Часто замовники потрапляють у ситуацією, коли процедуру закупівлі ніби вже проведено відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі — Закон про закупівлі, Закон), тож лишається тільки подати документи для реєстрації до відповідного територіального управління Державної казначейської служби України, але дане управління відмовляється реєструвати документи, вказуючи на певні порушення, допущені замовником під час проведення процедури закупівлі. Та вимагає внести певні зміни в подані документи для їх реєстрації.
У багатьох випадках представники Державної казначейської служби України не безпідставно, а з посиланням на норми законодавства відмовляють замовникам у реєстрації документів щодо проведених торгів. Нижче розглянемо законодавство, яким користуються представники органів Держказначейства для здійснення оплати за договорами про закупівлю.
Основні вимоги законодавства для оплати за договором про закупівлю
По-перше, Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі — Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012.
Відповідно до п. 2.2 ч. 2 Порядку розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання подають до відповідного органу Держказначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі — Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання.
За умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовуються процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати, зазначеної у звіті про результати проведення процедури закупівель, подає до органу Держказначейства додатково, крім документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують проведення закупівлі та передбачені законодавством у сфері державних закупівель.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону про закупівлі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, до здійснення оплати за договорами про закупівлю перевіряє наявність та відповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, правильність їх оформлення відповідно до законодавства, а також наявність оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів (цінової пропозиції, пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі), відомостей про рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оголошення про результати процедури закупівлі, що були оприлюднені на веб-порталі Уповноваженого органу. Перевіркою правильності оформлення документів вважається перевірка дотримання замовником установлених законодавством вимог до форми документа та правильності його заповнення відповідно до затверджених інструкцій стосовно заповнення таких форм (за їх наявності) або розміщених на веб-порталі Уповноваженого органу.
Отже, відповідно до законодавства представники Держказначейства до здійснення оплати за договорами про закупівлю повинні перевірити наявність та відповідність усіх документів, правильність їх оформлення відповідно до законодавства, а також наявність їх оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу. Тож радимо замовникам уважно дотримуватись даних вимог і реєструвати документи для здійснення оплати за договором уже після повного оприлюднення всіх документів щодо процедури на веб-порталі Уповноваженого органу.
По-друге,згідно з ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються.
По-третє, згідно з п. 2.9 ч. 2 Порядку, органи Держказначейства не реєструють:
- зобов’язання в разі:
- відсутності в розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, установлених кошторисом;
- відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання;
- відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження);
- невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми;
- неподання або подання неповного пакета підтвердних документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері державних закупівель;
- недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами;
- недотримання вимог щодо оформлення поданих документів;
- фінансові зобов’язання в разі:
- відсутності відповідного бюджетного зобов’язання, відображеного в бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;
- відсутності в розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду;
- відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов’язання;
- недотримання вимог щодо оформлення поданих документів;
- невідповідності фінансового зобов’язання відповідному бюджетному зобов’язанню, відображеному в бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;
- недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
У таких випадках органи Держказначейства зобов’язання та/або фінансові зобов’язання не реєструють, а застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені Бюджетним кодексом України.
По-четверте, відповідно до абзацу другого пункту 5.2 частини 5 Порядку за порушення бюджетного законодавства в частині порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов’язань до розпорядників бюджетних коштів застосовуються заходи впливу відповідно до Бюджетного кодексу України.
Також відповідно до пункту 5.4 частини 5 Порядку за порушення бюджетного законодавства в частині необґрунтованої відмови в реєстрації або несвоєчасної реєстрації бюджетних зобов’язань до органів Держказначейства можуть застосовуватися заходи впливу відповідно до Бюджетного кодексу України.
По-п’яте,згідно з ч. 1 ст. 117 Бюджетного кодексу, за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу:
- попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства — застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів;
- зупинення операцій з бюджетними коштами — застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1–3, 10, 11, 14–29, 32–36, 38 і 40 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу, у порядку, установленому статтею 120 цього Кодексу;
- призупинення бюджетних асигнувань — застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 20, 22–29, 38 і 40 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу.
Призупинення бюджетних асигнувань передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) в порядку, установленому Міністерством фінансів України; - зменшення бюджетних асигнувань — застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктом 24 (стосовно розпорядників бюджетних коштів), пунктом 29 та пунктом 38 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу.
Зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та в разі необхідності з подальшим внесенням змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України; - повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету — застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 Бюджетного кодексу, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України;
- зупинення дії рішення про місцевий бюджет — застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 7 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 122 Бюджетного кодексу;
- безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів — застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 28 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу.
Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів передбачає стягнення органами Держказначейства України коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету, у тому числі і внаслідок зменшення обсягу трансфертів (базової дотації) місцевим бюджетам на відповідну суму, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; - інші заходи впливу, які можуть бути визначені законом про Державний бюджет України, — застосовуються за порушення бюджетного законодавства згідно із таким законом.
