Особливості періоду уточнення у спрощеній закупівлі

Основні засади участі у спрощеній закупівлі ми проаналізували на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Алгоритм участі в спрощеній закупівлі». Сьогодні детально розглянемо основні моменти, які повинен знати учасник про період уточнення у спрощеній закупівлі. Нагадаємо, що спрощена закупівля регулюється статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон).

Вартісні межі для проведення спрощеної закупівлі для звичайних замовників становлять від 50 тис. грн до 200 тис. грн — для товарів та послуг, 1,5 млн грн — для робіт. Для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, закупівля товарів та послуг — до 1 млн грн, а робіт — до 5 млн грн.

У разі, якщо очікувана вартість закупівлі товарів та / або послуг за одним кодом ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника протягом року дорівнює або перевищує 50 тис. грн, замовник повинен проводити спрощену закупівлю. Детальніше про предмет закупівлі читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Що таке товар, роботи та послуги з погляду учасника».

Як замовник визначає вимоги до предмета закупівлі у спрощеній закупівлі

Після оприлюднення замовником оголошення про проведення спрощеної закупівлі учасник має змогу ознайомитися із вимогами, встановленими замовником. Спрощена закупівля не передбачає наявності тендерної документації. Уся інформація про закупівлю міститься в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, проєкті договору про закупівлю або інших документах, залучених замовником до оголошення. В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі замовник зазначає:

1. найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, його категорію;
2. назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3. інформацію про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі;
4. кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;
5. строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
6. умови оплати;
7. очікувану вартість предмета закупівлі;
8. період уточнення інформації про закупівлю (не менше трьох робочих днів);
9. кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель);
10. перелік критеріїв та методику оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв;
11. розмір та умови надання забезпечення пропозицій учасників (якщо замовник вимагає його надати);
12. розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати);
13. розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону в межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків або в грошових одиницях очікуваної вартості закупівлі.

У спрощеній закупівлі замовник може встановити вимогу надання забезпечення пропозицій учасників.

Забезпечення пропозиції надається у вигляді гарантії, яка свідчить про обов’язок гаранта сплатити замовнику конкретну суму при виникненні певних обставин з вини учасника (відкликання пропозиції, непідписання договору про закупівлю, ненадання в строк документів переможця та / або забезпечення виконання договору). Гарантія може бути надана банком або страховою компанією, або фінансовою установою за бажанням замовника, про що він зазначає в тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

Із набуттям чинності наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Уповноваженого органу) № 2628 від 14.12.2020, а саме з 19.03.2021, як в учасників, так і в замовників з’являється чіткий приклад того, який вигляд повинна мати гарантія забезпечення пропозиції та як повинні бути сформульовані вимоги до неї.

Пункт 2 частини 1 статті 10 Закону зобов’язує замовника оприлюднювати в електронній системі закупівель (далі — ЕСЗ) тільки оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проєкт договору про закупівлі, інші додаткові документи замовник оприлюднює за власним бажанням.

Хочемо зробити акцент на такій нормі Закону: «В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація». Цим замовнику надається право включити до вимог до учасника будь-яку інформацію на власний розсуд. Учасник повинен мати на увазі, що попри те, що замовник не може у спрощеній закупівлі посилатися на кваліфікаційні критерії, визначені у  статті 16 Закону, та підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, зазначені у статті 17 Закону, він у межах «інша інформація» може вимагати близьку за змістом інформацію, таку як наявність в учасника процедури закупівлі певної матеріально-технічної бази та / або працівників відповідної кваліфікації, підтвердження досвіду тощо або, наприклад, підтвердження учасника, що уповноважена ним службова (посадова) особа не була притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми тощо.

У вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку тощо, замовник може вказати, які аналоги та / або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників. Тобто Закон не зобов’язує замовника зазначати аналог та / або еквівалент, а тільки надає йому право.

Строки уточнення інформації в спрощеній закупівлі

Період уточнення інформації — це період у спрощеній закупівлі, який складає не менше 3 робочих днів, у який кожен учасник, який планує взяти участь, може звернутися до замовника за роз’ясненням щодо інформації, розміщеної під час оголошення про закупівлю, та щодо вимог до предмета закупівлі та / або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення. Інформація про кінцевий строк періоду уточнень відображається в ЕСЗ автоматично у форматі дати та часу, на кожному майданчику вона має різний вигляд, наприклад, як на Рис. 1:

Пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону передбачено, що оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проєкт договору про закупівлю оприлюднюється замовником у ЕСЗ не пізніше ніж за 6 робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій.

