На основі Постанови Верховного Суду України від 18 грудня 2019 року у справі № 920/1025/18.
Направлення замовником заявки на поставку товару під час виконання договору про закупівлю електронною поштою є сучасним, швидким та зручним способом комунікації. Але такий спосіб має певні нюанси, які частково розкрито в нижченаведеній постанові Верховного Суду. Судовий спір щодо даної справи розгорнувся навколо строку позовної давності в один рік стосовно застосування штрафних санкцій. Перед судами постало завдання з’ясувати, з якої ж дати починати рахувати перебіг строку позовної давності:
- від дати направлення заявки на електронну пошту (08.02.2017);
- від дати направлення тієї ж заявки, але вже в письмовій формі (12.10.2017).
Замовник наполягає на пізнішій даті, а саме даті направлення письмової заявки, оскільки в такому випадкові строк позовної давності щодо застосування штрафних санкцій він би не пропустив. Виконавець вважає, що потрібно застосовувати більш ранню дату — дату направлення заявки на електронну пошту, у такому випадкові строк позовної давності замовник пропустить.
Для нас інтерес у даній справі полягає в позиції судів щодо листування в результаті направлення заявки на електронну пошту, а тому розглянемо детальніше...
google
