Замовники та учасники ніби й засвоїли одні з найголовніших постулатів здійснення закупівельної діяльності, а саме те, що, по-перше, замовник готує тендерну документацію відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) і, по-друге, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації замовника, тобто тендерна пропозиція = тендерна документація. У випадку невідповідності тендерної пропозиції тендерній документації замовника на учасника очікує відхилення його тендерної пропозиції на підставі пункту 4 частини 1 статті 30 Закону.
Проте іноді замовники, намагаючись витлумачити закупівельне законодавство правильно, неухильно дотриматися його вимог і разом із цим реалізувати це на практиці, чи то неуважно читають положення Закону, чи то просто не розуміють, як вийти з конкретної ситуації в умовах, що склалися, і в результаті — положення тендерної документації суперечать закупівельному законодавству. Тому в цій статті з-поміж доволі значного переліку особливостей, що супроводжують складання тендерної документації, окресливши проблематику наразі актуального питання, ми вирішили зупинитись на ньому детальніше. Тож далі йтиметься про те, що таке тендерна пропозиція, коли учасник її подає, а потім перейдемо до теми перерахунку специфікації відповідно до ціни, яка склалась за результатами аукціону, та до арифметичної помилки в документах учасника процедури закупівлі (згідно із Законом про публічні закупівлі) і до арифметичної помилки в документах учасника допорогової закупівлі (конкурсного відбору постачальника із застосуванням електронної системи закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі не дорівнює та не перевищує вартісні межі, вказані у частині 1 статті 2 Закону).
Що таке тендерна пропозиція?
Для початку звернемось до Закону про публічні закупівлі та ще раз нагадаємо важливий момент, на який передусім необхідно звернути увагу замовникам, учасникам та всім іншим, хто так чи інакше причетний до сфери публічних закупівель. Пропонуємо читачам зосередитись та уважно відслідкувати логіку та взаємозв’язок запропонованих фактів, а точніше — норм закупівельного законодавства.
Так, відповідно до пункту 30 частини 1 статті 1 Закону тендерна пропозиція — це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовникові відповідно до вимог тендерної документації. Примірну тендерну документацію затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 квітня 2016 року № 680. Згідно з Порядком заповнення тендерної документації, замовник у розділі «Подання та розкриття тендерної пропозиції» зазначає кінцевий строк подання тендерної пропозиції. Також, згідно з пунктом 13 частини 2 статті 22 Закону, тендерна документація повинна містити зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Разом із цим частиною 2 статті 21 Закону про публічні закупівлі передбачено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково потрібно зазначати кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Відповідно форми оголошень про проведення відкритих торгів та про проведення конкурентного діалогу, затверджені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі — наказ № 490), містять пункт, в якому зазначають кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Форма реєстру отриманих тендерних пропозицій, затверджена тим же наказом № 490, яку електронна система закупівель заповнює автоматично, також містить інформацію стосовно дати та часу подання тендерних пропозицій. Тобто, як бачимо, інформація щодо строку подання тендерних пропозицій має бути і в оголошенні про проведення закупівлі, і в тендерній документації, і в реєстрі отриманих тендерних пропозицій.
І ще один особливий момент. Якщо далі розглядати порядок подання тендерних пропозицій, визначений статтею 25 Закону про публічні закупівлі, то частина 3 цієї статті містить норму щодо заборони приймати тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання.
Також частиною 5 статті 25 Закону передбачено, що учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції беруть до уваги в разі, якщо електронна система закупівель отримала їх до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Отже, будь-які зміни до тендерної пропозиції можна вносити лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій, а відповідно і замовники такі зміни беруть до уваги (розгляду) в разі, якщо їх подано до закінчення даного строку.
Також на всіх електронних майданчиках фіксується дата та час подання документів у складі пропозиції, а також внесення будь-яких змін, що відображається в електронній системі закупівель ProZorro та є доступним для перегляду всіма охочими.
Особливості подання тендерної пропозиції учасником процедури закупівлі
Підсумовуючи матеріал, викладений у попередньому розділі, важливо зрозуміти написане далі.
По-перше, усі документи, які готує, звертаємо увагу, саме учасник на виконання положень тендерної документації, і є тендерною пропозицією. Отже, учасникам необхідно уважно вивчати умови тендерної документації замовника стосовно вимог щодо змісту/складу тендерної пропозиції!
