Мінекономрозвитку видало лист інформативного характеру щодо розміру порогів відповідно до угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ

З року в рік Україна здійснює все більше й більше кроків для впровадження європейських стандартів у сфері економіки. Одним з останніх кроків у даному процесі після вступу України до Світової організації торгівлі (далі — СОТ) було укладення Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами-членами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) (далі — Угода). ЄАВТ — Європейська асоціація вільної торгівлі, яка об’єднує Республіку Ісландію, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегію і Швейцарську Конфедерацію.

Зони вільної торгівлі потребують меншої координації зовнішньоекономічної політики, зберігають незалежність держав у формуванні митної політики щодо третіх країн, дають можливість уникнути питання членства в межах митних союзів, спільних ринків, економічних союзів та розвивати прості форми міжнародної інтеграції. До того ж вони сконцентровані на питаннях доступу до стратегічних ринків, тому географічна близькість партнерів часто не є обов’язковою.

Законом України «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ, Угоди про сільське господарство між Україною та Королівством Норвегія, Угоди про сільське господарство між Україною та Ісландією та Угоди про сільське господарство між Україною та Швейцарською Конфедерацією» від 07.12.2011 № 4091-VI ратифіковано Угоду про доступ до ринків державних закупівель, яка набрала чинності 01.06.2 012.

Угода передбачає доступ до ринків державних закупівель сторін на основі взаємності. Принципи проведення даних закупівель викладені в главі 6 Угоди, однак детальніші положення містяться в додатку XIV Угоди, а список відповідних суб’єктів, порогових рівнів та інших положень, що стосуються конкретної країни, — у додатку XV Угоди.

Відповідні положення передбачають процедури, яких повинні дотримуватися державні структури, які здійснюють закупівлю товарів, послуг і будівельних послуг вище певного порогового рівня.

Мінекономрозвитку як орган, уповноважений здійснювати регулювання та координацію у сфері закупівель, надало інформаційний лист щодо набрання чинності Угодою. Нижче наводимо витяг з даного нормативно-правового акта.

Витяг з листа Мінекономрозвитку від 11.07.2012 

Так, положеннями розділу 6 Угоди передбачено, що її сторони забезпечують взаємне та ефективне відкриття своїх ринків державних закупівель, з тим щоб максимально збільшити конкурентні можливості для постачальників і зробити державні витрати більш ефективними.

Сфера застосування Угоди визначена у статтях 1 і 2 додатка XIV та в додатку XV до розділу 6 Угоди.

Перш за все, слід звернути увагу на наступні положення Угоди.

