Чи може проектант здійснювати як авторський, так і технічний нагляд?

Зважаючи, що закупівля робіт в Україні питання актуальне, різного роду роботи закуповують та будуть закуповувати щорічно. У цій статті розглянемо правову позицію, щодо таких питань:

• чи може виконавець робіт здійснювати технічних нагляд? Для відповіді на це запитання вияснимо хто здійснює технічний нагляд та що є предметом технічного нагляду.
• чи може проэктант здійснювати як авторський, так і технічний нагляд?

Чи може виконавець робіт здійснювати технічних нагляд?

Закон України «Про архітектурну діяльність» (далі – Закон) визначає правові та організаційні засади здійснення, в тому числі технічного нагляду за будівництвом. Відповідно до абзацу 12 частини 1 статті 1 Закону, здійснення технічного нагляду за будівництвом об’єкта архітектури відноситься до інжинірингової діяльності у сфері будівництва.

Закон надає визначення терміну технічний нагляд – здійснення замовником контролю за дотриманням проєктних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування (абзац 14 частини 1 статті 1 Закону).

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат (інженери з технічного нагляду – відповідальні виконавці, що мають виданий відповідно до законодавства Атестаційною архітектурно-будівельною комісією кваліфікаційний сертифікат) (частина 4 статті 11 Закону). Тобто забезпечення здійснення технічного нагляду на об’єкті будівництва є обов’язком замовника (забудовника).

Порядок проведення технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України. Так, механізм   здійснення технічного нагляду під час будівництва, визначається Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903.

Хто здійснює технічний нагляд? Технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об’єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проєктних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних  під  час  будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об’єкта.

Технічний нагляд  здійснюють особи, що  мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.

Здійснення технічного нагляду  особами,  що  працюють  у проєктних  і  будівельних  організаціях,  які виконують роботи на підконтрольних об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності)  належать  до  об’єктів  із  середніми (CC2) та значними (CC3) наслідками, не допускається.

При залученні інженерів з технічного нагляду до виконання своїх професійних обов’язків по здійсненню технічного нагляду за будівництвом будівель та споруд, замовники мають переконатися у спроможності сертифікованого інженера з технічного нагляду виконувати ті види робіт (послуг), право виконання яких встановлено кваліфікаційним сертифікатом. При цьому необхідно звернути особливу увагу, що:

1. відповідно до Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554 та статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», після проходження професійної атестації у встановленому законом порядку, інженеру з технічного нагляду видається кваліфікаційний сертифікат, що є документом установленого зразка, який підтверджує відповідність виконавця кваліфікаційним характеристикам професій працівників та його спроможності виконувати окремі робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, тобто технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд:
2. інженери з технічного нагляду, які одержали кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), спроможність виконання яких підтверджена кваліфікаційним сертифікатом:
3. відповідно до статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» строк дії кваліфікаційних сертифікатів інженерів з технічного нагляду не обмежується, якщо вони не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п’ять років. Відомості про дійсність кваліфікаційного сертифіката відображаються в Реєстрі атестованих осіб розміщеному на офіційному сайті Мінрегіону України в рубриці «Будівництво та архітектура» – «Повідомлення про включення до Реєстру атестованих осіб»;
4. кваліфікаційний сертифікат надає право виконувати лише ті види робіт (послуг), які безпосередньо визначені сертифікатом. Наприклад: кваліфікаційний сертифікат із зазначенням видів робіт (послуг) «технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд» дає право на здійснення технічного нагляду за будівництвом будівель і споруд;
5. кваліфікаційні сертифікати, відповідно до кваліфікаційних вимог і спеціалізації розподіляються за категоріями інженерів з технічного нагляду, встановленими Зміною № 11 до розділу 1 «Керівники, професіонали, фахівці» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи», затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2017 № 192, зокрема:
6. провідний інженер з технічного нагляду: наявність кваліфікаційного сертифіката на виконання відповідних робіт щодо об’єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки);
7. інженер з технічного нагляду І категорії: наявність кваліфікаційного сертифіката на виконання відповідних робіт щодо об’єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС2 (середні наслідки);
8. інженер з технічного нагляду ІІ категорії: наявність кваліфікаційного сертифіката на виконання відповідних робіт щодо об’єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС1 (незначні наслідки);
9. інженер з технічного нагляду.