По-друге, тендерну пропозицію подають до закінчення строку її подання, установленого замовником! Це повинні пам’ятати як замовник, так і учасник, який подає тендерну пропозицію. Внести зміни або відкликати тендерну пропозицію також можливо лише до закінчення строку її подання!
Наприклад, при проведенні процедури так званих у професійних колах звичайних (українських) відкритих торгів (коли очікувана вартість закупівлі не перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг — 133 тисячам євро; для робіт — 5 150 тисячам євро) відповідно до частини 3 статті 21 Закону строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 15 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу.
Припустимо, що замовник оприлюднив оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі ProZorro 1 червня 2017 року і встановив кінцевий строк для подання тендерних пропозицій — до 20 червня 2017 року. Звертаємо увагу замовників, що при створенні оголошення замовник має змогу обрати не лише дату кінцевого строку подання тендерної пропозиції, а й установити конкретний час, до якого учасник має право подати тендерну пропозицію, що й радимо замовникам робити.
Разом із цим радимо замовникам повторити в тендерній документації не лише дату кінцевого строку подання тендерної пропозиції, а й час (аби інформація в оголошенні збігалась з інформацією в тендерній документації). Повернемось до нашого прикладу: замовник, наприклад, установив кінцевий строк для подання тендерних пропозицій — до 20 червня 2017 року і до 17:00.
Таким чином, в учасника є 20 днів для підготовки і подання тендерної пропозиції, і перебіг цього строку починається з моменту оприлюднення оголошення і відповідно закінчується 20 червня 2017 року о 17:00.
По-третє, щодо документів, які учасник підвантажує після закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Варіант 1. Учасники невпинно практикують підвантаження в систему документів, які мають відношення саме до тендерної пропозиції, але вже після того, як сплив строк для подання тендерних пропозицій.
У такому випадку замовник такі документи не розглядає, а отже, учасникові необхідно пам’ятати, що закономірним наслідком подібних дій може стати відхилення тендерної пропозиції учасника, оскільки вона не відповідатиме умовам тендерної документації з огляду на порушення строку подання тендерної пропозиції (пункт 4 частини 1 статті 30 Закону).
Варіант 2. Замовники й самі практикують включення до положень тендерної документації вимог щодо надання тих чи інших документів учасником уже після того, як сплив строк для подання тендерних пропозицій.
Найпопулярнішою є вимога надати у строки, встановлені замовником, наприклад, «уточнену цінову пропозицію переможцем аукціону». При цьому замовники ще зазначають, що така уточнена цінова пропозиція є невід’ємною частиною тендерної пропозиції.
У розумінні Закону про публічні закупівлі будь-які інші документи, які вимагає замовник від учасника надати після закінчення строку подання тендерної пропозиції:
- не є ані частиною тендерної пропозиції;
- ані оновленою тендерною пропозицією;
- ані уточненою тендерною пропозицією.
Тому що тендерну пропозицію учасник уже подав у строки, передбачені для цього самим замовником.
По-четверте, також не плутаймо тендерну пропозицію з документами, які вимагає замовник та надає саме переможець торгів відповідно до вимог статті 17 Закону про публічні закупівлі як документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї ж статті. З огляду на вищевикладені тези, такі документи також не є тендерною пропозицією.
Перерахунок цінової пропозиції учасника, яка склалась за результатами аукціону: проблемний аспект
З тим, що таке тендерна пропозиція і коли її потрібно подавати, розібралися, тож тепер можна зосередитись на проблемному питанні попереднього розділу статті. Ідеться про вимогу надати у строки, установлені замовником, «уточнену цінову пропозицію».
Аби було зрозуміліше, розглянемо дане питання на прикладі.
У тендерній документації замовник встановлює таку вимогу: «Учасник у складі пропозиції подає скановану форму “Тендерна пропозиція” згідно з додатком 1 до тендерної документації. Учасник, що запропонував найнижчу ціну за результатами аукціону, повторно завантажує дану тендерну пропозицію після аукціону (а саме — не пізніше одного робочого дня з моменту завершення аукціону), узгоджену із запропонованою ціною. У випадку відхилення тендерної пропозиції учасника, що за результатами оцінки (аукціону) визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. Такий учасник протягом одного робочого дня з дня оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про відхилення тендерної пропозиції попереднього учасника повторно завантажує дану тендерну пропозицію після аукціону, узгоджену із запропонованою ціною».
