Із затвердженням нових форм документів у сфері державних закупівель наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2014 № 1106 не вщухають дискусії щодо правильного визначення предмета закупівлі та його окремих частин (лотів).
Згідно з п. 2.1 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2010 № 921, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та на основі державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків зазначеного класифікатора, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
У травневому випуску нашого журналу на сторінках 18–22 ми також описували необґрунтовані вимоги органів Держказначейства, які, зокрема, стосувалися і питання визначення предмета закупівлі.
При всіх наявних роз’ясненнях Мінекономрозвитку, у тому числі опублікованого в журналі «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (40) за січень 2015 року на сторінках 38–42, усе ж потребувало уточнення питання щодо того, чи є правомірним з позиції Уповноваженого органу визначати лоти щодо предмета закупівлі за показниками 6, 7 або 8-го знаків.
Тож з метою внесення однозначності щодо цього питання ми й звернулися до Мінекономрозвитку. З офіційною відповіддю знайомимо вас далі.
Витяг з роз’яснення Мінекономрозвитку № 3302-05/18302-07 від 08.06.2015
Визначення «предмет закупівлі» наведено в пункті 21 частини першої статті 1 Закону.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 921 (зі змінами).
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 за показником п'ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків Класифікатора (класифікаційні угруповання «підкатегорія» і «тип»), а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Таким чином, замовник у межах єдиної процедури закупівлі може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками з шостого по десятий знак Класифікатора (класифікаційні угруповання «підкатегорія» і «тип»).
Витяг з роз’яснення Мінекономрозвитку № 3302-05/18302-07 від 08.06.2015Коментар від редакції:
Таким чином, варто зазначити, що правильним варіантом визначення предмета закупівлі є зазначення показника саме п’ятого знака за державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (цифровий код та назва) із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. А в разі поділу предмета закупівлі на лоти замовник може визначати кожен лот за показниками 6, 7, 8, 9 або 10-го знака ДК 016:2010.
google 