08.11.2021 набрав чинності наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», яким затверджено кошторисні норми України у вигляді двох Настанов:
- КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва»;
- КНУ «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво».
Водночас визначено такими, що втратили чинність, Державні стандарти України:
- ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293;
- ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення вартості прямих витрат у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405;
- ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405;
- ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин і механізмів у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405;
- ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 «Настанова щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405;
- ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 «Настанова щодо розроблення ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405;
- ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 № 374;
- ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013 «Настанова щодо визначення вартості та трудомісткості робіт з перевезення будівельних вантажів власним автомобільним транспортом будівельних організацій при складанні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за об’єми виконаних робіт», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405.
Ці зміни припали на кінець року, який є активним періодом проведення закупівель робіт, що призвело до «блокування» таких закупівель. Закупівельна спільнота почала ставити запитання, на які, на жаль, відповіді були відсутні. Зі свого боку Мінрегіон, як і обіцяв, підготував роз’яснення, які ми проаналізуємо в цьому матеріалі.
Чи необхідно коригувати кошторисну частину проєктної документації об’єкта будівництва?
Як вже зазначалося на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Враховуємо зміни до нормативно-правових актів у сфері будівництва», частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Офіційне тлумачення цього положення надано рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
Так, Конституційним Судом України наголошено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти як таку, що починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.
Листом Мінрегіону від 16.11.2021 № 7/15.2/17444-21 про введення в дію кошторисних норм України зазначено:
«кошторисні норми мають застосовуватися для визначення вартості будівництва та вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво з 08.11.2021, тобто з дати набрання ними чинності.
Кошторисна частина проектної документації, розроблена та затверджена у встановленому порядку до 08.11.2021, у зв’язку з набранням чинності Настановами не потребує перегляду та може використовуватися для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі».
Отже, змінювати кошторисну частину проєктної документації, розробленої та затвердженої у порядку, встановленому до 08.11.2021, обов’язку немає, але у замовника є таке право.
Що робити, якщо процедура закупівлі / спрощена закупівля вже оголошена до 08.11.2021?
Відповідь на це запитання ми знайдемо у зазначеній вище нормі, а саме у частині 1 статті 58 Конституції України. У листі Мінрегіону від 16.11.2021 № 7/15.2/17444-21 про введення в дію кошторисних норм України щодо цього питання зазначено:
«У разі якщо на дату введення в дію Настанов розпочато процедури закупівель / спрощені закупівлі, умовами яких передбачений порядок розрахунку договірної ціни учасника відповідно до національних стандартів з ціноутворення у будівництві (далі — ДСТУ), замовникам може бути прийнято рішення щодо внесення відповідних змін до тендерної документації. У разі якщо зміни не вносяться і за умовами закупівель / спрощених закупівель, розпочатих до 08.11.2021, тендерна пропозиція (договірна ціна) учасника мала бути розрахована відповідно ДСТУ, то вона має бути обчислена відповідно до ДСТУ.
Враховуючи, що договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, і що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, при укладенні договору про закупівлю після 08.11.2021 договірна ціна переможця має бути розрахована відповідно до умов, встановлених замовником під час проведення закупівлі.
В подальшому, за необхідності, здійснюється внесення змін до умов укладеного договору в частині порядку формування договірної ціни згідно з Настановами. Перерахування договірної ціни відповідно до Настанов здійснюється за згодою сторін, коли таке перерахування передбачено умовами укладеного договору».
Тобто замовник самостійно приймає рішення щодо внесення змін до тендерної документації / оголошення про проведення спрощеної закупівлі. У разі внесення відповідних змін учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі має надати свою тендерну пропозицію / пропозицію відповідно до оновлених вимог замовника, а саме: договірна цінамаєбути розрахована відповідно до чинних Настанов.
Якщо ж замовником зміни в тендерну документацію / оголошення про проведення спрощеної закупівлі не внесені, то учасник має надати договірну ціну,розраховану відповідно до ДСТУ, який втратив чинність. У подальшому може здійснюватися внесення змін до умов укладеного договору про закупівлю в частині порядку формування договірної ціни згідно з чинними Настановами виключно за умови наявності в укладеному договорі про закупівлю відповідної умови. В іншому разі перерахунок договірної ціни неможливий, а тому учасник (виконавець) має виконувати взяті на себе зобов’язання згідно з умовами укладеного договору про закупівлю.
Звертаємо увагу, що відповідно до закупівельного законодавства замовник при внесенні змін до договору про закупівлю має керуватися частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про публічні закупівлі), яка не містить такої умови, як перерахунок договірної ціни. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених Законом про публічні закупівлі, на службових (посадових), уповноважених осіб замовника може бути накладений штраф від тисячі п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500–51 000 грн).
Чи необхідно вносити зміни до чинного договору про закупівлю робіт?
