Експертиза проектів будівництва та експертиза після коригування проекту: у яких випадках та на підставі чого

У цій статті обговоримо, у яких випадках проєктна документація та на підставі яких підтвердних документів підлягає експертизі.

Нормативно-правові акти при проведенні експертизи

Основні законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють правовідносини у сфері експертизи: стаття 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», стаття 7 Закону України «Про архітектурну діяльність», Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво». Експертизу проводять експертні організації. Мінрегіон оприлюднює перелік експертних організацій, що здійснюють експертизу проєктної документації, за посиланням.

З якою ціллю здійснюють експертизу? Метою проведення експертизи проєктів будівництва (далі — експертиза) є визначення якості проєктних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, пожежної безпеки, енергозбереження.

Експертиза є завершальним етапом розроблення проєктів будівництва. Тобто експертиза здійснюється до затвердження проєкту.

Взагалі законодавець визначив чіткий алгоритм дій для забудовника. Проведення експертизи здійснюється після отримання вихідних даних та розроблення проєктної документації.

Так, згідно з частиною 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проєктування та будівництво об’єктів (у т. ч. реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) здійснюються власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1. отримання замовником або проєктувальником вихідних даних (технічні умови, містобудівні умови та обмеження);
2. розроблення проєктної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3. затвердження проєктної документації;
4. виконання підготовчих та будівельних робіт;
   4-1. проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об’єктів (крім об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об’єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5. прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
6. реєстрація права власності на об’єкт містобудування.

Замовником експертизи є замовник будівництва або проєктувальник (якщо це передбачено відповідним договором). Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством. При цьому замовники не мають права ухилятися від вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Експертизу не може проводити розробник проєкту будівництва.

Коли обов’язково проводити експертизу?

Варто враховувати, що обов’язковій експертизі підлягають проєкти будівництва об’єктів, які:

1) за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, — щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

Довідково слід зазначити, що клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі — клас наслідків) — це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або які перебуватимуть зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта. Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. Усі об’єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки — СС1; середні наслідки — СС2; значні наслідки — СС3 (Рис. 1).

Віднесення об’єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проєктною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Тобто об’єкти будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3), обов’язково підлягають експертизі;

2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, — у частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, — щодо кошторисної частини проєктної документації;

4) підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

За рішенням замовника може проводитися також експертиза проєктів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені в цій частині, або окремих розділів проєктної документації.

Якщо до складу будови (комплексу) входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками, проєкт будівництва підлягає обов’язковій експертизі за всіма напрямами.

У разі якщо об’єктом будівництва є комплекс (будова), до складу якого (якої) входять об’єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) та за сукупними показниками перевищують рівень, установлений для об’єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), проєкт будівництва підлягає обов’язковій експертизі за всіма напрямами.

У разі зміни проєктних рішень (коригування проєктної документації) здійснюється  повторна експертиза проєкту будівництва (пункт 16 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560).

Разом з тим у разі коригування зазначених проєктів будівництва має бути здійснена їх експертиза та перезатвердження проєкту, про що замовник протягом трьох робочих днів повинен повідомити відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з наданням копії експертного звіту.

Як визначити вартість експертизи?

Вартість експертизи проєктної документації визначається згідно з ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектних робіт та експертизи проектів будівництва», які було введено на зміну ДБН Д.1.1-7-2000.

У стандарті наведено основні правила визначення вартості проєктних робіт та експертизи проєктної документації для нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об’єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам’яток архітектури і містобудування, що здійснюються на території України.

Цей стандарт призначений для використання підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, які виконують проєктні роботи та експертизу проєктів будівництва, або є замовниками цих робіт при обґрунтуванні договірної ціни.

Який результат експертного звіту?

Експертна організація за результатами проведеної експертизи складає експертний звіт. Який може бути:

• позитивний — щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проєкту будівництва;
• негативний — щодо допущення помилок, необхідності їх доопрацювання та / або недотримання зазначених вимог.

Висновки

Об’єкти будівництва, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, підлягають обов’язковій експертизі незалежно від класу наслідків.

Також усі об’єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3), обов’язково підлягають експертизі. Саме експертиза є завершальним етапом розроблення проєктів будівництва. У разі коригування зазначених проєктів будівництва має бути здійснена їх експертиза та перезатвердження проєкту.

Також рекомендуємо до прочитання на порталі RADNUK.COM.UA:

• «Закуповуємо еквівалент „складових робіт“, а не „робіт“»;
• «Нотатки закупівельника: те, що знадобиться при закупівлі роботи»;
• «Дефектний акт: для кого та для чого (наводимо зразок)»;
• «Що робити, якщо проєктна документація застаріла?»;
• «Строк чинності та актуальності проєктно-кошторисної документації».