Питання від читача
«Доброго дня! Допоможіть, будь ласка, вирішити окреслене далі питання. Замовник двічі провів відкриті торги, які двічі не відбулись у зв’язку з відсутністю учасників. Замовник провів переговорну процедуру закупівлі, однак на етапі укладення договору учасник відмовився від його підписання. Фактично договір не укладено, а товар не закуплено. Чи може замовник знову провести переговорну процедуру? Чи своє право він уже використав, провівши її першого разу?»
Відповідь експерта
— Добрий день! Статтею 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) встановлено, що замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі як виняток у разі, коли він двічі відмінив тендер через відсутність достатньої кількості учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Передусім зазначу, що Законом не передбачено можливості повторного застосування виняткової переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини 2 статті 35 Закону. Отже, право застосувати переговорну процедуру на підставі двічі відміненого тендеру через відсутність достатньої кількості учасників використовують одноразово.
Поясню чому. Коли замовник здійснює придбання в результаті оголошення відкритих торгів, то такий замовник самостійно й у певному розумінні суб’єктивно визначає всі вимоги до предмета, учасника та умови майбутнього договору. Замовникові при цьому слід зважати на те, що недостатня кількість учасників насамперед може свідчити про те, що запропоновані ним вимоги й умови з певних причин не зацікавили ринок. І в такій ситуації для здійснення ефективної закупівлі та забезпечення потреби замовникові слід проаналізувати причини небажання постачальників пропонувати певний товар (послугу/роботу).
І лише тоді, коли такі причини об’єктивні, не залежать від вимог замовника, а зумовлені ринком, варто використовувати виняткову процедуру закупівлі — переговорну, не змінюючи при цьому жодних вимог безпосередньо до предмета закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника, які були заявлені на відкритих торгах, на які двічі не прийшов жоден учасник або приходив лише один.
Варто пам’ятати також, що процедури закупівель відбуваються в різний час протягом року і що ситуація на ринку може неодноразово змінюватись.
Якщо ж замовник, поспілкувавшись на передтендерних консультаціях з ринком, виявить свої власні недопрацювання у вимогах, які і викликають небажання/неможливість взяти участь у торгах, то слід відкоригувати їх і проводити конкурентну процедуру закупівель — відкриті торги. На жаль, реалії такі, що низький професійний рівень закупівельників замовника та його небажання знати деталі й нюанси при використанні права застосувати переговорну процедуру призводять передусім до неефективності таких закупівель, неефективного витрачання коштів платників податків і в підсумку до неякісного забезпечення державою потреб суспільства. Тож пам’ятайте, що конкретна ситуація, в якій опинився замовник, і причини застосувати виняткову переговорну процедуру мають кореспондуватись насамперед з метою Закону та принципами здійснення закупівель.
Статті на дану тему, розміщені на порталі radnuk.com.ua:
- «Проведення переговорної процедури на підставі двох відкритих торгів за старою редакцією Закону»;
- «Алгоритм проведення переговорної процедури»;
- «Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі в разі наявності попередніх закупівель того ж предмета»;
- «Медичне обладнання за переговорною процедурою. Практика АМКУ»
- «Як уникнути неправомірного застосування переговорної процедури та пов’язаних із цим наслідків».
google 