Практичний аспект: дії замовника у випадку надходження звернень та вимог від учасників

Світлана Бовсунюк
731
5 Червня 2018
Практичний аспект: дії замовника у випадку надходження звернень та вимог від учасників
731
5 Червня 2018

Порядок проведення процедури відкритих торгів передбачає можливість учасників звертатися до замовника у випадках, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі), по роз’яснення щодо змісту тендерної документації та/або з вимогами щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Такі звернення та/або вимоги автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель. Замовники ж відповідно до вимог Закону зобов’язані надавати відповіді на такі звернення та/або вимоги й оприлюднювати їх в ProZorro. Закон містить три конкретних випадки, коли учасник може звернутися до замовника під час проведення процедури відкритих торгів:

  • на етапі після оприлюднення оголошення про проведення торгів (звернення або вимога);
  • після прийняття рішення про відхилення пропозиції учасника (вимога);
  • після прийняття замовником рішення про намір укласти договір (вимога).

Кожен з перелічених випадків має свої особливості щодо строків звернення учасників, строків надання відповіді на такі звернення, а також строків оприлюднення відповіді замовника. Для того щоб краще розібратися з даним питанням, спробуємо розглянути ці особливості, наведені у вигляді таблиці 1.



Таблиця 1

Також звертаємо вашу увагу на той факт, що ч. 4 ст. 11 Закону передбачено, що рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюють протоколом. Тож розгляд звернення/вимоги учасника та обговорення відповіді на таке звернення та прийняття остаточного рішення щодо відповіді доцільно здійснювати на засіданні тендерного комітету, а отже — відображати в протоколі, який оформлюють за результатом такого засідання. Тим паче, що відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону строк оприлюднення відповіді на звернення/вимогу відраховують з дня прийняття рішення. Таким чином, зважаючи на вимоги ст. 11 та ст. 23 Закону, доходимо висновку, що в разі прийняття певного рішення таке рішення оформлюють протокольно. Далі розміщено зразок відповідного протоколу (див. додаток).

Також звертаємо увагу, що в наведеному вище прикладі протоколу друге питання розглядається щодо подання для оприлюднення відповіді на веб-порталі Уповноваженого органу. Замовники, щоб кожен раз у протоколах не прописувати, що секретар відповідальний за оприлюднення інформації, одразу в положенні про тендерний комітет прописують, що саме секретар тендерного комітету (або інша особа) є відповідальним за оприлюднення інформації, яка передбачена Законом, на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель через авторизований електронний майданчик.

У чому полягає відмінність звернення/вимоги від скарги?

Для внесення чіткості та ясності, а також з метою уникнення плутанини застосування законодавства у сфері публічних закупівель стосовно звернень та/чи вимог від учасників та скарг, пропонуємо увазі читачів прослідкувати відмінності звернення/вимоги від скарги у вигляді таблиці 2.


Таблиця 2
Групи закупівель

Публікації щодо практики закупівель згруповані з акцентом на певну сферу закупівель (галузь / специфіку предмета закупівлі)