Спільний лист Мінекономрозвитку та МОЗ щодо закупівлі лікарських засобів

Редакція
1528
11 Лютого 2019
Спільний лист Мінекономрозвитку та МОЗ щодо закупівлі лікарських засобів
1528
11 Лютого 2019

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило лист інформативного характеру (вих. № 3301-04/55905-03/01.7/33810) від 19.12.2018 для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, підприємств та інших суб’єктів сфери публічних закупівель щодо закупівлі лікарських засобів. Далі редакція журналу пропонує читачам ознайомитися з повним текстом зазначеного інформативного листа й коментарями редакції щодо порушених у ньому питань.

 

МІНІСТЕРСТВО                                МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І                        ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
         ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ                                           (МОЗ України)      (Мінекономрозвитку)

вих. № 3301-04/55905-03/01.7/33810 від 19.12.2018

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель

Щодо закупівлі лікарських засобів

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Міністерством охорони здоров’я України на виконання рекомендацій Антимонопольного Комітету України «Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушення законодавства про заходи економічної конкуренції» від 30.03.2018 № 4-рк, надісланих листом від 06.04.2018 № 126-29/04-4251, а також абзацу 3 пункту 3 розділу 7 Рішення з окремих питань витягу з протоколу № 37, прийнятого на засіданні Кабінету Міністрів України 26.09.2018, проаналізовано проблемні питання, що виникають у замовників під час закупівлі лікарських засобів, спільно з Антимонопольним комітетом України проведено робочі зустрічі з замовниками, учасниками та експертами, за результатами яких підготовлено рекомендації щодо здійснення таких закупівель.

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно статті 3 Закону закупівлі мають здійснюватися за такими принципами:

  • добросовісна конкуренція серед учасників;
  • максимальна економія та ефективність;
  • відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
  • недискримінація учасників;
  • об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;
  • запобігання корупційним діям і зловживанням.

З метою дотримання зазначених принципів при закупівлі лікарських засобів замовникам рекомендується дотримуватись наступних дій.

