Наразі існує певна колізія в законодавстві щодо використання електронних підписів. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2022 № 617 (набрання чинності відбулось 27.05.2022) затверджено зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2022 № 300, зокрема:
«…на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки…».
Водночас на офіційному сайті Кабміну оприлюднено постанову від 03.06.2022 № 645, що вносить зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 № 373 «Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах», зокрема постановлено:
4) пункт 5 доповнити абзацами такого змісту:
«Створення та/або обробка в системі електронних документів, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, мають здійснюватися із застосуванням кваліфікованого електронного підпису чи печатки…».
Цю ситуацію ми описували у статті «Нові правила щодо застосування УЕП? Звертаємось до відповідних органів державної влади».
У замовників виникає запитання, чим слід користуватись у період воєнного стану — постановою Кабміну від 24.05.2022 № 617 чи постановою Кабміну від 29.03.2006 № 373, вимагати від учасників підписання тендерної пропозиції / пропозиції виключно УЕП або лише КЕП, чи правомірно допускати і УЕП, і КЕП?
Пропонуємо розглянути цікавий висновок Державної аудиторської служби (далі — Держаудитслужба) щодо цього питання.
Висновок про результати моніторингу від 15.08.2022 № UA-M-2022-07-22-000007, оголошення UA-2021-11-01-013338-a
За результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що замовник на порушення пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893 (далі — Порядок № 1082), у пункті 1 розділу ІІІ тендерної документації застосував умову, яка дозволяє учасникам після розміщення інформації в електронній системі закупівель накласти на неї удосконалений електронний підпис.
Також за результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що на порушення пункту 4 частини 5 статті 41 Закону замовником змінено істотні умови договору в частині продовження терміну виконання робіт без документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Так, згідно з пунктом 7.1 договору № 032-21 «сторони цього договору звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору, виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійні природні явища надзвичайної сили, ембарго, блокади, епідемія, війна тощо), якщо ці обставини вплинули на виконання цього договору».
Водночас під час внесення змін до договору (додаткова угода № 2 від 23.06.2022) та згідно з поясненням, наданим 22.07.2022 під час проведення моніторингу, замовником не надано документального підтвердження, що обставини, а саме введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 та продовження карантинних обмежень (до 31.08.2022), зазначені як обґрунтування наявних підстав продовження строку виконання робіт, дійсно мали вплив на виконання зобов’язань за договором в установлені договором строки.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель Держаудитслужба зобов’язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема, шляхом:
- визнання недійсними умов додаткової угоди від 23.06.2022 № 2, які стосуються продовження строку виконання зобов’язань щодо виконання робіт за договором від 06.12.2021 № 032-21, з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та з урахуванням статті 217 Цивільного кодексу України;
- притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення. Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та / або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Зазначимо, що замовник не згоден з таким рішенням Держаудитслужби, результати моніторингу оскаржуються в суді.
Висновки за результатом моніторингу закупівлі UA-2021-11-01-013338-a
- Сам лише факт введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 та продовження карантинних обмежень (до 31.08.2022), що зазначаються як обґрунтування наявних підстав для продовження строку виконання робіт, є недостатнім, оскільки потрібно зазначене підтверджувати документально.
- Коли замовник дозволяє учасникам після розміщення інформації в електронній системі закупівель накласти на неї удосконалений електронний підпис, він порушує пункт 3Порядку № 1082.
Додатково користуйтеся Покроковим алгоритмом дій замовника під час моніторингу та пам’ятайте про підстави притягнення до адміністративної відповідальності, про що докладніше у Шпаргалці уповноваженої особи замовника про адміністративну відповідальність.
Нагадуємо, що на порталі RADNUK.COM.UA у розділі «Книги» доступний збірник висновків моніторингу закупівель з практичними порадами та доцільними рекомендаціями. Щоб не наступати на «закупівельні граблі» інших замовників, користуйтесь цією електронною книгою. Дивіться, як її знайти:
google 