Отже, для того щоб не отримувати відмову представників Держказначейства в реєстрації документів для здійснення оплати за договорами про закупівлю, радимо дотримуватись вищенаведених вимог законодавства і реєструвати документи для здійснення оплати за договором уже після повного оприлюднення всіх документів щодо процедури на веб-порталі Уповноваженого органу. Оскільки представники Держказначейства до здійснення оплати за договорами про закупівлю повинні перевірити наявність та відповідність усіх документів, правильність їх оформлення відповідно до законодавства, а також наявність їх оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу.
Не обґрунтовані законодавчо вимоги Держказначейства
Також звертаємо увагу, що не завжди вимоги окремих представників Держказначейства бувають обґрунтовані законодавчо. Отже, нижче розглянемо, які можуть бути безпідставні, необґрунтовані та незаконні вимоги представників Державної казначейської служби України до замовників, які подають документи для здійснення оплати за договорами про закупівлю:
Наприклад: вимога представника Держказначейства вносити зміни до річного плану в момент проведення торгів або після укладення договору.
Коментар: у роз’ясненні Уповноваженого органу від 18.12.2014 [детальніше — журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (40) за січень 2015 року на стор. 45] зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану державних закупівель, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, терміну початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби в товарах, роботах, послугах тощо, але в будь-якому випадку до здійснення відповідної закупівлі.
Також у роз’ясненні Уповноваженого органу від 19.05.2014 [детальніше — журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 7 (34) за липень 2014 року на стор. 38–39] зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану державних закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби в товарах, роботах, послугах тощо, але в будь-якому випадку до проведення відповідної процедури закупівлі. Рішення про необхідність внесення змін до річного плану закупівель приймає замовник, його оформлюють протоколом, який підписують усі члени комітету, присутні на засіданні комітету з конкурсних торгів, виходячи з абзацу першого частини п’ятої статті 11 Закону.
Наприклад: вимога представника Держказначейства внести зміни до річного плану закупівель та зазначити у графі 3 конкретну суму, на яку було укладено договір.
Коментар: згідно з ч. 1 Інструкції щодо заповнення форми річного плану, у графі 3 зазначається очікувана вартість предмета закупівлі на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі, та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі.
Також відповідно до листа інформативного характеру МЕРТУ від 16.12.2014 [детальніше — журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (40) за січень 2015 року на стор. 39–40] при заповненні річного плану у графі 3 «Очікувана вартість предмета закупівлі» замовник вказує суму, яка фактично планується для закупівлі з урахуванням податків і зборів цифрами та словами, у разі якщо така сума без урахування ПДВ дорівнює або перевищує межі, установлені частиною першою статті 2 Закону. Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі, та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі.
У роз’ясненні Уповноваженого органу від 08.10.2014 [детальніше — журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 12 (39) за грудень 2014 року, на сторінці 39] також наявна аналогічна думка з приводу внесення змін до річного плану. А саме зазначено, що відповідно до частини третьої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, до здійснення оплати за договорами про закупівлю перевіряє наявність та відповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, зокрема правильність їх оформлення відповідно до законодавства. Водночас, виходячи зі змісту частини п’ятої статті 40 Закону, істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання у випадках, передбачених цією статтею Закону. При цьому внесення змін до договору про закупівлю не потребує відображення таких змін у річному плані, оскільки, зважаючи на частину першу статті 4 Закону, у річному плані зазначається інформація про заплановані закупівлі замовника.
Наприклад: представник Держказначейства рекомендує визначати предмет закупівлі тільки за 10-м знаком класифікатора.
Коментар: згідно з п. 2.1 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом № 921 від 26.07.2010, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та на основі державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків зазначеного Класифікатора, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Згідно з Інструкцією щодо заповнення форми оголошення, затвердженої наказом № 1106 від 15.09.2014, інформація про предмет закупівлі вказується замовником (генеральним замовником) відповідно до пунктів 20, 21, 23 і 27 частини першої статті 1 Закону та в порядку, установленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель (із зазначенням «за наявності показника десятого знака відповідного державного класифікатора»).
Згідно з роз’ясненням Уповноваженого органу від 16.12.2014 [детальніше — журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (40) за січень 2015 року на стор. 40–41], предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та на основі державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Оскільки форми документів у сфері державних закупівель, згідно з наказом № 1106, передбачають необхідність зазначення найменування предмета закупівлі із зазначенням у разі наявності показника десятого знака відповідного державного класифікатора, то замовникові необхідно додатково вказувати показник десятого знака відповідного державного класифікатора виключно в разі його відповідності закуповуваному товарові чи послузі.