Що є предметом технічного нагляду? Особи, що здійснюють технічний нагляд:

1. проводять перевірку:
2. наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються  під  час  будівництва  об’єкта,  технічного паспорта,  сертифіката,  документів,  що  відображають  результати лабораторних випробувань тощо;
3. відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проєктним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів;
4. відповідності обсягів та якості  виконаних будівельно-монтажних робіт проєктно-кошторисній документації;
5. виконання підрядником  вказівок  і   приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду;
6. ведуть облік  обсягів  прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт,  а  також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками;
7. проводять разом з підрядником огляд та оцінку  результатів виконаних  робіт,  у  тому  числі  прихованих,  і  конструктивних елементів;
8. повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів;
9. оформляють акти робіт, виконаних з недоліками;
10. беруть участь у проведенні перевірки: робочою комісією якості окремих  конструкцій  і  вузлів, будівельно-монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устатковання і механізмів технічним умовам; органами державного нагляду та  архітектурно-будівельного контролю;
11. виконують інші функції,  пов’язані з технічним наглядом на відповідному об’єкті.

Крім того, особи, що здійснюють технічний  нагляд, мають право вимагати від підрядника:

1. виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної та іншої технічної документації,   дотримання  вимог  нормативних документів щодо порядку виконання і прийняття робіт;
2. зупинення  робіт  у  разі  застосування  ним   матеріалів, деталей,  конструкцій  та  виробів,  які  не  відповідають вимогам нормативних документів;
3. проведення лабораторних випробувань матеріалів і конструкцій щодо їх відповідності   сертифікатам  якості,  а обладнання – технічним (технологічним)  паспортам  та  своєчасного повідомлення їм про такі випробування;
4. усунення   відхилень   від   проектних  рішень,  недоліків (дефектів)  та  недоробок  і  повторного  пред’явлення  робіт  для здійснення технічного нагляду;
5. зупинення виконання: робіт до оформлення актів огляду прихованих робіт; будівельно-монтажних робіт у разі виявлення понаднормативної деформації  об’єкта  або  загрози  обвалу  конструкцій  та  вжиття невідкладних заходів для запобігання виникненню аварії.

У разі виявлення відхилень від проєктних рішень, допущених під час будівництва об’єкта, та  відмови  підрядника  їх  усунути особа, що здійснює технічний нагляд, повідомляє про це замовнику (забудовнику) і відповідній інспекції державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

При цьому замовник (забудовник) може забезпечити здійснення технічного нагляду на підконтрольних об’єктах будівництва у два способи:

1. власними силами у разі наявності в його структурі відповідних кваліфікованих працівників, які мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат;
2. шляхом залучення на договірних засадах третіх осіб (суб’єктів господарювання, які мають отриманий у встановленому порядку сертифікат).

Саме такої думки дотримується Державна архітектурно-будівельна інспекція, що була викладена в листі «Щодо здійснення технічного нагляду» від 16.01.2009 № 22/7-195. Також Мінрегіонбуд в листі від 11.01.2014 № 8/15-7-14 зазначило, що здійснення технічного нагляду за будівництвом об’єктів є складовою функцій замовника. Листи хоч і є застарілими втім залишаються досі актуальними.

Варто відзначити: у разі відсутності у замовника спеціалістів, які могли б виконувати функції технічного нагляду за будівництвом об’єктів, замовник може залучати спеціалістів сторонніх організацій на договірній основі, враховуючи вимоги Закону України «Про публічні закупівлі». Оплата за виконання зазначених робіт, наприклад, може здійснюватись за рахунок коштів на утримання служби замовника в розмірі, визначеному на підставі відповідних розрахунків, складених у довільній формі, виходячи з обґрунтованих трудовитрат спеціалістів технагляду та узгодженого сторонами показника вартості людино-дня.

Висновки до першого питання.  Виключно замовник забезпечує (під терміном «забезпечує» слід розуміти, що законодавством встановлений обов’язок здійснювати (організувати) технічний нагляд і саме цей обов’язок покладено на замовника) технічний нагляд, який здійснюється двома способами:

 1. власними силами у разі наявності в його структурі відповідних кваліфікованих працівників із відповідним сертифікатом;

2.  або залучати на договірних засадах третіх осіб (суб’єктів господарювання, які мають отриманий у встановленому порядку сертифікат).

Підрядник (виконавець) робіт на об’єкті не має право здійснювати технічний нагляд за такими роботами.

Чи може проєктант здійснювати як авторський, так і технічний нагляд?

Цікавим є питання, чи  може проєктант котрий апріорі буде здійснювати авторський нагляд паралельно здійснювати технічний нагляд у разі перемоги в процедурі закупівлі / спрощеній закупівлі.

На жаль, не завжди в нашому законодавстві можливо знайти прямі відповіді на запитання, які  виникають у процесі будівництва. Для того, щоб відповісти на питання розглянемо, що саме являють собою авторський та технічний нагляд.

Під час будівництва об’єкта здійснюється авторський та технічний нагляд. Авторський та технічний нагляд здійснюється під час:

• нового будівництва;
• реконструкції;
• реставрації;
• капітального ремонту будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури;
• технічного переоснащення діючих підприємств;
• реставрації об’єктів культурної спадщини (далі – будівництво об’єкта архітектури).