Відповідь на це запитання надана у листі Мінрегіону від 16.11.2021 № 7/15.2/17444-21 про введення в дію кошторисних норм України, а саме:
«Звертаємо увагу, що в КНУ аналогічно з ДСТУ передбачено, що підрядник при складанні ціни пропозиції (договірної ціни) обчислює загальновиробничі та адміністративні витрати виходячи із структури цих витрат, яка склалась в підрядній організації за попередній звітний період, а прибуток враховується у розмірі, який підрядник планує отримати від виконання робіт на об’єкті будівництва. Отже, немає підстав для збільшення цих показників у складі договірної ціни у зв’язку із збільшенням відповідних показників в КНУ порівняно з ДСТУ.
Договірна ціна на виконання будівельних робіт, незалежно від її виду, складена до 08.11.2021, у зв’язку з набранням чинності зазначеними Настановами не перераховується, окрім випадків, коли таке перерахування передбачено умовами договору. У разі прийняття сторонами (замовник, підрядник) рішення щодо уточнення договірної ціни відповідно до умов договору, незалежно від її виду, залишки робіт мають бути уточнені з використанням згаданих Настанов.
Доводимо до відома, що прийняття Настанов не є підставою для внесення змін у договори підряду, укладені до 08.11.2021, в частині застосування укрупнених показників вартості робіт.
Взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт здійснюються:
- за твердої договірної ціни — на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної у раніше узгодженій або уточненій відповідно до умов договору договірній ціні;
- за динамічної договірної ціни — на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, уточненої відповідно до умов договору».
Отже, головним висновком є те, що прийняття Настанов не є підставою для внесення змін у договори підряду, укладені до 08.11.2021, в частині застосування укрупнених показників вартості робіт. Також варто звернути увагу, що внесення змін до істотних умов договору про закупівлю відбувається виключно на підставі частини 5 статті 41 Закону про публічні закупівлі, якою не передбачена зміна договірної ціни.
На підставі чого вносяться зміни до кошторисної частини проєктної документації?
У листі Мінрегіону від 16.11.2021 № 7/15.2/17444-21 про введення в дію кошторисних норм України зазначено:
«Якщо під час будівництва об’єкта змінюються проектні рішення, передбачені затвердженою проектною документацією на будівництво об’єкта, вартість залишку робіт, у тому числі додаткових робіт, визначається в кошторисній частині проектної документації, скоригованої після 08.11.2021, з використанням Настанов, кошторисних норм України та ДСТУ ресурсні елементні кошторисні норми (далі — РЕКН) на відповідні види будівельних робіт, чинних на час її складання.
Крім того, Мінрегіоном здійснюється робота з переведення ДСТУ РЕКН в кошторисні норми України (КНУ РЕКН).
Так, наказом Мінрегіону від 15.06.2021 № 156 „Про затвердження кошторисних норм України у будівництві“ затверджено кошторисні норми України, ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи, ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин та механізмів та готуються до затвердження інші кошторисні норми України.
Одночасно повідомляємо, що рішенням секції ціноутворення, економіки та організації будівництва від 15.06.2021, схваленим Президією науково-технічної ради Мінрегіону, рекомендовано за відсутності окремих КНУ на певні види будівельних робіт до їх затвердження при визначенні вартості будівництва використовувати відповідні ДСТУ РЕКН».
Отже, у разі зміни проєктних рішень, передбачених затвердженою проєктною документацією на будівництво об’єкта, вартість залишку робіт, у тому числі додаткових робіт, визначається в кошторисній частині проєктної документації, скоригованої після 08.11.2021, з використанням Настанов, кошторисних норм України та ДСТУ «Ресурсні елементні кошторисні норми на відповідні види будівельних робіт», чинних на час її складання.
Висновки
- Змінювати кошторисну частину проєктної документації, розробленої та затвердженої у порядку, встановленому до 08.11.2021, обов’язку немає, але у замовника є таке право.
- Замовник самостійно приймає рішення щодо внесення змін до тендерної документації / оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
- У разі внесення відповідних змін учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі має надати свою тендерну пропозицію / пропозицію відповідно до оновлених вимог замовника, а саме: договірна ціна маєбути розрахована відповідно до чинних Настанов.
- Якщо ж замовником зміни в тендерну документацію / оголошення про проведення спрощеної закупівлі не внесені, то учасник має надати договірну ціну,розраховану відповідно до ДСТУ, який втратив чинність.
- Прийняття Настанов не є підставою для внесення змін у договори підряду, укладені до 08.11.2021, в частині застосування укрупнених показників вартості робіт. Також варто звернути увагу, що внесення змін до істотних умов договору про закупівлю відбувається виключно на підставі частини 5 статті 41 Закону про публічні закупівлі, якою не передбачена зміна договірної ціни.
- У разі зміни проєктних рішень, передбачених затвердженою проєктною документацією на будівництво об’єкта, вартість залишку робіт, у тому числі додаткових робіт, визначається в кошторисній частині проєктної документації, скоригованої після 08.11.2021, з використанням Настанов, кошторисних норм України та ДСТУ «Ресурсні елементні кошторисні норми на відповідні види будівельних робіт», чинних на час її складання.
google 