Що таке роботи та коли не потрібно плутати поняття «послуги» і «роботи»

Юлія Шекун
17648
30 Червня 2020
Що таке роботи та коли не потрібно плутати поняття «послуги» і «роботи»
17648
30 Червня 2020

Хто починає із впевненості, той закінчить тим, що засумнівається; а хто починає із сумнівів, той закінчить упевненістю. Так говорив Френсіс Бекон. Сумніви — це те, що майже завжди не покидає більшості замовників під час прийняття того чи іншого рішення щодо проведення процедур закупівель. Як обрати предмет закупівлі? Розроблення проєктної документації — це роботи чи послуги? Як відрізнити роботи від послуг? У даній статті намагатимусь пояснити та розмежувати такі цікаві поняття, як «роботи» та «послуги». З’ясуємо, що нового з’явилося в понятті «роботи» зі вступом у силу Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (далі — Закон).

Поняття «роботи»

Для того щоб розібратися в цих питаннях, пропоную почати з ознайомленням із поняттям «роботи». Отже, за пунктом 27 статті 1 Закону роботи — розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Ще раз звертаю увагу, що поняття «роботи» має чіткий та вичерпний перелік того, що відноситься до робіт у розумінні Закону.

Разом із цим відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі роботи визначають за об’єктом будівництва згідно з державним стандартом України (далі — ДСТУ) — ДСТУ Б. Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та галузевими будівельними нормами (далі — ГБН) — ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт».

Отже, роботами може бути капітальний ремонт, реконструкція, реставрація, проєктування / розроблення проєктної документації та інші послуги, що включають до вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. А об’єктом будівництва, наприклад, будівля, споруда та навіть дорога.

Що нового в Законі про роботи?

За Законом більш чітко сформульовано та розписано поняття «проектування». Тобто якщо в пункті 22 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» до 19.04.2020 прописано, що роботи — проектування… (далі за текстом). І замовники не завжди розмежовували чи розуміли правильно, що ж таке проектування, що віднести до робіт, а що до послуг, то за новою редакцією Закону законодавець чітко зазначив, що розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування є роботами.

Але й зараз замовники при визначенні предмета закупівлі «розроблення проектно-кошторисної документації» інколи визначають цей предмет закупівлі як «Послуги». Приклад: ID UA-2020-05-15-001719-b; UA-2020-05-22-006023-c; UA-2020-06-01-000567-a.

На практиці доволі часто таких замовників вводить в оману те, що за єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 (далі — ДК 021:2015) доводиться обирати для таких робіт ДК 021:2015: 71320000-7 — Послуги з інженерного проектування (за 4-ю цифрою). От замовники і визначають предмет закупівлі як послуги.

Однак ще раз звертаю увагу, що предмет закупівель «роботи» визначають за об’єктом будівництва, зважаючи на норми ДСТУ, ГБН, а не за ДК 021:2015, як у товарах чи послугах.

Більше того, Порядком визначення предмету закупівель № 708, який набрав чинності з 19 червня 2020 року (далі Порядок визначення) передбачено, що при визначенні предмету закупівель робіт Замовники керуються пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва, та нормами  ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», що прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування.

Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.

Не лякаємося, що в зазначених вимогах не йдеться про ДК 021:2015, при цьому звертаємо увагу на норми Закону, в якому майже у всіх формах документів є обов’язкове поле «Назва предмета закупівлі» із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником, тож все рівно при визначені предмету закупівель роботи зазначаємо код ДК 021:2015.

Крім того Порядок визначення предмета закупівлі встановлює правила саме визначення замовником предмета закупівлі. А от щодо зазначення та розміщення інформації, то тут потрібно розглядати Закон про публічні закупівлі і Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі.

Проєктування та розроблення проєктної документації — це слова-синоніми

Також замовники повинні зрозуміти, що проєктування та розроблення проєктної документації — це близькі за значенням слова.

У розумінні Державних будівельних норм (далі — ДБН) А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектні роботи — роботи, які пов’язані зі створенням проектної документації на будівництво, а проектна документація — затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об’єктів будівництва (пункти 3.19 3.17 розділу 3 ДБН).

Отже, кожне будівництво, реконструкція, реставрація починається з проєктування, тобто розроблення проєктно-кошторисної документації, і саме це можна вважати початком отримання певного результату.

Приклад: «Замовникові виділено кошти з бюджету на будівництво нової лікарні у розмірі 23 000 000,00 гривень, у ці кошти закладено як розроблення проєкту, авторський нагляд, технічний нагляд та інші витрати, передбачені ДБН, що затверджені наказами Міністерства регіонального розвитку та будівництва України та які можна знайти за посиланням.

Зокрема, у ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» зазначено, що проектування є складовою при визначенні вартості відповідного будівництва. Таким чином, замовник при розрахунку розроблення проектної документації (проектування) повинен вираховувати суму із цих 23 000 000,00 гривень».

Робимо висновок, що проєктування / розроблення проєктної документації на об’єкти будівництва — це послуги, що включають до кошторисної вартості робіт, тому і варто визначати предмет закупівлі як роботи. Отже, розроблення проєктно-кошторисної документації або її коригування на об’єкти аж ніяк не можна визначати предметом закупівель «послуги», це є «роботи».

Важливо! Проєктна документація має бути розроблена з огляду на будівельні норми ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та стандарти, чинні на дату передання її замовникові.

Щодо розроблення науково-проєктної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування

Пам’ятаймо! Відповідно до ДБН А.2.2-14-2016 розроблення науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування відноситься тільки до пам’яток архітектури та містобудування національного та місцевого значення.