Авторський та технічний нагляд здійснюється на об’єктах будівництва незалежно від класу наслідків відповідальності (СС1, СС2, СС3) та незалежно від форми власності замовника.

Механізм здійснення авторського та технічного нагляду визначений постановою КМУ від 11.07.2007 № 903 (далі — Порядок).

Авторський нагляд здійснюється з метою забезпечення відповідності виконаних будівельних робіт проєктній документації,коли технічний нагляд здійснюється з метою контролю за дотриманням проєктних рішень та будівельних норм і правилам, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта будівництва.

У чому ще основна відмінність? Авторський нагляд здійснюється архітектором  –  автором проєкту об’єкта,  іншими  розробниками  затвердженого проєкту  або  уповноваженими  особами, коли технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник), здійснюючи процедуру закупівлі / спрощену закупівлю у конкурентний спосіб.

При цьому в обох випадках, основний документ, який регулює взаємовідносини сторін, установлює їх права і обов’язки щодо здійснення авторського нагляду або технічного нагляду за будівництвом об’єкту архітектури – це договір на здійснення авторського нагляду та відповідно договір на здійснення технічного нагляду. Звертаємо увагу: саме забудовник (замовник) повинен укласти такі договори / договори про закупівлю.

Зважаючи, що авторський та технічний нагляд здійснюється протягом усього періоду будівництва, результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проєктувальником у двох примірниках, один з  яких  зберігається  у  замовника,  а  другий  –  у генерального проєктувальника. Під час відвідування об’єкта архітектури вносяться в обидва примірники журналу зауваження щодо  виявлених  відхилень  від  затвердженого  проєкту  разом  з пропозиціями  стосовно  їх  усунення.

Функції авторського і технічного нагляду різні, при цьому різна і професійна спеціалізація відповідальних виконавців (відповідальні   виконавці   окремих   видів  робіт  (послуг), пов’язаних  із створенням об’єктів архітектури – архітектор, інженер-проєктувальник, інженер технічного нагляду). Крім того, у процесі будівництва здійснюється контроль та нагляд таким чином, щоб забезпечити стійкість, міцність, надійність об’єкта будівництва, а відтак контроль та нагляд за процесом будівництва незалежний. При цьому, кожен виконавець виконує обов’язки за своїм напрямком і компетенцією, встановленою Порядком.

Разом з цим відповідно до пункту 4 Порядку здійснення  технічного  нагляду  особами,  що  працюють  у

проектних  і  будівельних  організаціях,  які  виконують роботи на підконтрольних об’єктах  будівництва,  що  за  класом  наслідків (відповідальності)  належать  до  об’єктів  із  середніми (CC2) та значними (CC3) наслідками, не допускається.

Висновки до другого питання. Авторський та технічний  нагляд – це контроль за будівництвом, який здійснюється протягом усього періоду будівництва з метою забезпечення відповідності виконаних будівельних робіт проєктній документації та контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами, відповідальними виконавцями: архітектором (ГАП) та (або) інженером-проектувальником (ГІП), та інженером з технічного нагляду) на підставі договору / договору про закупівлю. 

Замовник забезпечує здійснення технічного нагляду (під терміном забезпечує слід розуміти, що законодавством встановлений обов’язок здійснювати технічний нагляд і саме цей обов’язок покладено саме на замовника):

1. власними силами, у разі наявності в його структурі відповідних кваліфікованих працівників із відповідним сертифікатом;
2. шляхом залучення на договірних засадах третіх осіб (суб’єктів господарювання, які мають отриманий у встановленому порядку сертифікат).

Законодавство не допускає здійснення технічного нагляду  особами,  що  працюють  у проєктних  і  будівельних  організаціях,  які виконують роботи на підконтрольних об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності)  належать  до  об’єктів  із  середніми (CC2) та значними (CC3) наслідками.

При цьому, авторський нагляд здійснюється архітектором – автором проєкту об’єкта, іншими  розробниками затвердженого проєкту або уповноваженими особами. Не може здійснюватися авторський нагляд замовником або особою, яка здійснює технічний нагляд або підрядником.

Проектант чи архітектор не можуть здійснювати технічний нагляд, оскільки проектант здійснює авторський нагляд. При цьому особа, яка має кваліфікаційний сертифікат із зазначенням видів робіт (послуг) «технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд» має право здійснювати технічний нагляд. Підрядник не має права здійснювати авторський чи технічний нагляд.

Більше читайте на порталі RADNUK.COM.UA в таких публікаціях:

• Авторський нагляд та обрання процедури закупівлі
• Особливості закупівлі авторського та технічного нагляду
• Що таке роботи та коли не потрібно плутати поняття «послуги» і «роботи»
• Що таке товар, роботи та послуги з погляду учасника