Так, державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010 містить розподіл секцій на розділи, групи, класи, категорії, підкатегорії, позиції, типи й підтипи, які позначено цифровими кодами. Цифрові коди на рівні десяти знаків призначено для докладності видів продукції та послуг з урахуванням особливостей економічної діяльності в Україні. При цьому в Загальних положеннях державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 наведено схему загальної структури цифрових кодів для утворення класифікаційних угруповань та приклад деталізації продукції з «розділу» до «підтипу». Таким чином, у разі наявності в державному класифікаторі продукції та послуг ДК 016:2010 цифрового коду на рівні десяти знаків (тобто відповідного закуповуваному предметові класифікаційного угруповання «підтип») замовником у формах документів у сфері державних закупівель після зазначення показника п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») та конкретної назви товару чи послуги зазначається такий цифровий код. При цьому наявність за показником десятого знака нуля (якщо такий показник дублює назву «підкатегорії» або «позиції») або невідповідність наявного «підтипу» конкретному закуповуваному товарові чи послузі не потребує відображення у формах документів у сфері державних закупівель.
Детальніше з інформацію щодо правильності визначення предмета закупівлі з прикладами ви можете прочитати в журналі «Радник в сфері державних закупівель» № 3 (42) за березень 2015 року на стор. 26–29.
Наприклад: для здійснення оплати за договорами про закупівлю представники Держказначейства вимагають надати копії сторінок надрукованих оголошень у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Коментар: згідно з листом Державної казначейської служби України від 23.06.2014 № 23-08/817-14628, для підтвердження факту наявності оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів (цінової пропозиції, пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі), відомостей про рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оголошення про результати процедури закупівлі, що були оприлюднені на веб-порталі Уповноваженого органу, розпорядники бюджетних коштів подають до відповідного органу Держказначейства копії цих документів, роздруковані з веб-порталу Уповноваженого органу.
З повним текстом вищезазначеного листа ви можете ознайомитися в журналі «Радник в сфері державних закупівель» № 9 (36) за вересень 2014 року на стор. 35.
Отже, для реєстрації бюджетного зобов’язання в органах Держказначейства замовникові достатньо надати роздруківки з веб-порталу, що підтверджують правильність подання інформації про закупівлю, завірені належним чином.
Спірні питання
Також інколи на практиці зустрічаються спірні питання, які постають перед замовниками та представниками Держказначейства, і ситуації, в які вони потрапляють. Отже, з одним із таких питань до редакції і звернувся наш передплатник:
Питання: чи правильним є розміщення звіту на веб-порталі раніше від оприлюднення результату процедури відкритих торгів? Оголошення про результати процедури відкритих торгів подали для оприлюднення через «Кабінет замовника» 18 березня. Його прийняли до оприлюднення 23.03.2015. А звіт розмістили 19.03.2015, оскільки вважали, що якщо результат прийнятий і якщо ми вже бачимо, коли його оприлюднять, то маємо право розміщувати наступного дня звіт. Але Держказначейство вважає це помилкою. Зазначає, що потрібно було дочекатись 23.03.2015 (оприлюднення на веб-порталі), а вже потім розміщувати звіт. Чи це є помилкою?
Відповідь: частиною 2 ст. 19 Закону про закупівлі передбачено, що звіт про результати торгів оприлюднюється відповідно до ст. 10 Закону про закупівлі, а відповідно до ст. 10 Закону про закупівлі звіт про результати торгів подається на оприлюднення не пізніше як через 3 дні з дня його затвердження. Законом не визначено, коли саме замовникові потрібно готувати звіт про результати проведення процедури закупівлі. Тобто комітет з конкурсних торгів не має обмежень у часі для затвердження звіту, але з дня затвердження має лише 3 дні для оприлюднення даного документа на веб-порталі.
Також потрібно звернути увагу, що, згідно з Інструкцією щодо заповнення форми звіту, у підпунктах 5.2–5.4 вказуються дата оприлюднення і номер оголошення про проведення процедури закупівлі, дата оприлюднення і номер повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів та дата оприлюднення і номер оголошення про результати процедури закупівлі, розміщених на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (у випадках, передбачених Законом) відповідно до статті 10 Закону.
Отже, звіт потрібно готувати після оголошення про результати закупівлі, розміщеного на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Будь-які інші рамкові обмеження щодо розміщення звіту в Законі відсутні. Також звертаємо увагу, що, згідно з Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, представники Держказначейства до здійснення оплати за договорами про закупівлю повинні перевірити наявність та відповідність усіх документів, правильність їх оформлення відповідно до законодавства, а також наявність їх оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу. Отже, радимо звіт затверджувати після розміщення оголошення про результати процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Після аналізу наведеної вище інформації доходимо висновку, що в представників Держказначейства та замовників виникає багато спірних питань, які потребують конкретних роз’яснень. Саме тому наша редакція звернулася до Державної казначейської служби України по роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель у зв’язку з необхідністю однозначного уточнення спірних питань. З відповіддю Державної казначейської служби України ми вас ознайомимо в наступних випусках журналу «Радник в сфері державних закупівель».
google 