П’ять нокдаунів від Держаудитслужби: стаття 164-14 кодексу України про адміністративні правопорушення

Нокдаун [англ. knock down = knock (удар) + down (униз)] — стан боксера після пропущеного удару, коли він не може продовжувати бій протягом 8–9 секунд. Чому саме «нокдаун»? Тому, що сама подія складення працівниками Державної аудиторської служби України (далі за текстом — Держаудитслужба) протоколу за статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом — КУпАП) — це не кінець, а можливість посадових осіб, на яких складено такий протокол, «продовжити бій» безпосередньо в суді.

Склади порушень, за які Держаудитслужба складає протоколи за статтею 164-14 КУпАП

Диспозиція статті 164-14 КУпАП передбачає п’ять виключних порушень, які є підґрунтям для складення Держаудитслубою протоколів за цією статтею. Це такі порушення:

• ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ БЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ ВИЗНАЧЕНИХ ЗАКОНОДАВСТВОМ ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ.

Коментар

Нагадаємо, що відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015, зі змінами (далі за текстом — Закон № 922,) закупівля може бути здійснена в результаті застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Водночас не слід залишати поза увагою вартісні межі, які обов’язково має взяти до уваги замовник: якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень (1 мільйон гривень, якщо замовник здійснює діяльність в окремих сферах господарювання), а робіт — 1,5 мільйона гривень (5 мільйон гривень, якщо замовник здійснює діяльність в окремих сферах господарювання).
Ба більше, замовник повинен також зважати на вимоги частини сьомої статті 2 Закону № 922, якою заборонено придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

• ОЦІНКА ПРОПОЗИЦІЙ КОНКУРСНИХ ТОРГІВ (КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ПРОПОЗИЦІЙ), ТЕНДЕРНИХ ПРОПОЗИЦІЙ НЕ ЗА КРИТЕРІЯМИ ТА МЕТОДИКОЮ ОЦІНКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ НАЙКРАЩОЇ ПРОПОЗИЦІЇ КОНКУРСНИХ ТОРГІВ (КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ), ТЕНДЕРНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ, ЩО МІСТИТЬСЯ В ДОКУМЕНТАЦІЇ КОНКУРСНИХ ТОРГІВ (КВАЛІФІКАЦІЙНІЙ ДОКУМЕНТАЦІЇ), ТЕНДЕРНІЙ ДОКУМЕНТАЦІЇ.

Коментар

Це — єдине недолуге порушення статті 164-14 КУпАП, на яку з острахом дивляться замовники та неправильно тлумачать окремі управління Держаудитслужби при складанні протоколів за цією підставою. Чому саме недолугість? Тому, що сама суть цього порушення не відповідає вимогам Закону № 922, а також тому, що замовник апріорі не може оцінити тендерну пропозицію, бо відповідно до частини першої статті 28 Закону № 922 оцінку тендерних пропозицій електронна система закупівель проводить автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та в результаті застосування електронного аукціону.
Про яке ж порушення за цією підставою при складанні протоколу за статтею 164-14 КУпАП говорить контрольний орган? Про, наприклад, відхилення замовником учасника, який повністю відповідав вимогам тендерної документації, або навпаки, коли учасник не відповідав вимогам тендерної документації, однак замовник визначив такого учасника переможцем. Таким чином, доки не буде внесено законодавчі зміни до статті 164-14 КУпАП, доти при правильному оскарженні протоколу за цією підставою суди при розгляді таких справ закриватимуть їх у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Переважно суди трактують вказану норму як неправильний розгляд замовником тендерної пропозиції учасника. Тому при доведенні своєї невинуватості за вказаною підставою така особа повинна аргументувати, що порушенням є саме «оцінка тендерних пропозицій, яку електронна система закупівель» проводить автоматично, а не «їх розгляд».

• УКЛАДЕННЯ З УЧАСНИКОМ, ЯКИЙ СТАВ ПЕРЕМОЖЦЕМ ТОРГІВ, ДОГОВОРУ ПРО ЗАКУПІВЛЮ ЗА ЦІНАМИ І ОБСЯГАМИ, ЩО НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ВИМОГАМ ДОКУМЕНТАЦІЇ КОНКУРСНИХ ТОРГІВ (КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ), ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ.

