У цій статті розкриємо вісім кейсів, що допоможуть розібратись з проблемними питаннями реєстрації бюджетних зобов’язань в органах казначейського обслуговування.
Кейс № 1: у преамбулі договору про закупівлю немає обов’язку зазначати інформацію про Особливості
Огляд ситуації. Замовник вагається, чи обов’язково зазначати в преамбулі договору або по тексту договору, що закупівля здійснюється відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), як вимагають у Казначействі.
Огляд кейсу. Після оголошення в Україні воєнного стану до набуття чинності Особливостями замовники здійснювали закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) та / або постанови від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі — Постанова № 169).
Враховуючи, що до 18 жовтня, відповідно до пункту 1 Постанови № 169, в умовах воєнного стану оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг могли здійснюватися замовниками без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, крім того, деякі договори не оприлюднювалися в електронній системі закупівель, казначеї наполягали на зазначенні інформації про закупівлю по Постанові № 169 безпосередньо в укладеному договорі для підтвердження правомірності реєстрації зобов’язань за договором по Постанові № 169 без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель. При цьому зазначати інформацію про закупівлю відповідно до Закону у відповідних договорах казначеї у замовників не вимагали.
З 19.10.2022 після набуття чинності Особливостями, відповідно до пункту 3 Особливостей, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять всі закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Тому необхідності зазначати в договорі інформацію, що така закупівля здійснюється відповідно до Особливостей, немає.
У разі потреби можете ознайомитись та завантажити приклади:
Кейс № 2: замовник може не прив’язуватись у договорі до строку дії воєнного стану
Огляд ситуації. Замовник не розуміє, чи дійсно правомірна вимога казначея в договорі та реєстрі бюджетних зобов’язань зазначати термін дії договору до кінця воєнного стану або 90 днів після нього.
Огляд кейсу. Така вимога неправомірна, термін дії договору може бути й до кінця бюджетного періоду, тобто до кінця календарного року.
У статті «Варіанти того, як прописати умови про строк виконання зобов’язань та термін дії договору, укладеного за Постановою № 169» ми надавали роз’яснення та обґрунтування, чому у випадках укладення договору за нормами Постанови № 169 початок виконання зобов’язань за договором має відбуватися невідкладно та в період дії воєнного стану.
Після 19.10.2022, як ми уже зазначали, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, здійснюють закупівлі відповідно до Особливостей, якими визначено можливість замовників здійснювати закупівлі на підставі наявної потреби або в разі планової потреби наступного року чи планових потреб наступних періодів (пункт 14 Особливостей).
Отже, Особливостями передбачена можливість планування закупівлі за наявною потребою, замовник може визначати предмет закупівлі за такою потребою до кінця поточного року.
Саме така позиція викладена в листі Мінекономіки від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 «Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Більш детально з цими роз’ясненнями щодо Особливостей можна ознайомитися в матеріалі «Огляд листа Мінекономіки від 08.12.2022 з коментарями».
Також рекомендуємо ознайомитися зі статтею «Термін дії договору та виконання зобов’язань після 19.10.2022».
Кейс № 3: використовуєте виключення за пунктом 13 Особливостей? Зазначте про це в реєстрі бюджетних зобов’язань!
Огляд ситуації. Замовник вагається щодо того, чи обов’язково зазначати в останній колонці реєстру бюджетних зобов’язань підпункт пункту 13 Особливостей.
Огляд кейсу. У разі реєстрації зобов’язань за понадпороговими «прямими» договорами краще зазначати. Нижче пояснимо чому, але спершу згадаємо вартісні межі закупівель:
При реєстрації зобов’язань за договорами про закупівлю, укладеними за результатами проведення відкритих торгів з особливостями, у графі «Дані бюджетного зобов’язання: інформація про закупівлі» проставляється унікальний ідентифікатор закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель.
Під час реєстрації зобов’язань за «прямими» договорами (наприклад, тими, що укладені згідно з пунктом 10 Особливостей) у графі «Дані бюджетного зобов’язання: інформація про закупівлі» проставляється ознака «00».
І якщо сума договору більша за вартісні межі, визначені у пункті 10 Особливостей, а в передостанній графі реєстру стоїть «00», то в казначеїв виникає цілком логічне питання щодо правомірності реєстрації таких зобов’язань без проведення відкритих торгів.
Саме тому при реєстрації зобов’язань за такими договорами в останній графі реєстру «Примітка» варто зазначати інформацію про виняток, визначений в Особливостях, на підставі якого така закупівля була здійснена без застосування відкритих торгів, наприклад, «абз. 4 пп. 5 п. 13 Пост. № 1178» для договорів, укладених із монополістами, «пп. 6 п. 13 Пост. № 1178» для договорів, укладених після відміни відкритих торгів через відсутність учасників.
