Нагадаємо, що пунктом 19 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) передбачено, що замовник у тендерній документації зазначає опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме технічні помилки та описки.
На вимогу абзацу 12 пункту 11 частини 1 статті 9 Закону Уповноважений орган (Мінекономіки) затвердив перелік формальних помилок наказом № 710 від 15.04.2020 «Про затвердження Переліку формальних помилок» (далі — наказ № 710).
Замовники під час складання тендерної документації повинні враховувати положення наказу Мінекономіки № 710 та використовувати цей перелік формальних помилок у своїй тендерній документації. Крім цього, замовник має зазначити й приклади формальних помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.
У матеріалі «Незазначення в ТД формальних помилок та висновки моніторингів щодо цього» на підставі аналізу декількох висновків моніторингів щодо незазначення формальних помилок, які проводить Державна аудиторська служба (далі — Держаудитслужба), ми розглянули, які наслідки для замовника може мати невиконання пункту 19 статті 22 Закону. Сьогодні розглянемо думку суду щодо випадків, коли замовник не врахував у тендерній документації вимоги наказу № 710.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 у справі № 420/8777/22
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 у справі Держаудитслужба за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель встановила, що на порушення вимоги пункту 19 частини 2 та абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону замовником в пункті 1 розділу 3 тендерної документації до формальних помилок віднесено «зазначення неповного переліку інформації в певному документі, усупереч вимогам тендерної документації, у разі якщо така інформація повністю відображена в іншому документі, що наданий у складі тендерної пропозиції учасника» за відсутності вказаної помилки у Переліку формальних помилок, затвердженому наказом № 710.
Держаудитслужба зобов’язала замовника здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб.
Замовник не погоджується з висновком Держаудитслужби. На його думку, під час проведення моніторингу закупівель відповідачем не було встановлено порушення, яке має негативний вплив для бюджету, у спірному висновку не зазначено щодо неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, не встановлено обставин, що створюють загрозу корупційних дій та зловживань з боку учасників торгів. З огляду на вищезазначене, висновок Держаудитслужби є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд вважає, що у даних правовідносинах Держаудитслужба вдалася до «правового пуризму», визначивши невідповідністю нормам пункту 19 частини 2 та абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону віднесення до формальних помилок «зазначення неповного переліку інформації в певному документі, усупереч вимогам тендерної документації, у разі якщо така інформація повністю відображена в іншому документі, що наданий у складі тендерної пропозиції учасника», при тому що така помилка не міститься в Переліку формальних помилок, затвердженому наказом № 710.
Суд звертає увагу, що допущення формальної помилки учасниками не призводить до відхилення їх тендерних пропозицій. Водночас саме по собі зазначення неповного переліку інформації в певному документі, усупереч вимогам документації, у разі якщо така інформація повністю відображена в іншому документі, що наданий у складі тендерної пропозиції учасника, за своєю суттю є формальною помилкою.
Крім того, зазначена інформація у тендерній документації не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення, не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі, а отже, не порушує принципів здійснення публічних закупівель.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАСУ, суд вирішив:
- адміністративний позов про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі задовольнити;
- визнати протиправним та скасувати висновок Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-10-002482-а;
- стягнути з Держаудитслужби витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.
Ознайомтеся та беріть на озброєння: позов до суду — можливий інструмент впливу на дії замовника при спрощеній закупівлі. Збірник судових рішень дуже легко знайти на порталі у розділі «Книги».
Для вашої зручності приклад позовної заяви до суду — у матеріалі «Приклад позовної заяви на оскарження рішення Колегії». Також обов’язково користуйтесь «Покроковим алгоритмом дій замовника під час моніторингу».
Більше важливої інформації про закупівлі під час війни читайте на порталі RADNUK.COM.UA у розділі «Воєнний стан».
google 