У нашому прикладі замовник вирішив для себе, що уточнення цінової пропозиції є продовженням/складовою частиною тендерної пропозиції. Виписавши таким чином умову тендерної документації, замовник послідовно міркує, що непідвантаження або підвантаження уточненої цінової пропозиції з помилкою в розрахунках є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.
Укотре зазначаємо, що будь-які інші документи, подання яких вимагає замовник після закінчення строку подання тендерних пропозицій, не можуть бути складовою частиною тендерної пропозиції. Окрім того, виключні підстави для відхилення тендерної пропозиції закріплено статтею 30 Закону, і їх розширення не допускається.
Витяг із Закону України від 25.11.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі"
Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо:
- учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагав замовник;
- переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
- наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;
- тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації (частина 1 статті 30 Закону).
Установлення в тендерній документації вимоги щодо перерахунку цінової пропозиції учасника, яка склалась за результатами аукціону: можливості замовника
Підсумовуючи сказане про помилкове уявлення замовника щодо ролі перерахунку цінової пропозиції учасника в умовах процедури закупівлі, поступово перейдемо до того, що ж це за документ і як правильно його вимагати.
Виходячи з того, що перерахована цінова пропозиція не є частиною тендерної пропозиції і що стаття 30 Закону не містить відповідних підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника, доцільно вимагати такий перерахунок уже від переможця процедури закупівлі, адже надання учасником-переможцем документів щодо узгодження тендерної пропозиції із запропонованою ціною, яка склалась за результатами аукціону, є дією, спрямованою на укладення договору про закупівлю.
Як учасникам, які подають уточнені цінові пропозиції, так і замовникам, які їх вимагають, необхідно зважати на те, що відповідно до частини 3 статті 32 Закону в разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Таким чином, відсутність правильного розрахунку є перепоною для укладення договору, яка може призвести до «неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом», що своєю чергою призведе до відхилення тендерної пропозиції учасника-переможця на підставі абзацу другого пункту 2 частини 1 статті 30 Закону.
Отже, після оголошення переможця процедури закупівлі замовник проводить підготовчі роботи з укладення договору, а отже, учасник-переможець має право на підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.
Разом із цим є ще одне питання: у якому вигляді вимагати від учасника перерахунок цінової пропозиції?
Одразу зауважимо, що в Законі про публічні закупівлі взагалі відсутнє подібне поняття та відповідно алгоритм дій замовника.
Проте відповідно до частини 1 статті 14 Закону та абзацу четвертого частини 1 статті 3 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель, а одним з принципів здійснення закупівель є відкритість і прозорість на всіх стадіях закупівель. Таким чином, послуговуючись положеннями статей 3 і 14 Закону про публічні закупівлі, можливо дійти висновку, що перерахунок цінової пропозиції для укладення договору про закупівлю доцільно вимагати у вигляді сканованого документа, підвантаженого в систему.
Разом із цим ще раз наголошуємо, що законодавчо дане питання не врегульовано.
Арифметична помилка та Закон про публічні закупівлі
Що ж таке арифметична помилка та в якому контексті про неї йтиметься?
На сьогодні чинним законодавством, відповідно до якого проводять публічні закупівлі, не передбачено механізму чи порядку виправлення арифметичної помилки, допущеної в тендерній пропозиції (ціновій пропозиції) учасника, а поняття арифметичної помилки — узагалі відсутнє. Звідки ж виникає така плутанина щодо того, якими мають бути дії замовника у випадку допущення учасником арифметичної помилки в тендерній пропозиції (ціновій пропозиції) та/або в ціні пропозиції, яка склалась за результатами аукціону.
Пропонуємо читачам поринути в спогади, а саме згадати вже дещо забуті норми Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII (далі — Закон про здійснення державних закупівель), який остаточно втратив чинність 1 серпня 2016 року.
Так, відповідно до частини 3 статті 28 Закону про здійснення державних закупівель замовник мав право на виправлення арифметичних помилок, допущених у результаті арифметичних дій, виявлених у поданій пропозиції конкурсних торгів (ціновій пропозиції) під час проведення її оцінки, за умови отримання письмової згоди на це учасника, який подав пропозицію конкурсних торгів (цінову пропозицію). Разом із цим замовник відхиляв пропозицію конкурсних торгів у разі, якщо учасник не погоджувався з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки, що було передбачено статтею 29 Закону про здійснення державних закупівель.
