Справа № 160/6502/19 Постанова Верховного суду України від 11.06.2020 року
Справа № Короткий зміст позовних вимог:
Про визнання протиправними дії офісу Держаудитслужби по проведенню моніторингу за номером ID № UА-М-2019-06-13-000023 та визнання протиправним та скасування висновку офісу Держаудитслужби від 27.06.2019 № 245 про результати моніторингу (ID № UА-М-2019-06-13-000023).
На обґрунтування позовних вимог Державне підприємство (далі – ДП) посилалося на те, що офісом Держаудитслужби (далі – Держаудитслужба) проведено моніторинг закупівлі № UА-2019-05-16-003146-а, предмет закупівлі – робочі комбінезони, за результатами якого складено та оприлюднено висновок, який на думку позивача є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
ДП зазначає, що висновок Держаудитслужби про те, що ДП порушено вимоги статті 4 Закону України “Про публічні закупівлі” є помилковим, оскільки ДП не є замовником у розумінні пункту 9 частини 1 статті 1 вказаного Закону, а отже не зобов`язаний оприлюднювати річний план закупівель. На думку ДП, що підприємство зобов`язане розміщувати в системі Prozorro лише звіт про укладання договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємства, відповідно до вимог частини 1 статті 75 Господарського кодексу України.
Оскаржуваний висновок складено з порушенням форми, встановленої наказом Держаудитслужби України від 23.04.2018 № 86, оскільки в пункті 3 вступної частини висновку вказано унікальний номер звіту про укладений договір, тоді як мав бути зазначений унікальний номер оголошення. Крім іншого, зазначає, що у висновку відповідача відсутні відомості про найменування суб`єкта нормотворення, дату прийняття нормативно-правового акта, дату і номер його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України; не конкретизовано яких саме заходів має вжити позивач. Також позивач вказує, що моніторинг може здійснюватися лише щодо публічних закупівель, на які розповсюджуються дія Закону України “Про публічні закупівлі”, відтак дії відповідача по проведенню моніторингу закупівлі, яка не є публічною закупівлею в розумінні Закону, є протиправними та незаконними.
Позиція офісу Держаудитслужби:
Замовником проведено закупівлю товару без оприлюднення річного плану, додатку до річного плану на веб-порталі Уповноваженого органу в інформаційній системі закупівель, що не відповідає вимогам частини 1 статті 4 Закону України “Про публічні закупівлі”. ДП засновано на державній власності та належить до сфери управління Державного космічного агентства України, засновником (учасником) юридичної особи є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання складає 100 % та відноситься до Замовників відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Позиція Верховного суду:
Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про невідповідність висновку як акта індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування висновку офісу Держаудитслужби від 27.06.2019 № 245 про результати моніторингу (ID №UА-М-2019-06-13-000023) необхідно задовольнити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ДП відповідає вимогам, встановленим пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII, для визначення підприємства замовником у розумінні цього Закону.
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань підтверджено, що засновником позивача з часткою у статутному капіталі 100% є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України; види економічної діяльності підприємства, крім інших, виробництво вибухових речовин, виробництво зброї і боєприпасів.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які правильно вказали на те, що Держаудитслужбою обґрунтовано у висновку зазначено про порушення позивачем статті 4 Закону № 922-VIII в частині проведення замовником закупівлі товару без оприлюднення річного плану, додатку до річного плану на веб-порталі Уповноваженого органу в електронній системі закупівель, що є порушенням частини 1 статті 4 Закону України Про публічні закупівлі.
За такого правового регулювання, при постановленні оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування висновку Держаудитслужби від 27.06.2019 № 245 про результати моніторингу (ID № UА-М-2019-06-13-000023).
Отже, з огляду на приписи частини першої статті 351 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення – скасуванню із ухваленням у даній справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Як висновок, виходячи із судової практики при визначенні, у розумінні Закону, хто є замовником необхідно чітко дотримуватися вимог Закону, а також порядку проведення закупівель, зокрема і передумов їх здійснення.
На замітку Замовникам, експертами із публічних закупівель та фахівцями порталу RADNUK.COM.UA підготовлено ряд статтей, які розкривають суть даних питань, які можна прочитати на порталі RADNUK.COM.UA у статтях:
google 