Економіка України тісно пов’язана з економіками більшості держав світу. А тому значна частка товарів, а також подекуди робіт і послуг закуповуються в іноземного виробника чи постачальника. Тож під час економічної та політичної нестабільності ми дуже гостро відчуваємо на собі всі загальнодержавні негаразди. Одним з наслідків таких негараздів є різкі коливання курсів іноземних валют. Зважаючи на актуальність цього питання, Мінекономрозвитку оприлюднило лист, що стосується питання правильного порядку застосування валютного еквівалента в договорах. Тож із повним текстом цього листа знайомимо вас далі.
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 02.09.2014 № 3723-08/30327-07
Щодо застосування валютного еквіваленту в договорах
<….>
Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня. Згідно з Цивільним кодексом України зобов’язання має бути виражене та виконане у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша і друга статті 524 та частини перша-третя статті 533).
Відповідно до Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Грошові зобов’язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов’язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону (частина друга статті 189 та частина друга статті 198).
Частиною другою статті 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.
На сьогодні згідно із законодавством, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», у іноземній валюті встановлені державні регулюванні тарифи (збори, плата) на спеціалізовані послуги портів, аеропортів, управління повітряним рухом, міжнародні перевезення вантажів та пасажирів залізничним транспортом із сплатою цих послуг відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Внутрішньодержавний обмін іншими товарами (послугами) має здійснюватись за цінами (тарифами), установленими у валюті України із перерахуванням імпортної складової частини ціни (тарифу) у національну грошову одиницю.
Перший заступник Міністра економічного
розвитку і торгівлі України
А. Максюта
google 