У матеріалі «Реєстрація бюджетних зобов’язань: вимоги щодо заповнення підтвердних документів залежно від особливостей здійснення публічної закупівлі» ми приділяли увагу правильності оформлення документів, що підтверджують взяття бюджетних зобов’язань, які замовники надають до органів Казначейства.
Принагідно нагадуємо про внесені зміни до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі — Порядок № 309), що набули чинності 18.01.2023, які ми ретельно розглянули в статті «Реєстрація „прямих“ договорів в органах Казначейства по-новому: аналіз наказу Мінфіну від 16.12.2022 № 439 на прикладах».
Також замовникам буде доречно переглянути матеріал на тему «Реєстрація бюджетних зобов’язань: які підтвердні документи потрібно надати до органів Казначейства?».
Кейс № 4: використали запит ціни пропозиції? Зазначте про це в реєстрі бюджетних зобов’язань
Огляд ситуації. Уповноважена особа вперше здійснила запит ціни пропозиції і вагається, який пункт Особливостей зазначати в останній колонці реєстру бюджетних зобов’язань при здійсненні закупівлі шляхом проведення запиту ціни пропозицій і чи обов’язково взагалі зазначати?
Огляд кейсу. Під час реєстрації бюджетних зобов’язань за договорами, укладеними за результатами проведення закупівлі шляхом запиту ціни пропозиції постачальника в електронному каталозі, в останній графі реєстру «Примітка» варто зазначати інформацію «п. 12 Пост. № 1178».
Як ми уже зазначали вище, в передостанній колонці замовник зазначатиме ознаку «00» (оскільки закупівля здійснювалася без застосування процедури закупівлі), а сума бюджетних зобов’язань вища за вартісні межі, визначені пунктом 10 Особливостей, тому в казначеїв будуть виникати питання щодо підстав для взяття таких зобов’язань. Зазначена в останній графі реєстру інформація спростить реєстрацію бюджетних зобов’язань за такими договорами.
Кейс № 5: замовник має право не публікувати скан-копію договору про закупівлю, що укладено за пунктом 13 Особливостей
Огляд ситуації. Уповноважена особа не впевнена в тому, що вимога Казначейства оприлюднити скан договору, укладеного з монополістом відповідно до пункту 13 Особливостей, є правомірною.
Огляд кейсу. Ні, в даному випадку вважаємо, що казначеї, які вимагають подібне, могли просто «не переналаштуватися» на зміни в законодавстві і безпідставно проводять аналогію з переговорною процедурою, яка є процедурою закупівлі в розумінні Закону, але після 19.10.2022 замовниками не проводиться. Тому в даному випадку в першу чергу важливо дійти взаєморозуміння шляхом пояснень та переговорів.
Відповідно до останнього абзацу пункту 13 Особливостей за результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 38 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Пунктом 38 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та / або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та / або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та / або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).
При цьому Законом не встановлено вимог щодо обов’язкового оприлюднення скан–копії договору при оприлюдненні звіту про договір, укладений без використання електронної системи закупівель (далі — ЕСЗ).
Крім того, варто нагадати, що відповідно до пункту 22 Особливостей державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону.
Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Частиною другою статті 7 Закону встановлено імперативну норму, згідно з якою до здійснення оплати за договором про закупівлю (наразі фактично договору, укладеного за результатами проведення відкритих торгів з особливостями) перевірка наявності документів, визначених Законом, здійснюється шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
Враховуючи, що договори, укладені за результатами проведення закупівлі без застосування відкритих торгів відповідно до пункту 13 Особливостей, не є договорами про закупівлю в розумінні Закону, казначеї не мають підстав керуватися нормами статті 7 Закону при реєстрації зобов’язань за такими договорами, а отже не повинні переглядати документи, розміщені замовником в ЕСЗ, і перевіряти їх наявність.
Щодо повноважень Казначейства замовникам доречно ознайомитися з матеріалом «Повноваження ДКСУ та їх межі».
Кейс № 6: провели процедуру, але в річному плані виявили помилку? Складіть протокол уповноваженої особи про технічну помилку
Огляд ситуації. Уповноважена особа вперше стикнулась із помилкою в річному плані після проведення процедури закупівлі. Як зареєструвати бюджетні зобов’язання, якщо в річному плані забули вказати КЕКВ?
