Застосування вимог щодо локалізації має свої особливості, зокрема в частині звільнення від них товарів із країн — учасниць міжнародних угод. У цій статті ми розберемо, чому для продукції з Китаю локалізація залишається обов’язковою та як правильно прописати умови закупівлі, щоб уникнути зауважень Держаудитслужби.
Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), встановлюють, що положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не застосовуються замовниками у разі здійснення замовником закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15.04.1994 в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30.03.2012 в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі». Це означає, що незалежно від монетарного покриття таких угод, у разі придбання замовником товарів з переліку (або у складі робіт і послуг), передбаченого Законом, вартістю понад 200 тис. грн, якщо країною походження такого товару є країна, яка є стороною такої угоди, то вимога про ступінь локалізації на такий товар, походження якого підтверджується сертифікатом про походження товару(!), не розповсюджується.
...
google