Щодо «сумування» оборонних закупівель

Крістіна Бєлякова
1955
2 Травня 2023
Щодо «сумування» оборонних закупівель
1955
2 Травня 2023

Закон № 2958-IX вніс суттєві зміни до Закону України «Про оборонні закупівлі» (далі — Закон про оборонні закупівлі) та спричинив виникнення величезної кількості питань у оборонних замовників, зокрема щодо того, чи «сумувати» закупівлі за кодом ДК по оборонних закупівлях під час війни.

У статті «Предмет закупівлі за Постановою № 1275 для „оборонних“ замовників» ми визначилися, що при здійсненні оборонних закупівель варто керуватися Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.

Наказом № 708 від 15.04.2020 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі — Порядок визначення), який встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.

Для визначення коду ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника рекомендуємо користуватися спеціально розробленим інструментом на порталі RADNUK.COM.UA — «Пошук ДК».

Відповідно до пункту 6 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275 (далі — Постанова № 1275 та Особливості № 1275 відповідно), для планування закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг.

Перелік закупівель — інструмент, покликаний забезпечити дотримання принципів оборонних закупівель та бюджетного законодавства, тому закликаємо дотримуватись норм нормативно-правових актів повною мірою та не нехтувати необхідністю введення переліку з обсягами оборонних закупівель:

Також окремо в пункті 10 Особливостей № 1275 зазначено, що закупівлі, визначені пунктом 8 та абзацами другим – четвертим пункту 9 цих особливостей, не включаються до річного плану закупівель.

У статті «Зберігаємо спокій та оприлюднюємо інформацію про оборонні закупівлі з 24.04.2023, враховуючи актуальні зміни до законодавства» ми надавали рекомендації щодо звітування за попередніми договорами, тому далі більш детально розберемося, у який спосіб краще «сумувати» закупівлі та по них звітувати.

Вартісні межі оборонних закупівель

Перед тим як детальніше розглянути способи «сумування» оборонних закупівель та звітування по них, доцільно зафіксувати загальні вартісні межі оборонних закупівель:

Рекомендації Уповноваженого органу щодо «сумування» закупівель

Далі розглянемо рекомендації Мінекономіки щодо планування закупівель під час воєнного стану. Мінекономіки в листі № 3304-04/16796-06 від 22.04.2022, зокрема, зауважило:

«<…>з огляду на положення Постанови № 169, вартість закупівлі визначається в момент її здійснення, виходячи з наявної поточної потреби. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.

Так, предмет закупівлі, визначений для потреб воєнного стану згідно з Постановою № 169, виступатиме новим предметом окремого договору про закупівлю і новим предметом закупівель».

Також Мінекономіки у листі № 3323-04/50213-06 від 19.07.2022 зауважило: «Згідно з підпунктом 2 пункту 1 постанови № 169 переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішенням замовників/державних замовників, що здійснюють такі закупівлі. При цьому вартість закупівлі визначається на момент її здійснення, виходячи з наявної поточної потреби».

З огляду на вищенаведений лист предмет закупівлі по кожному договору, укладеному навіть під час війни, можна вважати новим предметом договору і новим предметом закупівлі.

Хоча ці роз’яснення були надані до внесених змін до Закону про оборонні закупівлі і стосувалися постанови Уряду від 28.02.2022 № 169, що втратила чинність, але якщо провести аналогію, то логіка здійснення та «сумування» по оборонних закупівлях не змінилася, а замовники, як і раніше, затверджують обсяги й переліки, а не складають річні плани.

Водночас проведення оборонних закупівель згідно з Законом про оборонні закупівлі та Постановою № 1275 під час воєнного стану має ряд складнощів та неузгодженостей, і, звісно, виникають питання щодо «сумування» закупівель та звітування по них.

Складнощі визначення предмета закупівлі та предмета договору, а також їх «сумування» завжди виникали у сфері закупівель, і не тільки щодо оборонних, а й щодо інших предметів закупівлі. Це питання було і є проблемним, і, на нашу думку, правильність та можливість застосування залежить від таких факторів:

  • кваліфікація особи, яка відповідальна за такі закупівлі;
  • розуміння, що таке виникнення нової чи додаткової потреби в товарах, роботах чи послугах, яку не могли передбачити;
  • наявність документального підтвердження виникнення нової чи додаткової потреби в товарах, роботах чи послугах, яку не могли передбачити;
  • вміння та бажання вести перемовини з контролюючими органами та надавати пояснення.

Виходячи з цього, можемо визначити три способи «сумування», планування оборонних закупівель.

Спосіб 1: замовник не «сумує» закупівлі за кодом ДК, посилаючись на роз’яснення та консультації Мінекономіки

Замовник керується тим, що на час воєнного стану він не може заздалегідь об’єктивно передбачити виникнення нової чи додаткової потреби в товарах, роботах чи послугах.

