Питання
«Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи за новим законом з 19.04.2020 до спрощених закупівель потрібно застосовувати статті 17 (для учасників та переможця в ТД)?»
Відповідь
— Добрий день! Уже за місяць стартує нова редакція Закону України «Публічні закупівлі» (далі — Закон) і спрощені закупівлі міцно увійдуть у життя замовників, адже незалежно від статусу замовника, а отже і встановленого порога для проведення процедур закупівель, придбання товарів, робіт чи послуг на суму 50 тис грн і вище має відбуватися через спрощені закупівлі (за винятками, установленими в частині 7 статті 3 Закону, а також винятками, пов’язаними з карантинними заходами). Тобто й бюджетна установа, для якої поріг у закупівлях — 200 тис грн на товари/послуги і 1,5 млн грн на роботи, і спецзамовник, для якого пороги становлять 1 та 5 млн грн відповідно, — усі вони застосовують спрощені закупівлі в разі придбання товарів/робіт/послуг, на які поширюється чинність Закону, на суму не менше 50 тис грн на рік (з урахуванням згаданих винятків).
За таких обставин питання проведення перевірки пропозиції учасника спрощеної закупівлі щодо відповідності статті 17 Закону дійсно є дуже актуальним. Тим паче, що така перевірка — чималий шмат роботи, а з 19.04.2020 спрощені закупівлі мають бути віднесені до компетенції уповноваженої особи.
Гарна новина для закупівельної спільноти: замовники НЕ зобов’язані застосовувати статтю 17 Закону під час спрощених закупівель. Такий висновок робимо з положень статей 14 і 17 Закону, а також зі сформульованого в Законі визначення терміна «переможець спрощеної закупівлі» А це — учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю (пункт 19 частини 1 статті 1 Закону). Отже, пропозиція учасника спрощеної закупівлі повинна відповідати лише умовам, визначеним в оголошенні, та вимогам до предмета закупівлі.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону за наявності названих у ній підстав замовник приймає рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону). Оскільки спрощені закупівлі не належать до процедур закупівель, доходимо висновку, що замовники не застосовують статтю 17 Закону при проведенні спрощених закупівель. Стаття 14 Закону, присвячена спрощеним закупівлям, також не містить вказівки на необхідність перевірити пропозицію щодо відповідності вимогам, передбаченим у статті 17 цього Закону, не зобов’язує замовників включати такі положення до оголошення про проведення спрощеної закупівлі і не дозволяє відхиляти найбільш економічно вигідну пропозицію на підставі статті 17 Закону.
По суті, спрощені закупівлі — це торги в мініатюрі: зі звичними пропозицією та аукціоном, але без обов’язкових кваліфікаційних критеріїв, без перевірки на відповідність учасника вимогам статті 17 Закону та без можливості оскаржити рішення, дії чи бездіяльність замовника до АМКУ.
Водночас зробимо кілька застережень.
По-перше, хоча замовник і не зобов’язаний застосовувати при проведенні спрощених закупівель статтю 17 Закону, однак цілком може відхилити пропозицію за наявності передбачених у цій статті підстав, якщо ці підстави будуть включені до оголошення про проведення спрощеної закупівлі. Річ у тім, що частина 3 статті 14 Закону містить лише мінімальний перелік обов’язкових відомостей, які замовник повинен включити до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, і при цьому дозволяє замовникові зазначити будь-яку іншу інформацію. При проведенні спрощених закупівель обов’язковим є дотримання принципів публічних закупівель, названих у статті 5 Закону, а вимоги статті 17 Закону здебільшого покликані гарантувати дотримання зазначених принципів під час витрачання публічних коштів. Тож замовник має повне право передбачити умовами спрощеної закупівлі, наприклад, що пропозиції банкрутів та учасників, що мають заборгованість з податків, зборів і т. д., будуть відхилені.
По-друге, при проведенні спрощених закупівель замовникам не зайве буде передбачити дискваліфікацію (відхилення) учасників, до яких застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у них публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції». З одного боку, відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 3 Закону відносини, пов’язані зі сферою публічних закупівель, регулює виключно цей Закон і не можуть регулювати інші закони, крім випадків, установлених цим Законом. Тож спрощена закупівля у суб’єкта, що перебуває під санкціями, не становитиме порушення Закону. З іншого боку, Закон України «Про санкції» також ніхто не скасовував, тож навряд чи серед замовників будуть охочі пояснювати Службі безпеки України причини нехтування заборонами РНБО.
google 