Коментар

Пригадаємо, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури (частина четверта статті 36 Закону № 922).

• НЕОПРИЛЮДНЕННЯ АБО ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ОПРИЛЮДНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗАКУПІВЛІ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА.

Коментар

Вказане порушення полягає в неоприлюдненні інформації/документів, які передбачені:

1. Законом № 922:
а) абзацом п’ятим частини першої статті 2 Закону № 922 щодо оприлюднення звіту про укладені договори, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини;
б) частиною першою статті 4 Закону № 922 щодо оприлюднення річного плану, додатка до річного плану та зміни до них протягом п’яти днів з дня їх затвердження;
в) частинами першою й четвертою статті 10 Закону № 922 щодо оприлюднення:
– оголошення про проведення процедури закупівлі й тендерної документації — не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені в частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж (оприлюднення англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг — 133 тисячам євро; для робіт — 5 150 тисячам євро);
– зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) — протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень;
– оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) — не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди;
– протоколу розгляду тендерних пропозицій — протягом одного дня з дня його затвердження;
– повідомлення про намір укласти договір про закупівлю — протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі;
– інформації про відхилення тендерної пропозиції учасника — протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення;
– договору про закупівлю — протягом двох днів з дня його укладення;
– повідомлення про внесення змін до договору — протягом трьох днів з дня внесення змін;
– звіту про виконання договору — протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання;
– звіту про укладені договори — протягом одного дня з дня укладення договору;
г) частиною першою статті 23 Закону № 922: у разі звернення фізичної/юридичної особи по роз’яснення щодо тендерної документації та/або з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення;
ґ) абзацом другим частини другої статті 23 Закону № 922: у разі внесення змін до тендерної документації замовник разом зі змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, які вносять;
д) частиною четвертою статті 28 Закону № 922: у разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює відповідне повідомлення;
е) частиною другою статті 30 Закону № 922: інформацію про відхилення тендерної пропозиції оприлюднюють протягом одного дня з дня прийняття рішення;
є) частиною третьою статті 31 Закону № 922: повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, замовник оприлюднює протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення;
ж) частиною першою статті 32 Закону № 922: рішення про намір укласти договір про закупівлю замовник приймає в день визначення переможця та протягом одного дня після прийняття такого рішення оприлюднює повідомлення про намір укласти договір;
2. Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» № 1356-VIII від 12.05.2016 (далі за текстом — Закон про особливості):
а) частиною третьою статті 3 Закону про особливості: для проведення відбору учасників замовник оприлюднює оголошення про проведення відбору;
б) частиною п’ятою статті 3 Закону про особливості: одночасно з розміщенням оголошення про проведення відбору замовник також оприлюднює проект договору про закупівлю;
в) частиною сьомою статті 3 Закону про особливості: оголошення про проведення відбору обов’язково додатково оприлюднюють англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму: для товарів і послуг — 35 тисяч євро; для робіт — 1 500 тисяч євро;
г) абзацом третім частини одинадцятої статті 3 Закону про особливості: у разі звернення учасника по роз’яснення щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі та/або щодо кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору, та/або з вимогою про усунення порушення під час проведення процедури закупівлі замовник повинен протягом двох робочих днів з дня оприлюднення звернення надати відповідь на нього в електронній системі закупівель;
ґ) частиною третьою статті 4 Закону про особливості: рішення замовника про відхилення учасника відбору, який вчинив порушення, зазначені в пункті 8 частини першої цієї статті, замовник оприлюднює в день виявлення порушення на офіційному веб-сайті замовника;
д) частиною четвертою статті 4 Закону про особливості: інформацію про відхилення цінової пропозиції учасника відбору із зазначенням підстави оприлюднюють в електронній системі закупівель;
е) частиною другою статті 5 Закону про особливості: інформацію про відміну відбору із зазначенням підстави оприлюднюють в електронній системі закупівель;
3. Господарським кодексом України:
а) абзацом третім частини першої статті 75 Господарського кодексу України: розповсюджується на державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належать державному підприємству, об’єднання таких підприємств у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону № 922. Оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього;
б) абзацом третім частини другої статті 77 Господарського кодексу України: розповсюджується на казенне комерційне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належать казенному комерційному підприємству, у разі здійснення ними закупівель та за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону № 922. Оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього;
в) абзацом другим частини десятої статті 78 Господарського кодексу України: розповсюджується на комунальне унітарне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належать комунальному підприємству, у разі здійснення ними закупівель та за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону № 922. Оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього;
г) частиною другою статті 79 Господарського кодексу України: розповсюджується на господарські товариства, державна частка в статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належать господарському товариству, державна частка в статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків, у разі здійснення ними закупівель та за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону № 922. Оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього.

• НЕНАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ, ДОКУМЕНТІВ ТА МАТЕРІАЛІВ У ВИПАДКАХ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАКОНОМ.

Коментар

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993, зі змінами (далі за текстом — Закон № 2939), контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель відбувається в результаті проведення моніторингу закупівлі в порядку, установленому Законом № 922, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту й інспектування.
Водночас відповідно до пункту 19 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 631, у разі відсутності бухгалтерського обліку в замовника, перешкоджання замовником проведенню перевірки закупівель (недопущення посадових осіб Держаудитслужби до проведення перевірки закупівель, неподання необхідних для перевірки закупівель документів, затримка в поданні документів тощо) Держаудитслужба складає акт про неможливість проведення перевірки закупівель та вчиняє відповідні дії, зокрема письмово інформує правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законодавством. Також це є підставою для застосування до об’єкта контролю санкцій, передбачених законодавством, і для притягнення керівника об’єкта контролю до адміністративної відповідальності.
При цьому дана норма кореспондується з положеннями пункту 23 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою України, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550.
Складання протоколу за цією підставою можливо як при проведенні перевірки закупівель, так і при інспектуванні (ревізії), і тільки на керівника замовника.
Під час перевірки закупівель чи інспектування Держаудитслужбою замовникові надають письмовий запит (чи вимогу), в якому перелічено документи чи інформацію, яку потрібно надати, та строки їх подання. Тому в разі ненадання замовником на вимогу контрольного органу будь-якого з документів чи інформації (навіть якщо така інформація міститься у відкритому доступі), а також ненадання їх у строк може бути потрактовано Держаудитслужбою як порушення.

Важливо! Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).

Абзац дванадцятий частини першої статті 10 Закону № 922

За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

Частина друга статті 38 Закону № 922

Якщо з якоїсь причини в замовника відсутній тендерний комітет (комітети) чи уповноважена особа (особи), однак такий замовник проводить процедури закупівлі, то відповідальність у даному випадкові лягає на керівника замовника [бо він, згідно з вимогами статті 11 Закону № 922, повинен був утворити тендерний комітет (комітети) чи уповноважену особу (осіб)].

Склад адміністративного правопорушення за статтею 164-14 КУпАП

Об’єкт

Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері публічних закупівель відповідно до Закону № 922 та Закону про особливості.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону № 922 публічна закупівля (далі за текстом — закупівля) — придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, установленому цим Законом.

В аспекті вказаного слід пам’ятати, що закупівля може бути здійснена в результаті застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі (частина перша статті 12 Закону № 922).

Під замовниками слід розуміти органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не відбувається на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

– юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

– органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники мають більшість голосів у вищому органі управління юридичної особи;

– у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:

– органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка в статутному капіталі суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання;

– наявність спеціальних або ексклюзивних прав (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 922).

Доречно також зважати на вимоги частини першої статті 2 Закону № 922 щодо застосування цього нормативного акта, а саме: якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень (1 мільйон гривень, якщо замовник здійснює діяльність в окремих сферах господарювання), а робіт — 1,5 мільйона гривень (5 мільйон гривень, якщо замовник здійснює діяльність в окремих сферах господарювання), а також щодо оприлюднення звіту про укладений договір, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що викладена вище.