Отже, послуговуючись листами Мінекономіки № 3304-04/16796-06 від 22.04.2022 та № 3323-04/50213-06 від 19.07.2022, предмет закупівлі по кожному договору вважається новим предметом договору і новим предметом закупівлі.

Стосовно схожого питання на офіційному сайті Мінекономіки у відповіді на запит 261/2022 було, зокрема, сказано, що предмет закупівлі визначається замовником відповідно до порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. При цьому вартість закупівлі визначається на момент її здійснення, виходячи з наявної поточної потреби. Аналогічної думки дотримується Мінекономіки у відповіді на запит 223/2022.

За способом 1 замовник не «сумує» закупівлі за кодом ДК, а відповідно до вартісних меж кожного окремого договору звітує / не звітує про закупівлю.

Ризики способу 1. Замовник, закуповуючи за прямими договорами без використання електронної системи закупівель та не «сумуючи» такі закупівлі за ДК, може перетнути межі, від яких потрібно було звітувати, але за умови трактування контролюючими органами порушення в цій частині.

Тоді уповноважена, службова (посадова) особа замовника може отримати штраф у розмірі 1 700 грн (за повторне порушення протягом року — 3 400 грн) за неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі.

Спосіб 2: замовник «сумує» закупівлі за кодом ДК та, керуючись вартісними межами по коду, звітує

Спосіб, за яким замовник «сумує» закупівлі за кодом ДК та, керуючись вартісними межами по коду, звітує, для кращого розуміння відтворимо на прикладі.

Приклад

Замовник має потребу в паливі, код за ДК 021:2015 — 09130000-9 «Нафта і дистиляти». При цьому замовнику потрібен бензин А-95 та дизельне паливо. За відсутності можливості закупити обидві позиції в одного постачальника він укладає договір по бензину на суму 40 тис. грн та дизпаливу на 170 тис. грн. Тобто в сумі по коду 09130000-9 «Нафта і дистиляти» виходить 210 тис. грн.
 
Отже, замовнику потрібно, відповідно до частини 4 статті 30 Закону про оборонні закупівлі, для тих договорів, що будуть укладатись починаючи з 23.04.2023 включно і які вартують для товарів та послуг від 200 тис. грн, а робіт – 1, 5 млн грн, публікувати:

— звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, — протягом 10 робочих днів з дня укладення договору;

— повідомлення про внесення змін до істотних умов договору щодо інформації, визначеної абзацом 1 частини 5 статті 30 Закону про оборонні закупівлі, та інформацію, визначену абзацом 1 частини 5 статті 30 Закону про оборонні закупівлі. Рекомендуємо оприлюднити повідомлення та інформацію протягом 3 робочих днів з дня внесення змін.
 
Детальніше про це — у статті «Алгоритм здійснення оборонних закупівель з 23.04.2023: необхідно розміщувати звіт і зміни до договору».

Порада: щоб не заплутатися у різних договорах по єдиному коду ДК та не помилитися у загальній вартості договорів, рекомендуємо вести реєстри таких договорів, наприклад у форматі exel. У такому форматі найзручніше автоматично підбивати суму всіх договорів за кожним окремим кодом ДК (приклад Реєстру договорів по коду ДК (для закупівель під час воєнного стану)).

Ризики способу 2. У разі додавання вартості договорів (з подальшим оприлюдненням звіту) за кодом ДК відповідальність згідно зі статтею 164-14 не передбачена, проте, зважаючи, що оприлюднена інформація буде у відкритому доступі, вона може нести загрозу національній безпеці, тому особливу увагу необхідно приділяти виключенням, у яких випадках інформацію взагалі не потрібно розміщувати.

Коли інформацію про оборонні закупівлі взагалі не потрібно розміщувати? Такі виключення передбачені у частині 3 статті 30 Закону про оборонні закупівлі: закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин.

Про те, як визначити інформацію, що може нести загрозу, читайте в статті «Інформація, яка може нести загрозу національній чи громадській безпеці: як її визначити?».

Спосіб 3: краще перестрахуватися щодо всього

Замовник приймає рішення звітувати за всіма укладеними договорами, за якими здійснені закупівлі товарів, робіт та послуг оборонного призначення, щоб потім виникало менше питань щодо звітування по усіх укладених договорах з 24.02.2022 і до завершення воєнного стану.

Ризики способу 3. У разі додавання вартості договорів (з подальшим оприлюдненням звіту) за кодом ДК відповідальність згідно зі статтею 164-14 не передбачена, проте, зважаючи, що оприлюднена інформація буде у відкритому доступі, вона може нести загрозу національній безпеці, тому особливу увагу необхідно приділяти виключенням, у яких випадках інформацію взагалі не потрібно розміщувати. Такі виключення передбачені у частині 3 статті 30 Закону про оборонні закупівлі: закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин.

Рекомендуємо статті за темою:

Воєнний стан

Публікації, що розкривають специфіку закупівель під час воєнного стану

Повне або часткове копіювання публікацій порталу ЗАБОРОНЕНО