Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави й суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За статтею 236 Цивільного кодексу нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов’язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Так, параграф 2 глави 16 Цивільного кодексу визначає правові наслідки визначення правочину нікчемним / недійсним у зв’язку із порушенням певних правових норм. Наприклад, недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Одразу згадуємо випадки підтвердження відповідності учасника кваліфікаційному критерію «наявність в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій», коли на вимогу замовника учасник надає договір оренди транспортного засобу, укладений з фізичною особою (не ФОП) і не завірений нотаріально.
Аналогічно законодавство у сфері публічних закупівель, зокрема за приписами пункту 21 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, визначає вичерпний перелік обставин, коли договір про закупівлю визначається нікчемним.
Не слід також забувати положення частини 2 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, згідно з яким здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами — підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу 2 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу.
Орган фінансового контролю, як один із контролюючих органів у сфері публічних закупівель, зокрема шляхом моніторингів закупівель, здійснює контроль за правомірністю укладення договорів про закупівлю. Майже кожен закупівельник стикався з висновком цього органу щодо визначення договору недійсним чи нікчемним у разі значного порушення законодавства.
Для кращого розуміння наведених термінів доцільно взяти до уваги перелік корисних посилань на статті порталу RADNUK.COM.UA щодо визначення правочину публічних закупівель нікчемним / недійсним.
- «Неправильне визначення предмета закупівлі за кодом ДК та визнання договору нікчемним: постанова Верховного Суду», що стосується практичного застосування обставини підпункту 5 пункту 21 Особливостей.
- «Рішення суду щодо оскарження висновку ДАСУ про те, що договір про закупівлю є нікчемним», де опрацьовано рішення суду щодо оскарження висновку ДАСУ про розірвання договору через розбіжності між проєктом і укладеним договором.
- «Новий Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих: чи вплине це на роботу уповноважених осіб», у якій наведено правові аспекти Закону № 1207.
- «Контролюючі органи зобов’язують скасувати договір (додаткову угоду) за закупівлею: практичні поради, як діяти, і приклад додаткової угоди», де автор показав приблизний алгоритм дій під час розірвання договору про закупівлю, у тому числі враховуючи обставини визначення такого договору недійсним.
- «Виконаний договір визнано недійсним: що робити» — щодо обставин, коли недійсний договір уже виконано.
У рамках щотижневого опрацювання розміщених зразків документів за різними категоріями редакцією порталу опрацьовано категорію «Технічні специфікації» розділу «Зразки замовникам за Особливостями». За результатом опрацювання встановлено актуальність таких зразків.
google 