Закупівля послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється замовниками у юридичних осіб та/або суб’єктів господарювання (переважно державної або комунальної власності), які займають монопольне становище на ринку, за результатами переговорної процедури закупівлі, якщо очікувана вартість закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 статті 3 Закону. Водночас, чи можливе забезпечення даної потреби в закупівлі шляхом укладення прямого договору в разі неперевищення встановлених вартісних меж, спробуємо розібратись у даній статті.
Чинна редакція Закону запровадила поняття спрощеної закупівлі — придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини 1 статті 3 цього Закону (пункт 28 статті 1 Закону).
Частиною 7 статті 3 Закону передбачено випадки, коли замовник здійснює придбання послуг, очікувана вартість яких коливається у вказаних вище межах, без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, у разі: якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин.
Щодо можливості застосування вимог даної норми Закону в разі закупівлі замовниками послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення розглянемо приклад консультації Мінекономіки як уповноваженого органу у сфері державних закупівель.
Так, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель від Комунального підприємства «Х» розміщено запит № 2688/2020 наступного змісту: «Прошу надати роз’яснення, щодо обов’язкового проведення переговорної процедури закупівлі послуг (послуг водопостачання, розподілу чи централізованого теплопостачання), що надаються виключно певними суб’єктами господарювання які є монополістами та не має технічних можливостей здійснити закупівлю в інших суб’єктів, якщо очікувана вартість закупівлі є більшою 50 тис. грн. та не перевищує 200 тис. грн. Так як доцільнішим буде укладення прямого договору відповідно до пункту 2 частини 7 статті 3 Закону про публічні закупівлі, та публікації звіту про договір без використання ЕСЗ».
Відповідь Мінекономіки з цього питання наступна: «Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA : ”Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля — придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Поряд з цим частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону. При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно“».
Коментар редакції:
- застосування частини 7 статті 3 Закону в разі наявності законодавчо встановлених підстав є обов’язком, а не правом замовника;
- Закон не вимагає конкретних доказів відсутності конкуренції, однак вибір способу закупівлі повинен бути обґрунтований;
- відсутність конкуренції, як приклад, може бути підтверджена інформацією згідно зі Зведеним переліком природних монополій, який публікує Антимонопольний комітет України, довідкою місцевої торгово-промислової палати чи навіть результатами ринкового дослідження самої уповноваженої особи.
З алгоритмом закупівлі послуг з водопостачання та водовідведення, прикладами обґрунтування застосування прямого договору знайомтесь на порталі RADNUK.COM.UA у статтях «Закупівля комунальних послуг з водопостачання та теплопостачання на 2021 рік: порядок дій та приклади обґрунтування» та «Допороги без спрощених закупівель: загальні правила та особливі підстави» (продовження даної статті очікуйте найближчим часом на порталі RADNUK.COM.UA).
google 