відстежується лише ринкова вартість складових показника та необхідні норми часу. CESMM вже зараз широко використовується Укравтодором при реалізації інфраструктурних проєктів, які фінансуються Міжнародними фінансовими організаціями (МФО).

Як показує практика, CESMM, який передбачає свободу використання нової техніки та матеріалів, штучно не обмежує заробітну плату робітників тощо, дозволяє суттєво скоротити час при підготовці проєктної документації, є зрозумілою моделлю для міжнародних будівельних компаній та призводить до економії фінансових ресурсів, забезпечуючи якість робіт.

Таким чином, згідно з вимогами Настанови для розрахунку ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає як технічне завдання:

• відомість обсягів робіт (за рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеною замовником) та відомість ресурсів до неї без цін;
• або затверджену проєктну документацію;
• або при закупівлі окремих видів капітальних ремонтів (а до таких, відповідно до пункту 8.4 ДБН А.2.2-3 -2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво, відносяться капітальні ремонти, пов’язані виключно з поліпшенням експлуатаційних показників, введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва) — дефектний акт, у якому визначаються фізичні об’єми будівельних робіт та умови їх виконання. У дефектному акті окремим розділом обов’язково зазначаються об’єми будівельних робіт щодо забезпечення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до державних будівельних норм. Форму дефектного акта наведено в додатку 29 Настанови.

Зміна 2: які вимоги прописати до розрахунку учасником договірної ціни?

Як бачимо, основним нововведенням є передбачення можливості для учасників розраховувати вартість своєї тендерної пропозиції (договірну ціну) з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проєктною документацією, як альтернативи звичному розрахунку ціни.

Це означає, що в розрахунках ціни учаснику не потрібно буде додатково розшифровувати та обґрунтовувати усі складові вартості будівництва, достатньо буде зафіксувати вартість одиниці роботи. Укрупнені показники вартості робіт включатимуть:

• витрати на заробітну плату робітників-будівельників;
• витрати на експлуатацію будівельних машин та механізмів;
• витрати на будівельні матеріали, вироби та конструкції, загальновиробничі та адміністративні витрати, інші роботи та витрати (у тому числі кошти на покриття витрат, пов’язаних з інфляційними процесами) та прибуток на одиницю виміру певного виду роботи.

Форма договірної ціни за укрупненими показниками вартості передбачена в Додатку 31 до Настанови. Зверніть увагу, по замовчуванню в цьому варіанті форми договірної ціни передбачено вид договірної ціни — тверда. Замовникам доцільно врахувати, що розрахунок ціни тендерної пропозиції Закон не відносить до переліку обов’язкових документів, які має вимагати замовник від учасника у складі тендерної пропозиції.

Тому договірну ціну — кошторис, яким визначається вартість будівельних робіт, сторони (замовник та підрядник) можуть погодити уже під час укладання договору про закупівлю, але згідно з ціною переможця процедури закупівлі за результатами аукціону чи ціновою пропозицією єдиного учасника спрощеної закупівлі. 

Водночас якщо замовник встановлює в ТД перелік документів, які мають входити до розрахунку ціни тендерної пропозиції учасника чи учасника-переможця у випадку визначення замовником ціни — тверда, йому слід передбачити можливість надання замість традиційного розрахунку договірної ціни розрахунок з використанням укрупнених показників вартості робіт. Принагідно наведемо приклад вимоги замовника в ТД.

Приклад вимоги замовника в ТД

Висновки:

1. згідно з вимогами Настанови для розрахунку ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає як технічне завдання:
   – відомість обсягів робіт (за рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеною замовником) та відомість ресурсів до неї без цін;
   – або затверджену проєктну документацію;
   – або при закупівлі окремих видів капітальних ремонтів (а до таких, відповідно до пункту 8.4 ДБН А.2.2-3, відносяться капітальні ремонти, пов’язані виключно з поліпшенням експлуатаційних показників, введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва) — дефектний акт, у якому визначаються фізичні об’єми будівельних робіт та умови їх виконання. У дефектному акті окремим розділом обов’язково зазначаються об’єми будівельних робіт щодо забезпечення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до державних будівельних норм. Форму дефектного акта наведено в додатку 29 Настанови.
2. Під час встановлення вимог до розрахунку ціни тендерної пропозиції в ТД замовнику доцільно врахувати, що учасник розраховує ціну своєї тендерної пропозиції відповідно до вимог КНУ «Настанова про визначення вартості будівництва» та що ціна тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проєктних рішень по об’єкту будівництва, та поточних цін на них або (лише при твердій договірній ціні) з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проєктною документацією.

На питання, чи необхідно вносити зміни до чинного договору про закупівлю робіт у зв’язку з введенням Настанов, відповідь знайдете на порталі RADNUK.COM.UA в статті «Розбираємо рекомендації Мінрегіону щодо введення в дію кошторисних норм України».

Більше щодо закупівлі робіт — на порталі RADNUK.COM.UA:

• «Поточний ремонт внутрішнього приміщення та поточний ремонт прибудинкової території. Один об’єкт?»;
• «Враховуємо зміни до нормативно-правових актів у сфері будівництва»;
• «Зміна складу та обсягів робіт у межах суми вже укладеного договору про закупівлю. Чи можливо?».