Огляд кейсу. Якщо уповноваженою особою не зазначено КЕКВ у річному плані або зазначено невірний КЕКВ, після виявлення помилки в ЕСЗ уповноваженою особою складається протокол про допущену технічну (механічну) помилку при оприлюдненні інформації (приклад протоколу щодо допущення технічних (механічних, формальних) помилок). Казначейству при реєстрації зобов’язань за договором подається разом з іншими документами відповідний протокол. У такому разі підстав для відмови в реєстрації бюджетних зобов’язань у казначеїв не має бути.
Аналогічну позицію висловлює Казначейство у своєму листі від 11.12.2019 № 24-10-08/21940 «Щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства у сфері закупівель».
Щодо виправлення допущених помилок замовникам доречно ознайомитися з матеріалом «Три питання щодо виправлення помилок замовника з урахуванням Особливостей».
Кейс № 7: уклали електронну форму договору, але фінансуєтесь із державного або місцевого бюджету? Під час реєстрації подавайте завірені в установленому законодавством порядку паперові копії електронних договорів про закупівлю
Огляд ситуації. Обставини воєнного стану диктують свої умови, тож у замовника виникло питання: як правильно реєструвати бюджетні зобов’язання за договорами, підписаними у Вчасно?
Огляд кейсу. Чинне законодавство України дозволяє укладати договори з використанням електронного підпису, тобто без підписання договору «на папері». Можливість існування електронної форми договору визначено Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV, Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Докладніше ми розповідали про це в статті «Нюанси укладення договорів про закупівлю за допомогою електронного цифрового підпису та електронної печатки».
Договори про закупівлю товарів, робіт і послуг, укладені замовниками у вигляді електронного документа, подаються в органи Казначейства для реєстрації бюджетних зобов’язань відповідно до Порядку № 309.
Пунктом 2.2 Порядку № 309 встановлено, що замовники для реєстрації бюджетних зобов’язань подають до відповідного органу Казначейства реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Тому на виконання вимог Порядку № 309 для реєстрації бюджетних зобов’язань замовники подають до органів Казначейства завірені в установленому законодавством порядку паперові копії електронних договорів про закупівлю.
Більше роз’яснень на цю тему можна прочитати в матеріалі «Подання до Казначейства договорів про закупівлю, що мають електронну форму».
Кейс № 8: Якщо замовник вирішив не оприлюднювати звіт про договір, укладений без ЕСЗ, до 50 тис. грн, але Казначейство відмовляє в реєстрації зобов’язань за ним, радимо зважити всі «за» і «проти» під час прийняття рішення щодо неоприлюднення звітів про договори, укладені без ЕСЗ, до 50 тис. грн та пам’ятати, що Казначейство в цьому разі не повинно переглядати підтвердні документи в ЕСЗ
Огляд ситуації. Замовник здійснив закупівлю без використання ЕСЗ і уклав договір на суму до 50 тисяч гривень. В ЕСЗ замовник оприлюднив річний план, а звіт про укладений договір без використання ЕСЗ не опублікував. Казначейство при реєстрації зобов’язань за договором на суму до 50 тисяч гривень вимагає оприлюднення такого звіту в Prozorro та відмовляє в реєстрації.
Огляд кейсу. Враховуючи, що договори, укладені за результатами проведення закупівлі без застосування відкритих торгів, не є договорами про закупівлю в розумінні Закону, казначеї, відповідно до своїх повноважень, не мають підстав керуватися нормами статті 7 Закону при реєстрації зобов’язань за такими договорами, а отже не повинні переглядати документи, розміщені замовником в ЕСЗ, і перевіряти їх наявність. Водночас радимо замовнику ретельно обміркувати рішення щодо неоприлюднення таких звітів, оскільки у закупівельній спільноті є суперечки щодо рішень замовників, від якої вартості по допорогових сумах звітувати і в які строки. Радимо вам ознайомитися з нашою позицією і роз’ясненнями на цю тему в матеріалі «Чому до 100 тис. грн, 200 тис. грн та 1,5 млн грн краще публікувати звіт без ЕЗС». Сподіваємось, що невдовзі це питання буде однозначно урегульовано, оскільки до Особливостей плануються суттєві зміни.
Відповідно до абзацу другого статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Казначейство у своєму листі від 11.12.2019 № 24-10-08/21940 «Щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства у сфері закупівель» зазначає, що за порушення вимог, установлених Законом в частині прийняття рішень, вибору і застосування процедур закупівель, відповідальність несе уповноважена особа (особи) замовника ПЕРСОНАЛЬНО. У зв’язку з тим, що перелік випадків з недопущення здійснення органами Казначейства платежів з рахунку замовника, визначених частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним, у Казначейства немає повноважень втручатися у проведення процедур закупівель.
Тож, щоб закріпити свої знання про співпрацю з Казначейством, обов’язково пройдіть тест на порталі Радника:
google 