Суттєве розширення прав та можливостей замовника самостійно перевіряти інформацію, надану учасниками, досі викликає безліч сумнівів і протиріч, про що свідчать висновки проведених моніторингів аудиторами Держаудитслужби. Більшість замовників продовжує перестраховуватись та вимагати в учасників та / або переможців документальне підтвердження інформації, яку може перевірити самостійно, втрачаючи дорогоцінний час та власні кошти у вигляді можливого адміністративного штрафу. Чи впевнені ви, що не належите до їх числа? Тож знайомимось із висновком моніторингу та перевіряємо себе!
Моніторинг UA-M-2021-04-06-000061
Оголошення: № UA-2021-02-17-005280-b
Вид предмета закупівлі: товари
Предмет закупівлі: ДК 021:2015:15540000-5: Сирні продукти
Аналізом питання відповідності умов тендерної документації вимогам Закону встановлено: «…., проведеним моніторингом встановлено, що на порушення вимог частини 5 статті 17 та пункту 2 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) у тендерній документації замовника (Додаток 1) встановлено вимогу про підтвердження переможцем інформації у формі довідки в довільній формі щодо підтвердження відсутності підстав, визначених у пунктах 2, 3 та 8 частини 1 статті 17 Закону, тоді як така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно з Законом України ‟Про доступ до публічної інформаціїˮ, та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах».
Висновок про наявність або відсутність порушень
За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення вимог частини 5 статті 17, пункту 2 та пункту 17 частини другої статті 22 Закону.
Коментар редакції
Частиною 1 та 2 статті 17 Закону встановлено перелік підстав, за наявності яких замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника. При цьому замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель (частина 5 статті 17 Закону).
Крім того, відповідно до частини 4 статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Висновок
Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, яка відповідає принаймні одній з таких ознак:
- оприлюднена у формі відкритих даних згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації» — щодо будь-яких вимог тендерної документації, у тому числі за статтями 16 та 17 Закону;
- міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, — щодо будь-яких вимог тендерної документації, у тому числі за статтями 16 та 17 Закону;
- є доступною в електронній системі закупівель — лише щодо вимог статті 17 Закону.
У запропонованому до розгляду висновку про результати моніторингу встановлено, що у тендерній документації замовником встановлено вимогу про підтвердження переможцем інформації у формі довідки в довільній формі щодо підтвердження відсутності підстав, визначених у пунктах 2, 3 та 8 частини 1 статті 17 Закону. Для більш детального аналізу зупинимось на пункті 8 частини 1 статті 17 Закону, відповідно до якого вимога замовника виглядає так (рис.):
Водночас згідно з Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 21.10.2015 № 835, інформація щодо резидентів України міститься в Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (далі — Реєстр про банкрутство), що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, за посиланням.
Отже, Міністерством юстиції надано можливість безкоштовно та цілодобово отримувати інформацію з Єдиного реєстру підприємств у режимі онлайн на офіційному вебсайті Міністерства юстиції у кабінеті електронних сервісів. З детальною інформацією щодо отримання інформації з Реєстру про банкрутство можна ознайомитись на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України за посиланням.
Реєстр про банкрутство містить інформацію про боржників, щодо яких триває або завершена процедура банкрутства, про стан провадження у справі про банкрутство та судову процедуру, в якій перебуває боржник, у тому числі щодо визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього процедури ліквідації, що відповідно до пункту 8 частини 1 статті 17 Закону слугуватиме підставою для відмови в участі у процедурі закупівлі.
Крім того, доступ до Реєстру про банкрутство можливий через кабінет електронних сервісів (потребує ідентифікації користувача), а відмітка про банкрутство додатково відображається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
Ураховуючи викладене, сьогодні повністю забезпечено відкритий доступ до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, отже, інформація щодо визнання юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань банкрутом та стосовно відкриття щодо них ліквідаційної процедури є публічною та оприлюднена у формі відкритих даних згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Як діяти у ситуації з учасниками-нерезидентами, оскільки український реєстр не містить інформацію про нерезидентів, а принцип недискримінації та рівності учасників вимагає, щоб усі були на рівних умовах, читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Не вимагай того, що можеш побачити і сам!».
Аналогічна ситуація з вимогою про підтвердження переможцем інформації у формі довідки в довільній формі щодо підтвердження відсутності підстав, визначених у пунктах 2, 3 частини 1 статті 17 Закону, а саме: відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто згідно з законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Так, за даними Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що оприлюднений на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, та Єдиного державного реєстру судових рішень єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, замовник має можливість перевірити, зокрема, відсутність обставин, передбачених пунктами 2, 3 частини 1 статті 17 Закону (лише щодо резидентів України).
Висновок
Керуючись частиною 4 статті 22 Закону, замовник не має права вимагати від учасників-резидентів будь-якого документального підтвердження відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, які передбачені пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 11 частини 1 статті 17 Закону. Нагадаємо, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини 1 статті 17 Закону.
Крім того, від переможця процедури закупівлі замовник не має права вимагати документального підтвердження відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, які передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 11, 13 частини 1 статті 17 Закону.
Зауважимо, що Закон не містить обов’язку Уповноваженого органу формувати та повідомляти сторонам закупівель перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, отже, це питання знаходиться на контролі самих замовників. Тому рекомендуємо найпростіший спосіб зрозуміти, чи є інформація, доступна на вебсторінках органів влади, такою, що має бути оприлюднена у формі відкритих даних, — звіритися з Переліком № 835 та Порталом відкритих даних.
Не тішить також той факт, що за складення тендерної документації не відповідно до вимог Закону Держаудитслужба може накласти адміністративний штраф на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наразі це від 25 500 грн до 51 000 грн.
Тому про те, як правильно сформулювати вимоги щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, аби і вимог Закону дотриматися, і учасникам було зрозуміло, на порталі RADNUK.COM.UA опубліковано:
google 