Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних» (далі — Закон) від 09.04.2015 № 319-VIII, що деталізує порядок оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних. Вищезазначений нормативно-правовий акт набрав чинності з 01.05.2015 року. Закон був опублікований в офіційному виданні «Голос України» від 30.04.2015 № 78.
Закон передбачає внесення змін до частини п’ятої статті 10 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 24, ст. 883), а саме доповнення абзацом другим такого змісту:
«Уповноважений орган забезпечує оприлюднення інформації про закупівлі, зазначеної в частині першій цієї статті, відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у тому числі у формі відкритих даних».
Актуальність цих змін, затверджених Законом України від 14.10.2014 року № 1699-VII, пов’язана зі втіленням державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014–2017 роки, затверджену Законом України від 14.10.2014 року № 1699-VII. Даними засадами передбачено, що одним із заходів реалізації Антикорупційної стратегії у сфері доступу до інформації є створення нормативно-правової та організаційної основи для запровадження доступу до інформації у формі відкритих даних і повторного використання інформації.
На сьогодні законодавчими актами України не визначено як саме поняття публічної інформації у формі відкритих даних, так і стандартів оприлюднення такої інформації у формі відкритих даних. Хоча відповідні стандарти є необхідними для забезпечення оприлюднення та періодичного оновлення державними органами влади та органами місцевого самоврядування інформації у форматі, що надає змогу в подальшому вільно обробляти таку інформацію за допомогою автоматизованих засобів.
Метою Закону є забезпечення реалізації права особи на доступ до інформації, що становить суспільний інтерес, забезпечення прозорості в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом упровадження механізму оприлюднення публічної інформації у вигляді відкритих даних.
На сьогодні доступ до відкритих даних активно підтримують та розвивають міжнародні ініціативи та організації. У межах Ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд» 2011 року Україна приєдналася до зазначеної Ініціативи та зобов’язалася впроваджувати принципи декларації Відкритого уряду щодо відкритості і прозорості державної політики.
Згідно із цими принципами, держави-учасниці зобов’язуються підвищити доступність інформації про діяльність державних органів на кожному рівні влади, а інформацію ті повинні надавати вчасно. Вона повинна мати високу цінність (у тому числі й «сирі дані»), а також бути у форматах, які громадяни можуть легко знайти, зрозуміти, використати та в подальшому неодноразово використовувати.
Європейська комісія ще 2011 року оцінила, що відкриття можливостей для повторного використання інформації у вигляді «відкритих даних» може приносити економіці Європейського Союзу додатково 40 мільярдів євро доходу щорічно. Консалтингова компанія «Мак Кінзі енд Компані» у 2013 році оцінила ймовірний економічний ефект від реалізації концепції відкритих даних: це може приносити економіці Сполучених Штатів Америки близько трьох трильйонів доларів США щорічно. Доступ до «відкритих даних» розглядають як необхідну частину інноваційного розвитку економіки, він також є важливим інструментом упровадження електронного врядування.
Отже, доступ до інформації у формі «відкритих даних» характеризується певними ключовими позитивними новаціями. По-перше, це дає право кожному на доступ та подальше вільне використання відкритих даних, у тому числі і як засіб контролю за органами державної влади та органами місцевого самоврядування, і як дієвий спосіб для запобігання та виявлення корупції, участі громадськості в прийнятті владних рішень. По-друге, інформація у формі «відкритих даних» підвищує ефективність діяльності публічної адміністрації, поліпшує якість послуг електронного урядування. І найголовніше — це економічний актив, що здатен створювати нову вартість, формувати новий ринок інформаційних послуг, стимулювати бізнес-активність і залучати інвестиції.