Існує певна невідповідність у трактуванні цього строку, оскільки згідно з пунктом 9 частини 3 статті 14 Закону «кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж 5 робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель)». На таку колізію Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у своєму листі № 3304-04_28729 від 05.05.2020 зазначило: загальна тривалість етапів уточнення інформації про закупівлю та етапу подання пропозицій учасниками може бути не менше 6 робочих днів.

Коли та як замовник може внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі?

Варто зазначити, що відповідно до абзацу 3 частини 7 статті 14 Закону замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та / або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та / або вимог до предмета закупівлі.

Крім цього, відповідно до абзацу 5 частини 7 статті 14 Закону замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та / або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій.

Тобто законодавчо передбачено, що замовник має внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі протягом одного робочого дня з дня оприлюднення звернення за роз’ясненням та / або вимоги, або ж з власної ініціативи, але до початку строку подання пропозицій. На жаль, технічна реалізація цієї норми інакша. Так, замовник може внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі лише у період уточнення інформації. Отже, учасник має:

• щодня шукати нові спрощені закупівлі;
• одразу вивчати умови та вимоги оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проєкт договору про закупівлю;
• якщо під час вивчення умов та вимог про проведення спрощеної закупівлі та проєкту договору про закупівлю знайдено дискримінаційні вимоги або неточності, варто одразу готувати вимогу або звертатися до замовника за роз’ясненням.

По суті, учасник має швидко опрацювати оголошення про проведення спрощеної закупівлі, щоб у разі необхідності учасник звернувся до замовника, а замовник мав можливість внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі.

Які ж вимоги замовника можна вважати дискримінаційними?

Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частини 4 та 5 статті 14 Закону).

Дискримінаційні вимоги до учасників — це вимоги, які обмежують коло потенційних учасників без обґрунтованої причини, не сприяють добросовісній конкуренції, тобто такі вимоги, які ставлять гравців ринку в нерівне становище. Наведемо загальний перелік найпоширеніших дискримінаційних вимог:

Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі:

1. технічними вимогами щодо предмета закупівлі передбачено конкретну торговельну марку товару без зазначення можливості надати еквівалент;
2. у вимозі щодо предмета закупівлі передбачені параметри, які можуть підтвердити один або кілька учасників, незважаючи на наявність формального виразу «або еквівалент», при наявності значно більшої кількості гравців на ринку;
3. замовник вимагає надати лист від виробника, яким уповноважено учасника виступати його дистриб’ютором, при цьому на ринку, наприклад, лише один дистриб’ютор, а інші учасники співпрацюють з виробником згідно з договором купівлі-продажу;
4. замовник вимагає документ (наприклад, сертифікат по регламенту ECHA 1907/2006), який має до предмета закупівлі непрямий стосунок та є в наявності в обмеженого кола учасників, тощо.

Найчастіше замовник використовує саме технічні вимоги для  дискримінації учасників та ставлення їх у нерівне положення, тому учаснику для подальшої участі в першу чергу слід вивчати саме технічні характеристики предмета закупівлі.

Вимоги, схожі на кваліфікаційні критерії:

1. щодо наявності матеріально технічної бази висувається вимога про наявність у власності учасника транспортних засобів (будь-якого іншого обладнання чи приміщення), а в учасника, наприклад, транспорт залучений на підставі договору користування  або оренди;
2. вимога щодо місцезнаходження складського приміщення учасника на чітко зазначеній відстані від замовника;
3. вимога щодо наявності певної кількості працівників та чітко визначеної кваліфікації;
4. вимога підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів у замовника певної форми власності або замовника з певною специфікою діяльності або встановлення вартісної межі аналогічного договору.

Наведений перелік не є вичерпним. Звісно, наведені вимоги лише орієнтовні та не завжди носять дискримінаційний характер, тому необхідно вивчати та аналізувати окремо кожну закупівлю та умови в розрізі  специфіки предмета закупівлі та / або сфери діяльності замовника тощо.

Звертаємося до замовника при проведенні спрощеної закупівлі

Частиною 7 статті 14 Закону передбачено, що в період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та / або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.

Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.

Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та / або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та / або вимог до предмета закупівлі.

Тобто учасник може поставити запитання, а може звернутися до замовника з вимогою. Розглянемо, у чому різниця. Запитання — це звернення до замовника саме за роз’ясненням інформації. Наприклад, якщо необхідно уточнити певну неточність чи неоднозначне визначення у вимогах або ж просто поставити запитання щодо предмета закупівлі. Як поставити запитання, розглянемо детальніше далі. Перш за все маємо натиснути на віконце «Запитання» та вибрати «Поставити запитання» (Рис 2).