1. Порогові межі застосування положень Угоди.
   1. Організації на центральному рівні, а саме: органи, уповноважені Верховною Радою України, Президентом України і Кабінетом Міністрів України для адміністрування їх діяльності; міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, урядові органи, утворені в системі центральних органів виконавчої влади; Конституційний Суд України, Верховний Суд України та вищі спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені Конституцією України або є частиною Кабінету Міністрів України, а також спеціально уповноважені органи, що мають право здійснювати розвідувальну діяльність, а також органи, установи й організації, які класифікуються як основні користувачі бюджетних коштів держави відповідно до українського законодавства (наприклад, Національний банк, Антимонопольний комітет, Рахункова палата тощо); Національна академія наук та галузеві академії наук – керуються положеннями Угоди під час здійснення закупівель товарів та послуг у разі, якщо їх вартість дорівнює або перевищує 130 000 СПЗ (спеціальні права запозичення), а у разі закупівлі будівельних послуг (у розумінні Угоди) — якщо їх вартість дорівнює або перевищує 5 000 000 СПЗ.
      При цьому Угодою передбачено, що Україна не буде поширювати переваги Угоди, що стосуються рішень про укладення контрактів Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, перелічених у додатку XV, на постачальників зі Швейцарії доти, доки Україна не погодиться, що Швейцарія надає конкурентний та ефективний доступ до України.
   2. Організації на субцентральному рівні, а саме: органи виконавчої влади (у регіонах, районах Автономної Республіки Крим, містах Києві та Севастополі): місцеві державні адміністрації і департаменти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; суди та інші, ніж зазначені в додатку XV, частині A доповнення 1, — керуються положеннями Угоди під час здійснення закупівель товарів та послуг у разі, якщо їх вартість дорівнює або перевищує 130 000 СПЗ, а у разі закупівлі будівельних послуг (у розумінні Угоди) — якщо їх вартість дорівнює або перевищує 5 000 000 СПЗ.
   3. Організації на субцентральному рівні, а саме: регіональні та місцеві органи влади (наприклад, область, район, місто, район у місті, селище, село): органи виконавчої влади та секретаріати місцевих рад; органи, які забезпечують функціонування Автономної Республіки Крим: Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим; Міністерства та інші органи державної влади Автономної Республіки Крим; інші бюджетні установи, які фінансуються за рахунок державного або місцевих бюджетів; інші органи, які утворюються з конкретною метою задоволення потреб у загальних інтересах, не комерційного або промислового характеру, а також мають статус юридичної особи, фінансуються здебільшого за рахунок держави регіональними або місцевими органами влади, або іншими подібними організаціями, або вони є предметом управління та нагляду з боку цих органів, або мають адміністративну, керівну чи наглядову раду, більше половини членів якої призначені державою, регіональними або місцевими органами влади, або іншими подібними організаціями — керуються положеннями Угоди під час здійснення закупівель товарів та послуг у разі, якщо їх вартість дорівнює або перевищує 200 000 СПЗ, а у разі закупівлі будівельних послуг (у розумінні Угоди) — якщо їх вартість дорівнює або перевищує 5 000 000 СПЗ.
   4. Організації, які діють у комунальному секторі, та інші організації, а саме: організації, які здійснюють закупівлі згідно з наведеним нижче списком, і принаймні один вид їхньої діяльності належить до будь-якого з таких секторів: надання або експлуатація фіксованих мереж, призначених для забезпечення послуг населенню у зв’язку з видобутком, транспортуванням і розподілом питної води або постачання питної води до таких мереж; функціонування мереж фіксованого надання послуг населенню у сфері транспорту, трамваїв, тролейбусів, автобусів або кабелів; використання географічної зони для забезпечення аеропортами або іншими об’єктами, терміналами перевізників по повітрю; експлуатація географічної зони для забезпечення морським чи внутрішнім портом або іншими терміналами перевізників по внутрішніх водних шляхах; виробництво електроенергії, а також державні підприємства, у тому числі урядові (комунальні підприємства), установи і торговельні компанії, у чиїх статутних капіталах державна частка акцій (частка участі, паї) перевищує 50 відсотків; дочірні, а також підприємства і бізнес-компанії, у статутних капіталах котрих є 50 і більше відсотків, що належать державним підприємствам, у тому числі казенним підприємствам і комерційним компаніям, у статутних капіталах яких державна частка акцій (частка участі, паї) перевищує 50 відсотків; інші підприємства, установи або організації, утворені відповідно до встановленої процедури органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, що уповноважені отримувати державні кошти, беруть на себе зобов’язання стосовно них та здійснюють виплати; організації, перелічені в додатках 1 і 2, — керуються положеннями Угоди під час здійснення закупівель товарів та послуг у разі, якщо їх вартість дорівнює або перевищує 400 000 СПЗ, а у разі закупівлі будівельних послуг (у розумінні Угоди) — якщо їх вартість дорівнює або перевищує 5 000 000 СПЗ.
2. Оприлюднення інформації про закупівлі здійснюється в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель», інформаційному бюлетені «Announcer of public procurement» та на веб-порталі з питань державних закупівель. Оприлюднення заявок на публічні роботи (у розумінні Угоди) здійснюється в газетах «Урядовий кур’єр» або «Голос України».
3. Випадки, у яких розділ 6 Угоди не застосовується, викладені в Доповненні 11 у додаток XV до Угоди.
4. Згідно з Доповненням 10 у додаток XV до Угоди сторони розраховують та перераховують розмір порогів у свої національні валюти використовуючи розрахункові курси їх відповідних національних банків. Розміри розрахункових курсів будуть обчислюватись у вигляді СПЗ як середнє співвідношення відповідних національних валют протягом останніх двох років до 1 жовтня або 1 листопада року перед набранням чинності порогами.
   Заступник Міністра
   економічного розвитку
   і торгівлі України – керівник апарату
   В. П. Павленко