Саме довготривала практика здійснення державних закупівель закупівельниками за відповідним законодавством, яке надавало таку можливість, породжує плутанину.
Звертаємо увагу замовників, що виправлення арифметичних помилок Законом про публічні закупівлі не передбачено, проте необхідно виокремити деякі моменти.
По-перше, якщо йдеться про допущення учасником арифметичної помилки в тендерній пропозиції (ціновій пропозиції) та/або в ціні пропозиції, яка склалась за результатами аукціону, то повторюємо ще раз: Законом про публічні закупівлі виправлення арифметичних помилок не передбачено!
Для виправлення арифметичної помилки в тендерній пропозиції (ціновій пропозиції) у учасника є можливість самостійно внести зміни до тендерної пропозиції, але до закінчення строку її подання (частина 5 статті 25 Закону), у іншому випадку підготовка тендерної пропозиції, у тому числі і її розрахункової частини, — цілком та повністю ризик учасника, що спричинить відхилення такої тендерної пропозиції на підставі пункту 4 частини 1 статті 30 Закону.
По-друге, якщо йдеться про допущення учасником арифметичної помилки під час аукціону, то ситуація аналогічна: Законом про публічні закупівлі виправлення арифметичних помилок не передбачено!
По-третє, якщо йдеться про допущення переможцем арифметичної помилки саме в перерахованій специфікації, то Законом про публічні закупівлі, як ми вже розібралися, такого документа як «перерахована специфікація» не передбачено, відповідно і поняття арифметичної помилки — також відсутнє.
Проте в попередньому розділі ми також детально розглянули, що це за документ, для чого він потрібен і як його можна вимагати.
Таким чином,у випадку, якщо ви передбачили умовами тендерної документації алгоритм надання перерахунку, то для уникнення ситуацій, коли перерахунок надано неправильний (з помилками), доцільно і передбачати можливість для учасника надати (підвантажити в систему) оновлену (виправлену) специфікацію.
Разом із цим звертаємо увагу замовників та учасників процедур закупівель на те, що законодавчо дане питання не врегульовано.
Неусунення таких помилок, згідно з частиною 3 статті 32 Закону, спричинить неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, що своєю чергою призведе до відхилення тендерної пропозиції такого учасника.
Арифметична помилка та допорогові закупівлі
З арифметичною помилкою та Законом про публічні закупівлі трохи розібралися. А що з арифметичною помилкою в контексті допорогових закупівель?
Порядок здійснення допорогової закупівлі Закон про публічні закупівлі не регламентує. Допорогова закупівля в електронній системі закупівель відбувається відповідно до документації такої закупівлі, яку готує замовник (з огляду на правила роботи системи, закріплені наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35 «Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель»). Таким чином, дії замовника повинні відповідати умовам його документації. Аби уникнути ситуацій, коли перерахована специфікація містить арифметичні помилки, доречно в умовах допорогової закупівлі передбачати алгоритм дій замовника та учасника в зазначеній ситуації. В іншому випадку дії замовника, які порушують умови його допорогової закупівлі, можна вважати порушенням принципів закупівель, визначених статтею 3 Закону про публічні закупівлі та підпунктом 6.2 Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35. При цьому не потрібно забувати, що дії замовника та учасника в електронній системі є доступними для будь-якої особи, яка може ними зацікавитися.
Редакція неодноразово висвітлювала питання проведення допорогових закупівель на сторінках свого журналу, тому рекомендуємо читачам оновити знання за допомогою таких матеріалів щодо проведення допорогових закупівель: «Реалії проведення допорогових закупівель» — випуск журналу № 6 (57) за червень 2016 року, стор. 23–27; «Основні рекомендації замовникам та учасникам для досягнення успіху в допорогових закупівлях» — випуск журналу № 7 (58) за липень 2016 року, стор. 27–31; «Створено нову комісію, яка розглядає звернення щодо допорогових закупівель» — випуск журналу № 7 (58) за липень 2016 року, стор. 20–26; «Мінекономрозвитку надало роз’яснення щодо здійснення допорогових закупівель» — випуск журналу № 11 (62) за листопад 2016 року, стор. 45–47; «Логіка допорогової закупівлі: поспішаючи по досвід, не ігноруймо знання» — випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 23–27.
Зазначена стаття є рекомендаційним матеріалом, який редакція підготувала з огляду на проблему, що постає на шляху реалізації норм законодавства з публічних закупівель.
google 