Натиснувши на кнопку «Поставити запитання», з’являться нові поля «Тема» та «Запитання», які слід заповнити та натиснути «Подати». Розглянемо детально на Рис. 3.

Вимога — це звернення до замовника, у якому учасник наполягає на усуненні виявлених, на його погляд, порушень. Наприклад, встановлення замовником вимоги, яку може виконати лише певний учасник, так звану дискримінаційну вимогу замовника. Щоб подати вимогу, необхідно натиснути віконце «Вимоги / скарги на умови закупівлі» та натиснути на кнопку «Подати вимогу» (Рис. 4).

Потім з’являється нове віконце, у якому потрібно заповнити поля, додати в разі потреби додаткові файли з інформацією та подати вимогу (Рис. 5).

Усі питання / вимоги зберігаються в ЕСЗ та є доступними всім користувачам для перегляду. Інформація стосовно автора звернення щодо роз’яснення та / або вимоги в ЕСЗ є анонімною. За бажанням учасник має можливість вказати своє найменування в текстовому форматі або в додаткових документах, які можуть бути залучені до вимоги.

Приклади відповідей замовників на запитання

Звичайно, звернення не гарантує очікуваної відповіді та не зобов’язує замовника вносити бажані для учасника зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, проте звертатися за роз’ясненнями варто! Не всі замовники упереджені та необ’єктивні. Найважливішим плюсом публічних закупівель є відкритість та прозорість, та учасникам належить користуватися цією перевагою,  відстоювати свою позицію та доводити свою точку зору. Адже саме в суперечці народжується істина.

Так, на  Рис. 6 зображено, як замовник надає вичерпні роз’яснення на звернення учасника.

На Рис. 7 покажемо, як звернення учасника може змусити замовника внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі.

Як ще відстояти свої права учаснику спрощеної закупівлі?

Не завжди замовник вносить зміни, однак і не завжди ігнорує зауваження учасників. Частіше звертаючись та ставлячи запитання замовнику, учасник покращує свою позицію на шляху до перемоги.

На превеликий жаль, при проведенні спрощеної закупівлі учасник не має можливості оскаржити рішення, дії чи бездіяльність замовника до Органу оскарження. Проте з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до:

• замовника;
• органу, що здійснює контроль над замовником;
• суду.

Також учасник спрощеної закупівлі має право подати до Держаудитслужби звернення щодо ймовірних порушень законодавства під час проведення спрощеної закупівлі з боку замовника відповідно до норм Закону України «Про звернення громадян». Аудитори у свою чергу зобов’язані розглянути звернення та надати відповідь у визначені цим Законом строки. Детальніше на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Чи може учасник звернутися до ДАСУ щодо порушень замовника під час проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі?».

Крім цього, учасник має можливість звернутися до моніторингового порталу DoZorro та залишити відгук на закупівлю. Як залишити відгук на порталі DoZorro, читайте у статті «Період уточнення інформації в допороговій закупівлі».

Висновки

1. Спрощена закупівля регулюється статтею 14 Закону.
2. Уся інформація про закупівлю та вимоги до учасника містяться в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, проєкті договору про закупівлю та додаткових документах, оприлюднених замовником до оголошення відповідно до частини 3 статті 14 Закону.
3. В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. Цим замовнику надається право включити до вимог до учасника будь-яку інформацію на власний розсуд.
4. Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
5. Замовник має технічну можливість внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі виключно у період уточнення інформації, тому учасник має швидко опрацювати оголошення про проведення спрощеної закупівлі, щоб у разі необхідності звернувся до замовника в найкоротший термін, а замовник мав можливість внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
6. При проведенні спрощеної закупівлі учасник не має можливості оскаржити дії та / або бездіяльність замовника до Органу оскарження. Проте з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та / або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
7. Учасник спрощеної закупівлі має право подати до Держаудитслужби звернення щодо ймовірних порушень законодавства під час проведення спрощеної закупівлі з боку замовника відповідно до норм Закону України «Про звернення громадян».
8. Учасник має можливість звернутися до моніторингового порталу DoZorro та залишити відгук на закупівлю.
9. Звернення до замовника не гарантує очікуваної відповіді та не зобов’язує замовника вносити бажані для учасника зміни, проте звертатися за роз’ясненнями варто. Частіше звертаючись та ставлячи запитання замовнику, учасник покращує свою позицію на шляху до перемоги.

Статті на порталі RADNUK.COM.UA до теми:

• «Алгоритм участі в спрощеній закупівлі»;
• «Чи може учасник звернутися до ДАСУ щодо порушень замовника під час проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі?»;
• «Що таке товар, роботи та послуги з погляду учасника»;
• «Як обрати потрібну закупівлю»;
• «Навіщо електронний підпис учаснику закупівель?».