Отже, вищезазначений лист Мінекономрозвитку встановлює вичерпний перелік груп суб’єктів, які застосовують особливий порядок проведення процедур закупівель, а саме керуючись положеннями Угоди, та порогові межі для кожної з груп.

Звертаємо вашу увагу на те, що дані пороги розраховують, використовуючи показники спеціальних прав забезпечення (СПЗ).

Ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національний банк України»: 
«Спеціальні права запозичення (СПЗ) — міжнародний резервний актив, створений МВФ з метою доповнення існуючих міжнародних резервних активів, який являє собою "кошик" із п’яти валют, склад яких переглядається кожні п’ять років. Вартість спеціальних прав запозичення визначається щоденно». 

Світовий попит на два ключові резервні активи — золото і долар США — довели недоцільність розвитку торговельної сфери та необхідність створення загальноприйнятого фінансового інструменту, який би можна було використовувати, щоб донести чисту валюту на міжнародний валютний ринок з метою збереження його обмінного курсу.

Таким чином, світова спільнота вирішила створити резервні активи під протекцією Міжнародного валютного фонду (далі — МВФ). Сьогодні СПЗ мають доволі обмежену сферу використання, їхня головна функція — бути розрахунковою грошовою одиницею СПЗ і деяких інших міжнародних організацій. Емітується МВФ та існує лише в безготівковій формі у вигляді записів на банківських рахунках.

Мінекономрозвитку видало листа інформатив ного характеру щодо порядку розрахунку СПЗ та показників, які використовують для цього. Нижче наводимо текст даного нормативно-правового акта.

Витяг з листа Мінекономрозвитку № 3303-06/30338-06 від 11.09.2015 
Згідно з Доповненням 10 у додаток XV до Угоди сторони розраховують та перераховують розмір порогів у свої національні валюти використовуючи розрахункові курси їх відповідних національних банків. Розміри розрахункових курсів будуть обчислюватись у вигляді спеціальних прав запозичення (далі — СПЗ) як середнє співвідношення відповідних національних валют протягом останніх двох років до 1 жовтня або 1 листопада року перед набранням чинності порогами. Розрахунковий курс буде введено в дію з 1 січня наступного року. 
Листом Національного банку від 10.08.2015 № 40-03005/56483 повідомлено, що офіційний курс гривні до СПЗ, встановлений Національним банком України за період з 01.10.2012 по 31.10.2014 (в середньому за період), становив 1425,7357 гривні за 100 СПЗ. 

Отже, для розуміння того, чи підпадає закупівля під порогові межі, зазначені в Угоді, необхідно керуватись вищевказаними показниками СПЗ.

Для того щоб ідентифікувати себе як замовника, який проводить процедуру закупівлі, керуючись нормами Угоди, необхідно відповідати вимогам, викладеним у таблиці 1.

Таблиця 1. Показники станом на 9 листопада 2015 року

Підсумовуючи вищезазначене, можна з впевненістю відзначити продуктивну діяльність України в розрізі процесу міжнародного співробітництва, а разом із цим й економічної інтеграції в ринки зарубіжних країн. Саме домовленості на кшталт Угоди відкривають широкі можливості для українських постачальників та замовників, коло яких з кожним роком розширюється.