Питання договорів будівельного підряду та гарантійних строків за ними регулюються главою 61 «Цивільного кодексу України» (далі –ЦКУ), главою 33 «Господарського кодексу України» (далі-ГКУ) та нормативно-правовими актами у сфері будівництва, в тому числі, Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01 серпня 2005 року «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі – Постанова № 668).
Як замовнику не загубитись у такій кількості нормативно-правових актів, звернемось до Держаудитслужби з приводу гарантійного строку, котрі нададуть правові коментарі щодо теми та покажуть нам тематичні результати моніторингів закупівель.
Приклад 1
Моніторинг: № UA-M-2021-09-29-000002
Оголошення: № UA-2021-08-30-008599-a
За результатами моніторингу встановлено: «… відповідно до частини 1 статті 41 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Водночас частиною 1 статті 884 Цивільного кодексу України та абзацом 3 пункту 103 ‟Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі — Постанова № 668), визначено, що гарантійний строк експлуатації об’єкта будівництва становить десять років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором підряду або законом (далі — гарантійний строк експлуатації).
При цьому відповідно до пункту 5 Постанови № 668, гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об’єкта будівництва) є істотною умовою договору, яка відповідно до частини 5 статті 41 Закону змінюватись не може.
Однак моніторингом встановлено, що в підпункті 10.3 пункту 10 проєкту договору про закупівлю (Додаток № 4 тендерної документації) зазначено, що гарантійний строк експлуатації об’єкта будівництва становить не менше 5 років, тобто менше десяти років від дня його прийняття замовником, що не відповідає нормам частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України та абзацу 3 пункту 103 Постанови № 668.
…За результатами аналізу питання щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону установлено, що тендерна документація не враховує вимоги частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України та пункту 83, абзацу 3 пункту 103 Постанови № 668».
Коментар: у цьому випадку ДАСУ зобов’язала замовника відмінити тендер, що й було ним зроблено.
Приклад 2
Моніторинг: № UA-M-2021-09-24-000054
Оголошення: № UA-2021-08-13-009536-a
За результатами моніторингу встановлено: «…в підпункті 15.1 пункту 15 проєкту договору про закупівлю (Додаток № 4 тендерної документації) зазначено, що ‟Підрядник гарантує якість виконаних робіт / гарантійний строк експлуатації об’єкта складає протягом п’яти років після здачі об’єкта”, тобто гарантійний строк експлуатації об’єкта будівництва становить менше десяти років від дня його прийняття замовником, що не відповідає нормам частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України та абзацу 3 пункту 103 ‟Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” № 668.
Також у пункті 6 розділу ІІІ тендерної документації встановлено умову щодо надання учасником гарантійного листа про те, що гарантійний строк експлуатації об’єкта будівництва становить не менше 5 років від дня його прийняття замовником, на що учасником ПП ‟С” надано відповідний гарантійний лист від 27.08.2021 № 11, в якому зазначено, що гарантійний строк експлуатації об’єкта будівництва становить 5 років від дня його прийняття замовником, тобто учасник відповідно до змісту тендерної пропозиції фактично гарантує строк експлуатації об’єкта будівництва, який не відповідає нормам частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України та абзацу 3 пункту 103 ‟Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” № 668.
…За результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації замовника вимогам Закону установлено, що тендерна документація …не враховує вимоги частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України та абзацу 3 пункту 103 ‟Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” № 668».
Коментар: у цьому випадку ДАСУ зобов’язала замовника відмінити тендер, але замовник вирішив не відміняти тендер, а укласти договір про закупівлю та внести до нього зміни в цій частині. Це також є доволі ризиковим, оскільки частиною 5 статті 41 Закону визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім окремих випадків, зазначених у цій частині. Гарантійного строку ці винятки не стосуються.
А відповідно до статті 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500–51 000 гривень).
Коментар Держаудитслужби. Згідно статті 884 ЦКУ, підрядник гарантує відповідність об’єкта будівництва визначеним у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об’єкта відповідно договору протягом гарантійного терміну, якщо інше не встановлене договором будівельного підряду. Гарантійний термін являє собою інтервал часу, при перебігу якого при правильній експлуатації об’єкта будівництва і виявленні недоліків підрядник зобов’язується їх усунути за свій рахунок. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об’єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.
Відповідно пункту 5 розділу «Укладення договору підряду» Постанови № 668, істотною умовою договору підряду є, гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об’єкта будівництва),порядок усунення недоліків.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
В Прикладі 2 було зобов’язано замовника відмінити тендер, але замовник вирішив не відміняти тендер, а укласти договір про закупівлю, та внести до нього зміни в цій частині. Що є також доволі ризиковим, так як частиною 5 статті 41 Закону визначено, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім окремих випадків, зазначених в цій частині. Гарантійного строку ці винятки не стосуються.
А відповідно до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500-51 000 гривень).
Звертаємо увагу, що все вищезазначене стосується не тільки нового будівництва, а і реконструкції, реставрації та капітального ремонту. Рекомендуємо замовникам обов’язково ознайомитися із основними положеннями законодавства, що регулює договірні відносини та не допускати подібних помилок у своїй діяльності.
Щодо цього питання читайте на порталі RADNUK.COM.UA:
- «Загальний алгоритм закупівлі робіт»;
- «Істотні умови договору про закупівлю робіт (підряду)»;
- «Закупівля проєктної документації разом з роботами за правилами Закону від 26.06.2021».