  1. Під час визначення очікуваної вартості закупівлі лікарських засобів замовникам рекомендується аналізувати інформацію про ціни аналогічних лікарських засобів, яка може міститься в наступних джерелах:
    1) у відкритих інформаційних джерелах;
    2) в електронній системі закупівель;
    3) у рішеннях Міністерства охорони здоров’я України щодо цін на лікарські засоби, які закуплені із залученням міжнародних спеціалізованих організацій поточного року;
    4) у договорах про закупівлю аналогічних лікарських засобів за поточний рік або у разі відсутності інформації про ціни поточного року — за останні два роки;
    5) у Реєстрі оптово-відпускних цін на лікарські засоби, ведення якого передбачено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.08.2014 № 574 «Про затвердження Положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядок внесення до нього змін та форм декларації зміни оптово-відпускної ціни на лікарський засіб та виріб медичного призначення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2014 за № 1097/25874.
  2. Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 17.03.2016 № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578, замовники під час здійснення закупівлі лікарських засобів визначають предмет закупівлі за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН).
    З метою створення умов для добросовісної конкуренції серед учасників закупівель замовникам при закупівлі лікарських засобів для предметів закупівлі, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень та які містять два та більше лікарських засобів з різними МНН, рекомендується визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) щодо кожного окремого МНН за умови, що вартість кожної окремої частини предмета закупівлі (лота) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень.
    У разі, якщо планується закупити комбіновані лікарські засоби (лікарські форми, що містять дві і більше активних фармакологічних речовини) замовник може визначити декілька МНН, що входять до складу такого комбінованого лікарського засобу, в межах однієї частини закупівлі (лоту).
    У разі закупівлі наркотичних лікарських засобів, для реалізації яких необхідна окрема ліцензія Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, не рекомендується об’єднувати такі наркотичні засоби в одну частину закупівлі (лот) з іншими лікарськими засобами та відповідно рекомендується виокремлювати вимоги до постачання наркотичних та інших лікарських засобів.
  3. Під час визначення технічних, якісних та кількісних характеристик предметів закупівлі рекомендується разом з МНН зазначати інформацію про форму та дозування лікарського засобу, що визначаються з урахуванням галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, що містяться в статті 14-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Зокрема у разі, якщо згідно із Державним реєстром лікарських засобів лікарський засіб зареєстровано у декількох лікарських формах (таблетки, капсули, драже тощо), зазначаються всі існуючі лікарські форми та відповідні дозування, якщо це не суперечить Національному переліку основних лікарських засобів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1081).
    Під час визначення предмета закупівлі лікарського засобу та його характеристик замовникам рекомендовано вжити вичерпних заходів щодо забезпечення максимальної конкуренції на торгах та недопущення дискримінації учасників закупівлі, у тому числі шляхом визначення предмета закупівлі та його характеристик таким чином, щоб сукупність вимог щодо лікарської форми, дозування та МНН лікарського засобу не призвели до можливості здійснення закупівлі лікарських засобів лише однієї торговельної назви.
    У разі, якщо з огляду на особливості предмета закупівлі, зокрема, у разі відсутності у лікарського засобу відповідного МНН, у тендерній документації є необхідність посилання на конкретну торговельну назву чи виробника лікарських засобів, замовникам варто враховувати, що таке посилання повинно бути відповідно обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент».
  4. Під час визначення кількості одиниць лікарських засобів, яку планується закуповувати, рекомендовано здійснювати обрахунок потреби у найменшій лікарській формі (наприклад, таблетка, капсула, драже для твердих форм або ампула, шприц, флакон для рідких форм або інші види форм випуску).
    У випадку необхідності встановлення вимог до пакування лікарських засобів рекомендується визначати не конкретну кількість найменшої лікарської форми у пакуванні (наприклад, 20 таблеток у блістері), а діапазон кількості найменшої лікарської форми у пакуванні (наприклад, від 20 до 50 таблеток у блістері).
  5. Під час визначення у тендерній документації вимог до термінів придатності лікарських засобів на момент поставки та строків поставки рекомендовано враховувати прогнозовані часові затрати постачальника на транспортування, проходження митниці та зберігання у складських приміщеннях лікарських засобів, а також враховувати строк, протягом якого даний лікарський засіб планується бути використаним і вимоги галузевих нормативних актів.
    З метою своєчасного забезпечення лікарськими засобами замовникам рекомендується здійснювати завчасне планування закупівлі, своєчасне її оголошення та визначати можливість поставки лікарських засобів відповідно до сформованих заздалегідь графіків поставки.
  6. Під час визначення вимог щодо підтвердження якості лікарського засобу слід враховувати вимоги Закону України «Про лікарські засоби» та не рекомендується встановлювати додаткові вимоги щодо якості предмета закупівлі, які ґрунтуються на досвіді застосування цих лікарських засобів окремими лікарями та медичними закладами.
  7. У тендерній документації не рекомендується встановлювати кваліфікаційні вимоги до учасника, які можуть призвести до встановлення дискримінаційних умов закупівлі, зокрема, такі як:
    – наявність значного досвіду виконання аналогічних договорів (наприклад, більше 5 років), та встановлення вимоги, щодо великої кількості виконання аналогічних договорів (наприклад, 20 договорів);
    – наявність досвіду виконання договорів з конкретними замовниками (наприклад, з комунальними установами);
    – наявність виконання аналогічних договорів, вартість яких перевищує очікувану вартість закупівлі.
  8. Замовникам не рекомендується висувати вимоги щодо надання постачальниками гарантійного листа від виробника лікарського засобу про можливість поставки лікарського засобу у визначені строки, оскільки це не гарантує своєчасного постачання лікарських засобів та в окремих випадках може спричинити дискримінацію потенційних учасників закупівлі.
  9. Для забезпечення належного виконання договору про закупівлю учасником-переможцем процедури закупівлі та недопущення необґрунтованого невиконання зобов’язань за договором закупівлі замовнику в тендерній документації рекомендовано передбачати вимогу щодо внесення учасником-переможцем забезпечення виконання договору про закупівлю.
    У договорі про закупівлю рекомендовано передбачати умови відшкодування збитків та підстави стягнення штрафних санкцій у разі порушення учасником-переможцем умов договору про закупівлю, зокрема зазначати оперативно-господарські санкції, передбачені статтею 236 Господарського кодексу України.