В аспекті Закону про особливості вказаний нормативний акт застосовують Міністерство оборони України та його розвідувальний орган, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони України та інші військові формування та/або частини, які здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, якщо вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень.

Об’єктивна сторона

Об’єктивна сторона правопорушення виражається у вчиненні дій, передбачених частиною 1 статті 164-14 КУпАП (див. вище «Порушення, за які Держаудитслужба складає протоколи за статтею 164-14 КУпАП»).

Суб’єкт адміністративного проступку

Суб’єкт адміністративного проступку — спеціальний [службові (посадові), уповноважені особи] — частина 1 статті 164-14 КУпАП; особливий [службові (посадові), уповноважені особи, на яких вже було накладено адміністративне стягнення за аналогічне правопорушення протягом року] — частина 2 статті 164-14 КУпАП.

Суб’єктивна сторона

Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Відсутність хоча б одного із цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу правопорушення, що виключає адміністративну відповідальність особи.

Важливо! Військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, поліцейські несуть відповідальність, яка передбачена статтею 164-14 КУпАП, за дисциплінарними статутами.

Частина перша статті 15 КУпАП

На прикладі дисциплінарного статуту Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі за текстом — Статут):
«Так в силу вимог частин першої та другої статті 11 та частини третьої статті 13 Статуту за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 164-14 КУпАП, до поліцейського можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції».

Оформлення Держаудитслужбою протоколів про адміністративні правопорушення

Оформлення протоколів за статтею 164-14 КУпАП та їх подальшу реалізацію здійснюють відповідно до Порядку оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, який затверджено наказом Державної аудиторської служби України від 01.12.2016 № 168 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2016 року за № 1674/29804 (далі за текстом — Порядок № 168).

Особливості складання протоколів за статтею 164-14 КУпАП

1. Протоколи від імені Держаудитслужби відповідно до статті 255 КУпАП за встановленою Порядком № 168 формою мають право складати уповноважені на те посадові особи такого органу (повноваження щодо права складання протоколів висвітлено в посадових інструкціях таких посадових осіб).
2. Протокол складають у двох примірниках, які підписують посадова особа, яка склала такий протокол, та особа, яку притягують до адміністративної відповідальності. Якщо особа, яку притягують до адміністративної відповідальності, відмовляється підписати протокол, то до протоколу вносять відповідний запис (відмовитись від підписання протоколу — це право посадової особи, а тому вказане не спричиняє будь-яких негативних наслідків у подальшому).
3. Один примірник протоколу залишається в Держаудитслужбі, другий під розписку вручають особі, яку притягують до адміністративної відповідальності.
4. При складанні протоколу особі, яку притягують до адміністративної відповідальності, роз’яснюють її права, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, про що роблять відмітку в протоколі.
5. Бланк протоколу заповнюють розбірливим почерком кульковою ручкою чорнилом синього, фіолетового або чорного кольору чи друкарським способом. Підчистки та помарки неприпустимі. У графах, які не заповнюють під час складання протоколу, проставляють прочерк. Внесення до протоколу додаткових записів після його підписання неприпустимі.
6. Зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП. Особа, яку притягують до адміністративної відповідальності, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноруч викладені цією особою пояснення та зауваження додають до протоколу, про що до нього вносять відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення та/або зауваження.
7. У разі неможливості складання протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення протокол складають у Держаудитслужбі. Особу, яку притягують до адміністративної відповідальності, запрошують у визначений час до Держаудитслужби для складання та підписання протоколу. Запрошення надсилають особі, яку притягують до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручають під розписку (протокол може бути складений як у центральному апараті, так і в територіальних органах Держаудистлужби).
8. У разі неявки особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складають акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписують не менш як три посадові особи Держаудитслужби та реєструють у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яку притягують до адміністративної відповідальності (додаток 9 Порядку № 168).
9. Другий примірник протоколу надсилають рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом п’яти календарних днів з дня складення протоколу особі, яку притягують до адміністративної відповідальності, у разі, якщо вона: відмовляється від отримання примірника протоколу під розписку; не з’являється для ознайомлення з протоколом у визначений у запрошенні час. У разі надіслання другого примірника протоколу особі, яку притягують до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення уповноважена посадова особа зазначає про це в першому примірникові протоколу із зазначенням реквізитів такого листа.
10. Не пізніше наступного дня після складання протокол реєструють у журналі обліку матеріалів справ про адміністративні правопорушення за статтею 164-14 КУпАП та результатів їх розгляду (додаток 3 Порядку № 168) та долучають до матеріалів справи про вчинене адміністративне правопорушення. У зазначених журналах, які повинні бути прошнуровані і скріплені печаткою Держаудитслужби та мати пронумеровані сторінки, також фіксують відомості про результати розгляду справ про адміністративні правопорушення.
11. Оформлені відповідно до пунктів 2–11 Порядку № 168 протокол та належним чином інші матеріали справи надсилають органові, уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення, протягом трьох днів з дня реєстрації протоколу.

