Поєднати непоєднуване: дві практичні ситуації коли (не)об’єднуються вартості закупівлі

Тетяна Мішта
1618
24 Червня 2021
Поєднати непоєднуване: дві практичні ситуації коли (не)об’єднуються вартості закупівлі
1618
24 Червня 2021

Питання «як не помилитись з вибором виду закупівель» виникало, певно, у кожного закупівельника. Ще більше сумнівів — навколо додавання очікуваних вартостей закупівель, особливо якщо це відносини з постачальником останньої надії чи закупівля поточного ремонту. У цій статті ми проаналізуємо дві практичні ситуації і дізнаємося відповіді на такі питання:

  • чи додається закупівля планової електричної енергії до обсягу закупівлі в постачальника «останньої надії»?
  • чи об’єднуються поточні ремонти за різними кодами по одному об’єкту?

Чи додається вартість закупівлі планової електричної енергії до вартості обсягу закупівлі, що закуповується в постачальника «останньої надії»?

Приклад 1
 
Очікувана вартість закупівлі електричної енергії 1 200 000 грн. При цьому виникли обставини закупівлі такого ж предмета закупівлі в постачальника «останньої надії» (далі — ПОН) на 180 000 грн. Яку закупівлю проводити з ПОН?

Законодавчий аналіз Прикладу 1

Щоб відповісти на це питання, слід звернутись до етапу планування закупівель, визначення потреб та складання річного плану згідно з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про закупівлі). Так, Закон встановлює, що планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель, який оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.

Отже, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, в якому вказується наявна потреба замовника. Водночас замовник не має права умисно ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону.

У свою чергу, відповідно до Закону предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі. Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

При цьому стаття 3 Закону забороняє придбання товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом.

При цьому протягом року потреби замовника можуть змінюватись під впливом об’єктивних та непередбачуваних обставин.

Отже, плануючи закупівлі, замовник має дотримуватись положень Закону, які забороняють йому умисно ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування Закону. Водночас цей Закон не регулює зміни в потребах замовника, які можуть відбуватись протягом року.

Щодо постачальника останньої надії слід зазначити, що регулювання ринку електроенергії здійснюється згідно з Законом України «Про ринок електричної енергії». Відповідно, Закон про закупівлі передбачає декілька можливостей для замовника здійснити закупівлю з урахуванням такого регулювання та залежно від обставин і очікуваної вартості.

Згідно з Законом України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» — визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу

ПОН надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:

  1. банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;
  2. завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;
  3. невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;
  4. необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;
  5. в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

ПОН постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку ПОН припиняє електропостачання споживачу. Порядок заміни електропостачальника на ПОН визначається правилами роздрібного ринку.

Таким чином, виходячи зі змісту норм законодавства про ринок електроенергії, ПОН надає послуги саме у тих випадках, за яких замовник об’єктивно не матиме можливості отримати електропостачання в загальному порядку, а вимушений укласти на обмежений період договір з ПОН.

Тому Закон про закупівлі встановлює можливість застосування переговорної процедури закупівлі, яка застосовується замовником як виняток у разі, якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків, як укладення договору з постачальником «останньої надії» на постачання електричної енергії.

Водночас Закон передбачає також, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків, як укладення договору про закупівлю з постачальником «останньої надії» на постачання електричної енергії.

Висновок до Прикладу 1

Якщо у замовника наявна потреба укласти договір про закупівлю електроенергії з ПОН, та виходячи з очікуваної вартості конкретного обсягу, необхідного до постачання ПОН, замовник має керуватись відповідними положеннями Закону та здійснити таку закупівлю або за переговорною процедурою (якщо вартість перевищує пороги для застосування процедур), або укласти договір без використання спрощеної закупівлі (якщо вартість наявної потреби до закупівлі у ПОН не перевищує відповідні пороги).

При цьому наявна потреба та відповідні вартісні межі замовником визначаються самостійно з урахуванням обставин, які склались та обумовлюють необхідність укладення договору із ПОН, та не додаються до закупівель, які здійснюються в загальному порядку, оскільки у разі наявності непередбачуваних обставин закупівля у ПОН є новим предметом закупівлі, який об’єктивно неможливо передбачити, та предметом окремого договору.

Чи об’єднується вартість двох поточних ремонтів за різними кодами по одному об’єкту?

Приклад 2
 
Планується закупівля двох послуг по одній будівлі в одного замовника, а саме: послуги з поточного ремонту системи опалення (заміна запірної арматури та ушкоджених ділянок трубопроводів) на суму 47 890 грн — код ДК 021:2015(CPV): 45330000-9 — Водопровідні та санітарно-технічні роботи, та послуги з поточного ремонту внутрішніх електричних мереж (заміна електропроводки, монтаж вимикачів та розеток) на суму 48 789 грн — ДК 021:2015(CPV): 45310000-3 — Електромонтажні роботи. Чи можливе підписання двох прямих договорів (звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, до 50 000 грн) або треба проводити спрощені закупівлі?

Законодавчий аналіз Прикладу 2

Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника (далі — ЄЗС), затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі — Порядок).

Згідно з розділом 2 Порядку, який встановлює особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг, послуги з поточного ремонту визначаються за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163.

Терміни «будинок», «будівля», «споруда», «лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури»наведено в пункті 3 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а саме:

3.1 Будівля визначена як різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції;

3.3 Будинок визначено як різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей;

3.9 Лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури визначено як наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії;

3.22 Споруда визначена як штучно створений об’ємний, площинний або лінійний об’єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей.

Тобто код ЄЗС не є вирішальним при визначенні предмета закупівлі послуг з поточного ремонту. Таке визначення згідно з Порядком замовником здійснюється саме по окремому об’єкту та передбачає включення до очікуваної вартості всіх різновидів послуг, що включатимуться в поточний ремонт такого об’єкта.

Тому визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту здійснюється в цілому за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури.

При цьому стаття 3 Закону забороняє придбання товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини 3 статті 10 цього Закону

Висновок до Прикладу 2

Якщо вартість предмета закупівлі послуг з поточного ремонту за окремим об’єктом (будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури) перевищує межі для здійснення спрощених закупівель або застосування процедур закупівель, таку закупівлю замовник здійснює з дотриманням вимог Закону, зважаючи на включення до очікуваної вартості всіх різновидів послуг, що включатимуться в поточний ремонт такого об’єкта.

Більше з тематики статті читайте на порталі RADNUK.COM.UA такі публікації:

Планування закупівель

Публікації щодо особливостей планування надпорогових та допорогових закупівель

Повне або часткове копіювання публікацій порталу ЗАБОРОНЕНО