Мінекономрозвитку України надало роз’яснення на запитання читачів журналу:

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
 
 від 19.05.2014 № 3302-05/15995-07
Журнал “Радник в сфері
державних закупівель”
 
РОЗ’ЯСНЕННЯ
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розглянуло лист Журналу “Радник в сфері державних закупівель” від 17.04.2014 № 17/04 щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель та повідомляє.
Закон України “Про здійснення державних закупівель” (в редакції від 27.03.2014) (далі — Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
 
Ситуація № 1:
Комітетом з конкурсних торгів було прийнято рішення про відміну процедури закупівлі. На веб-порталі Уповноваженого органу було розміщено повідомлення про відміну процедури закупівлі.
Запитання:
Чи правомірним буде рішення комітету з конкурсних торгів про початок нової процедури закупівлі на даному етапі відміни попередньої процедури торгів за тим же предметом закупівлі?
Чи за таких обставин варто дочекатися публікації в інформаційному друкованому виданні конкретного документа, а саме: оголошення про результати процедури закупівлі або звіту про результати проведення процедури закупівлі?
 
Щодо питання 1
Частиною першою статті 30 Закону передбачені підстави для відміни замовником торгів.
При цьому відповідно до частини, першої статті 32 Закону замовник протягом семи днів з дня, зокрема прийняття рішення про відміну торгів подає оголошення про результати проведення процедури закупівлі для безоплатного опублікування в державному офіційному друкованому виданні з питань закупівель та безоплатного розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Водночас частиною першою статті 4 Закону передбачено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складається та затверджується комітетом з конкурсних торгів відповідно до частини четвертої статті 11 Закону.
                Частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану державних закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, але у будь-якому випадку до проведення  відповідної процедури закупівлі. Рішення про необхідність внесення змін до річного плану закупівель приймається замовником, яке оформлюється протоколом, який підписується усіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів, виходячи з абзацу першого частини п’ятої статті 11 Закону.
Таким чином, замовник приймає рішення про початок проведення нової процедури закупівлі, за тим же предметом закупівлі, після публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель оголошення про результати процедури закупівлі.
 
Cитуація № 2:
За результатами здійснення конкурентної процедури закупівлі, між учасником та замовником було укладено договір на закупівлю за бюджетні кошти. Предметом закупівлі є товар, виробником якого є іноземна компанія. Умовами договору про закупівлю передбачено порядок внесення змін до такого договору та порядок зміни ціни залежно від курсу іноземної валюти, у разі настання випадку, передбаченого пунктом 8 частини 5 статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Запитання:
Які документи має надати учасник для підтвердження факту закупівлі товару в іноземній валюті, або прив’язаності ціни товару, що постачається до іноземного курсу валют?
 
Щодо питання 2
Згідно з пунктом 8 частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.
Разом з тим внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
При цьому форма документального підтвердження Законом не визначена, оскільки вона залежить від обставин, що спричинили внесення відповідних змін до договору про закупівлю. Тому замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства.
 
Cитуація № 3:
Пунктом 3 частини 2 статті 22 Закону України «Про здійснення державних закупівель» визначено, що документація конкурсних торгів повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі відповідну технічну специфікацію. Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
Запитання:
Чи буде притягнена до відповідальності уповноважена особа замовника, у разі не зазначення вимог в документації конкурсних торгів про підтвердження учасником застосування заходів із захисту довкілля. 
Які вимоги до учасників в підтвердження впроваджених заходів із захисту довкілля мають визначатися в документації конкурсних торгів замовником?
До якого уповноваженого органу може звернутися учасник та/або замовник для підтвердження факту застосування заходів із захисту довкілля учасником?
 
Щодо питання З
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону документація конкурсних торгів це документація, що розробляється та затверджується замовником, оприлюднюється для вільного доступу та безоплатно подається замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізичним/юридичним особам. Документація конкурсних торгів не є об’єктом авторського права та/або суміжних прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону документація конкурсних торгів повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, в тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі, у разі якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”. Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.

При цьому перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність вимогам, встановленим у документації конкурсних торгів, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
У свою чергу, статтею 43 Закону передбачено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, зокрема члени комітету з конкурсних торгів замовника несуть відповідальність згідно із законами України.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 634/2011, норм Закону до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення підстав для притягнення до відповідальності уповноважених осіб замовника, а також визначення органів, які підтверджують факт застосування заходів із захисту довкілля учасником.
Разом з тим повідомляємо, що 20.04.2014 набрав чинності Закон України “Про здійснення державних закупівель” від 10.04.2014 № 1197-VII.
Заступник директора департаменту державних                          
закупівель та державного замовлення                                                                   Лілія ДУДНИК

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
 
№ 3302-05/16243-07 від 21.05.2014 
Журнал “Радник в сфері
державних купівель”
РОЗ’ЯСНЕННЯ
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розглянуло лист редакції журналу “Радник в сфері державних закупівель” від 24.04.2014 № 24/04/2 щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель та повідомляє.
Закон України “Про здійснення державних закупівель” від 10.04.2014 № 1197-УІІ (далі — Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
 
Ситуація 1:
Комітетом з конкурсних торгів було прийнято рішення про відміну процедури закупівлі на підставі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг, яка передбачена абзацом 2 частини 1 статті 30 Закону України «Про здійснення державних закупівель». На веб-порталі Уповноваженого органу було розміщено повідомлення про відміну процедури закупівлі та оголошення про результати проведення торгів, а також підготовлено всі необхідні документи для правильного завершення процедури закупівлі, в тому числі подано затверджений комітетом з конкурсних торгів звіт про результати процедури закупівлі в органи Державної казначейської служби.
Запитання:
Чи може Замовник впродовж поточного бюджетного року розпочати нову процедуру закупівлі того ж товару, роботи чи послуги, що вже були предметом закупівлі за відміненою процедурою торгів на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про здійснення державних закупівель»?
 
Виходячи зі змісту частини першої статті 4 Закону та частини четвертої статті 11 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складається та затверджується комітетом з конкурсних торгів.
У свою чергу, частиною першою статті 4 Закону передбачено можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану державних закупівель, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, терміну початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, але у будь-якому випадку до здійснення відповідної закупівлі.
   При цьому у разі якщо замовником було прийнято рішення про відміну процедури закупівлі на підставі абзацу другого частини першої статті 30 Закону, а в подальшому у поточному році виникла необхідність у закупівлі за тим же предметом, замовник може прийняти рішення про застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону з дотриманням вимог Закону.
Таким чином, планування та здійснення процедур закупівель належить виключно до повноважень комітету з конкурсних торгів замовника.
 
Заступник директора департаменту                                      
державних закупівель та державного замовлення                             Лілія ДУДНИК