Приклад протоколу засідання тендерного комітету замовника

стосовно розгляду тендерних пропозицій учасників та виявлення підстав для відхилення таких пропозицій у зв’язку з обставинами, наявними в пункті 7 частини 1 статті 17 Закону про публічні закупівлі (пов’язані особи)

У статтях, які вийшли друком у випуску журналу № 6 (81) за червень 2018 року на стор. 10–24 [«Свій до свого по-своєму, або Пов’язані особи в публічних закупівлях (частина 1)»] та в поточному випуску журналу № 7 (82) за липень 2018 року на стор. 8–17 [«Свій до свого по-своєму, або Пов’язані особи в публічних закупівлях (частина 2)»] ми досліджували питання пов’язаності осіб у публічних закупівлях.

Тож вважаємо за доцільне не відкладаючи на потім уже в липневому випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» запропонувати читачам приклад протоколу засідання тендерного комітету замовника стосовно розгляду тендерних пропозицій учасників та виявлення підстав для відхилення таких пропозицій у зв’язку з обставинами, наявними в пункті 7 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» [далі — Закон, Закон про публічні закупівлі (пов’язані особи)]. Знайомитися зі змістом такого протоколу варто після перегляду матеріалів, викладених у вищеназваних статтях. Також зазначаємо, що даний протокол моделює конкретну ситуацію як приклад, а основний акцент зроблено саме на очевидно наявних ознаках, які свідчать про те, що учасники процедури закупівлі є пов’язаними особами і замовник має розуміти, що не помітити ситуацію, описану в нашому прикладі (протоколі), через об’єктивні обставини є неможливим.

Для ширшого розуміння давайте розглянемо наведений випадок. Замовник оголосив відкриті торги, після аукціону, як на те вказує норма частини 4 статті 28 Закону про публічні закупівлі, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Однак у статтях на тему пов’язаності осіб у закупівлях ми вже наголошували, що, зважаючи на положення пункту 7 частини 1 статті 17 Закону, замовникові доцільно перевірити і пропозиції інших учасників (нашого поки що тільки фіналіста аукціону та інших менш спритних його конкурентів) щодо можливого виявлення ознак пов’язаності в розумінні пункту 16 частини 1 статті 1 Закону.

Зрозуміло, що замовник почне перевіряти учасників на пов’язаність між собою, відштовхуючись від очевидного, а саме від інформації, яка міститься в документах, наданих учасниками процедури закупівлі у складі їхніх тендерних пропозицій, а також виконуючи пряму вимогу Закону, а саме: перевіряючи відповідну інформацію у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Також нагадаємо замовникам, що лише достовірна інформація як за змістом частини 7 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі», так і відповідно до загальних принципів недискримінації, об’єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій та запобігання корупційним діям і зловживанням, що закріплені у статті 3 цього Закону, є підставою для прийняття рішення про відхилення тендерної пропозиції. Тобто твердження замовника, що «мені достеменно відомо, я знаю, я впевнений, що ці учасники пов’язані між собою» тут не підійде, а отже, доведеться попрацювати над підтвердженням факту пов’язаності учасників процедури закупівлі. Одним з найпоширеніших випадків пов’язаності учасників — юридичних осіб є ситуація, коли учасники перебувають під спільним контролем, а саме мають спільних засновників — фізичних осіб, тобто вирішальний вплив на господарську діяльність одного учасника процедури закупівлі здійснює інший учасник цієї ж процедури закупівлі. Тож де насамперед ми можемо побачити таку інформацію? Інформація про засновників чи кінцевих бенефіціарних власників відображається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР), а достовірність відомостей, внесених до ЄДР, презюмується, тобто ЄДР є офіційним джерелом інформації.

Отже, виявивши, наприклад, що переможець аукціону та інший учасник (учасники) мають одного засновника, що підтверджується інформацією, наявною в ЄДР, та документами, наданими такими учасниками у складі їхніх тендерних пропозицій, які дають змогу ідентифікувати той факт, що йдеться про одну й ту ж саму особу, а не про осіб, які лише за збігом обставин мають однакові прізвище, ім’я, по-батькові, замовник отримує повний набір фактів, які свідчать про пов’язаність учасників тендеру, та відповідно про обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників. Таким чином, розглядаючи тендерну пропозицію учасника, який виграв аукціон, та перевіряючи його на пов’язаність з іншими учасниками процедури закупівлі, у випадку її виявлення та підтвердження усі пов’язані між собою учасники вибувають з гри.

Інакше кажучи, їхні пропозиції одразу відхиляють через причини пов’язаності, що не потребує навіть детальнішого розгляду та аналізу їхніх пропозицій на відповідність умовам тендерної документації, щодо виявлення інших можливих підстав для відхилення. Отже, нижче ви можете ознайомитися з прикладом протоколу засідання тендерного комітету, у змісті якого змодельовано описану нами ситуацію та дії замовника. Кожен окремий випадок та обставини потребуватимуть індивідуального протоколу, який фіксуватиме ці та/або інші факти, які вказують, що учасники торгів є пов’язаними особами.

І наостанок варто зазначити, що для замовника не встановлено законом обов’язку звертатись до Антимонопольного комітету України щодо можливого порушення учасниками процедури закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції [детальніша інформація — у статті «Тендерні заручини, або Суть спотворення торгів» — випуск журналу № 11 (74) за листопад 2017 року, стор. 34-41 та у статті «Жертви змови на торгах: як себе поводити?» — випуск журналу № 7 (82) за липень 2018 року, стор. 35-40], про що може свідчити факт подання тендерних пропозицій пов’язаними між собою учасниками. У будь-якому випадкові рішення замовник приймає самостійно.

Приклад протоколу засідання тендерного комітету замовника стосовно розгляду тендерних пропозицій учасників та виявлення підстав для відхилення таких пропозицій у зв’язку з обставинами, наявними в пункті 7 частини 1 статті 17 Закону про публічні закупівлі (пов’язані особи)