Важливо! Вимоги до розроблення науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування за нормами ДБН А.2.2-14-2016 є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання в сфері збереження пам’яток.

Згідно з ДБН А.2.2-14-2016, науково-проектні роботи — роботи, пов’язані зі створенням науково-проєктної документації; науково-проєктна документація — сукупність текстових та графічних матеріалів, які на різних стадіях проектування визначають концептуальні чи принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні, технологічні та інші рішення, спрямовані на збереження пам’ятки.

Розроблення науково-проєктної документації є початковою складовою при отриманні певного результату, наприклад реставрація музею, тобто тут є аналогія з розробленням проєктно-кошторисної документації. Тож, розроблення науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування є роботами.

Зауважу, що проєктування / розроблення проєктної документації — дуже відповідальний етап, від рішень, які приймають на цій стадії, значною мірою залежать як техніко-економічні показники будівництва, так і експлуатаційні показники майбутнього результату!

Що таке послуги та чим відрізняються від робіт

Згідно з пунктом 21 статті 1 Закону послуги — будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту відповідно до Порядку визначення предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року N 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року N 301.

Предмет закупівлі для послуг відповідно до Порядку визначення визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Послуги можуть бути абсолютно різні, це — ремонт автомобіля, юридичні послуги, науково-дослідницькі послуги, тощо. Тобто все, що не є товарами і роботами, є послугами.

Звертаю увагу, що наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки є послугами, а не роботами. Під час закупівель таких послуг обираємо показник 4-ї цифри за ДК 021:2015 та звертаємо увагу на класифікатор ДК 015-97 — державний класифікатор видів науково-технічної діяльності.

Щодо поточного ремонту: це також послуги, а не роботи. Потрібно не забувати при визначені предмета закупівель, що капітальний ремонт і поточний ремонт — це різні предмети закупівель.

Щодо відмінності між капітальним та поточним ремонтом

У листі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15 липня 2009 року № 9/9-1056 чітко сказано, що капітальний ремонт будівлі — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також поліпшення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Поточний ремонт — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного обладнання.

Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, то комплекс робіт поточного ремонту може вміщувати окремі роботи, які класифікують як такі, що відносять до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі).

Поточний ремонт потрібно проводити з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об’єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на новий капітальний ремонт (реконструкцію).

З огляду на зазначене, поточний ремонт — це підтримання об’єкта в робочому стані, капітальний — відновлення експлуатаційних характеристик об’єкта та їх поліпшення.

Отже, кожний випадок потрібно розглядати окремо.

Приклад: кабінет 111 є частиною будівлі, в якому потрібно зробити ремонт — переклеїти шпалери. Можна припустити, що під час ремонту будуть виконані й інші роботи, послуги з ремонту стін, підлоги та інших елементів будівлі.

У даній ситуації звернемось до Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 150 від 10.08.2004 (далі — Порядок №150), в якому передбачено перелік робіт / послуг, що належать до ремонту стін (п. 1.2 розділу 1 Порядку № 150).

Виходячи із цього переліку, замовники повинні чітко розуміти, які під час заміни шпалер будуть здійснені ще роботи та буде надано послуги.
 
Якщо, крім заміни шпалер, будуть здійснені інші роботи і послуги із розділу «Поточний ремонт», зокрема стін (пункт 1.2 розділу I Переліку № 150) та інших конструктивних елементів, то навіть якщо будуть і роботи з переліку капітального ремонту стін (пункт 2.9.7 Переліку № 150 — заміна шпалер), то такий ремонт можна вважати поточним.
 
Отже, заміна шпалер в кабінеті 111, що є частиною будівлі, може бути поточним видом ремонту будівлі за умов, якщо в результаті не відбудеться втручання в несучі та огороджувальні системи будівлі та інше і не відбудеться його поліпшення (реконструкція, модернізація).
 
Якщо ж за станом стін кабінету 111 буде встановлено, що вони потребують капітального ремонту, то всі інші заходи замовників повинні відбуватися з огляду на вимоги щодо здійснення капітального ремонту, який належить до будівельних робіт, із всіма наслідками оформлення дозвільних та інших документів.

Важливо! ДБН, ДСТУ, ГБН — це не класифікатори, у них немає кодів, які потрібно обирати. Це — правила, за якими визначають приналежність типу робіт до поточного чи капітального ремонту.

Якщо ж замовник не в змозі самостійно з’ясувати, що за предмет закупівлі йому потрібно закуповувати  (роботи чи послуги), то краще звернутися до фахівців у сфері будівництва, які допоможуть прийняти рішення.

Та головне, що повинен завжди пам’ятати замовник, це те, що як би він не визначив предмет закупівлі, але він повинен мати змогу довести, що його дії ніяк не порушують умови Закону щодо визначення предмета закупівлі. Тож при обранні предмета закупівлі послуговуйтесь нормами Закону, нормативними актами, роз’ясненнями тощо та при цьому завжди пам’ятайте про відповідальність, передбачену ст. 16414 Кодексу України про адміністративні порушення.

Детальніше про новий Порядок визначення предмета закупівлі читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Новий Порядок визначення предмета закупівлі та ключові зміни» та на сторінках 6 – 12 даного випуску журналу.

Закупівля робіт

Публікації, тематикою яких особливості здійснення закупівель робіт

Повне або часткове копіювання публікацій порталу ЗАБОРОНЕНО