Реалізація матеріалів справ про адміністративні правопорушення за статтею 164-14 КУпАП

Справу про адміністративне правопорушення за статтею 164-14 КУпАП Держаудитслужба передає до суду за місцем вчинення правопорушення рекомендованим листом з повідомленням про вручення або нарочним способом протягом трьох робочих днів з дня реєстрації протоколу.

Водночас справи про адміністративні правопорушення за даною категорією мають право розглядати судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (стаття 221 КУпАП).

Пунктом 2 розділу VI Порядку № 168 передбачено, що справа про адміністративне правопорушення, яку передають до суду, повинна містити такі документи або їх копії, завірені підписом посадової особи та печаткою Держаудитслужби:

1. протокол;
2. пояснення посадової особи, стосовно якої складено протокол (якщо його подано не на бланку протоколу);
3. документи щодо обставин, які пом’якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення (довідки про склад сім’ї, наявність на утриманні непрацездатних осіб тощо, якщо такі надала особа, яку притягують до адміністративної відповідальності);
4. матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення;
5. опис документів.

При цьому матеріали справи про адміністративне правопорушення, яку передають до суду, прошивають і нумерують за аркушами. В описі зазначають: порядковий номер, повну назву документа, його дату, номери аркушів за порядком, а також загальну кількість документів і аркушів. Опис підписує посадова особа Держаудитслужби, ставлять дату його складання (пункт 3 розділу VI Порядку № 168).

Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку № 168, у супровідному листі про передачу справи про адміністративне правопорушення до суду зазначають:

1. обставини, суть адміністративного правопорушення та відомості про посадову особу, яка вчинила адміністративне правопорушення;
2. яких заходів для усунення виявлених порушень вжито посадовою особою об’єкта контролю, стосовно якої складено протокол;
3. прохання повідомити Держаудитслужбу про результати розгляду справи про адміністративне правопорушення та про орган державної виконавчої служби, якому надіслано постанову на виконання.

Важливо! Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення передбачене статтею 164-14 КупАП може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Частина третя статті 38 КУпАП

Штрафи за статтею 164-14 КУпАП

Частиною першою статті 164-14 КУпАП передбачено накладення штрафу — від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що еквівалентно сумі від 11 900 до 17 000 гривень), за частиною другою цієї статті — від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що еквівалентно сумі від 17 000 до 25 500 гривень).

Доречно зауважити, що пунктом шостим частини першої статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв’язку зі скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

Таким чином, у разі проведення Держаудитслужбою інспектування чи перевірок закупівель за процедурами закупівель, які проведені замовником відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» № 1197-VII від 10 квітня 2014 року, та встановлення контрольним органом порушень щодо них, які передбачають відповідальність, установлену статтею 164-14 КУпАП, суди повинні закривати вказані справи відповідно до пункту шостого частини першої статті 247 КУпАП (через те, що вказаний закон втратив чинність у зв’язку з прийняттям Закону № 922).

Статті даного автора, що вийшли друком у попередніх номерах журналу:
– «Моніторинг закупівель: хто? кого? як?» — випуск журналу № 11 (86) за листопад 2018 року, стор. 8–13;
– «Перевірки закупівель Державною аудиторською службою України: підстави та особливості проведення» — випуск журналу № 12 (87) за грудень 2018 року, стор. 10–15.