Перший віце-прем’єр-міністр                   Виконувач обов’язків Міністра
України – Міністр економічного   охорони здоров’я України

Степан Кубів Уляна Супрун

Останні новини щодо закупівлі лікарських засобів та медичних виробів

Набули чинності зміни до Постанови КМУ № 333

Звертаємо увагу, що 29.12.2018 набули чинності зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» (далі — Постанова № 333). Ці зміни затверджено Постановою Уряду від 27 грудня 2018 року № 1149 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333». Так, зокрема, абзац третій пункту 1-1 викладено в такій редакції: «За наявності бюджетних асигнувань, що залишаються після визначення повного обсягу потреби в лікарських засобах, включених до Національного переліку основних лікарських засобів, замовники можуть також здійснювати закупівлі лікарських засобів, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та не включені до зазначеного Національного переліку. При цьому закупівля лікарських засобів здійснюється за принципом максимальної економії та ефективності із застосуванням галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я».
Таким чином, запропонована нова редакція вищенаведеної норми Постанови КМУ № 333 вирішила критичні для замовника питання щодо нормативно-правового регулювання механізму (етапності/черговості) здійснення ними закупівель лікарських засобів, котрі не увійшли до названого Нацпереліку, давши можливість паралельно проводити закупівлі препаратів, включених до Національного переліку основних лікарських засобів та не включених до нього, з дотриманням умовивизначення повного обсягу потреби в лікарських засобах з Нацпереліку.
Нагадаємо, що детальніше дане питання було розглянуто в публікаціях радника в. о. міністра охорони здоров’я України Тетяни Коби (стаття «Коли можна закуповувати лікарські засоби, що не увійшли до Нацпереліку, та як це практично реалізується?») та в роз’ясненні МОЗ України (стосовно здійснення закупівель лікарських засобів, що не включені до Національного переліку), ознайомитися з якими можливо у випуску журналу № 7 (82) за липень 2018 року на стор. 30–33 та на стор. 34 відповідно.
За матеріалами бази даних «Законодавство України»

МОЗ планує змінити модель розрахунків потреби в лікарських засобах для закупівель

Міністерство охорони здоров’я України пропонує внести зміни до Порядку визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами і установами охорони здоров’я, які повністю або частково фінансують з державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом МОЗ України від 11.07.2017 № 782.
Метою розробленого МОЗ України проекту наказу є зміна моделі розрахунків потреби закладів і установ охорони здоров’я, які повністю або частково фінансують з державного та місцевих бюджетів, при закупівлі лікарських засобів, що відбувається за кількістю упаковок, на модель розрахунків за кількістю одиниць лікарської форми. На думку МОЗ України, реалізація проекту наказу, зокрема, матиме вплив на заклади і установи охорони здоров’я, які повністю або частково фінансують з державного та місцевих бюджетів, які зможуть точніше розраховувати потребу в лікарських засобах.
За матеріалами офіційного веб-сайту Міністерства охорони здоров’я України

GMDN-класифікатор медичних виробів у ProZorro: бути чи не бути?

Ще із середини 2018 року відомо про плани ProZorro щодо інтеграції в однойменну електронну систему публічних закупівель міжнародного GMDN-класифікатора медичних виробів. Як свого часу інформувала прес-служба Міністерства охорони здоров’я, це дасть можливість оптимізувати закупівлі медвиробів закладами охорони здоров’я та попередити можливі маніпуляції щодо назви і призначення медвиробів. Станом на 22.01.2019 такий проект перебуває ще на стадії його технічної реалізації.

За матеріалами редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель»

Медичні закупівлі

Публікації, тематикою яких є особливості здійснення закупівель лікарських засобів та медичних виробів