Бувають випадки, коли в кошторисі на початку року надано асигнування умовно на електроенергію на 800 тис. грн, проте фактична (планова) річна потреба в чотири рази більша. Іноді за подібних умов замовники оголошують процедуру закупівлі на річну потребу, а в проєкті договору про закупівлю прописують важливі умови щодо фінансування цієї процедури. У цій статті ми наведемо п’ять орієнтовних прикладів, які допоможуть сформулювати власні умови проєкту договору про закупівлю щодо фінансування в межах доведених кошторисних призначень.
Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів мають дотримуватися Бюджетного кодексу України (далі – БКУ). І якщо відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та пункту 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), закупівля може здійснюється замовником на підставі наявної потреби або в разі планової потреби наступного року, то відповідно до БКУ взяття бюджетних зобов’язань за укладеними договорами про закупівлю можливе лише в межах наявного в обліку Казначейства кошторису.
Відповідно до статті 48 БКУ розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років. Це зобов’язує розпорядника бюджетних коштів приводити у відповідність до наявного кошторису суму в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі, і брати відповідні бюджетні зобов’язання.
Питання часткової реєстрації зобов’язань висвітлювалося в статті «Договір про закупівлю укладено на 500 тис. грн, але кошторисом виділено лише 250 тис.: зменшувати обсяги чи є інші варіанти?».
Позиція Мінекономіки щодо передумов здійснення закупівель розпорядниками бюджетних коштів була викладена у листі від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 «Щодо передумов здійснення закупівель».
Також важливі акценти щодо планування закупівель розпорядниками бюджетних коштів були розставлені у листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 «Щодо планування закупівель». Зокрема, зважаючи на норми статей 23 та 48 БКУ, Мінекономіки радить замовнику у проєкті договору про закупівлю та договорі про закупівлю передбачати відповідний порядок виникнення договірних зобов’язань залежно від реального фінансування.
Наведемо декілька прикладів, яким чином у проєкті договору про закупівлю можна викласти умови щодо фінансування замовника.
Приклад 1. У розділі «Предмет договору» останніми пунктами розділу можуть бути такі пункти
1.4. Відповідно до Бюджетного кодексу України зобов’язання Замовника виникають та здійснюються за наявності відповідних бюджетних асигнувань.»
або
«1.3. Обсяг закупівлі Товару може бути зменшений залежно від реального фінансування видатків Замовника.»
Приклад 2. Примірні умови, що можуть застосовуватись у розділі «Ціна договору»
або
«3.5. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін, залежно від реального фінансування видатків Замовника з бюджету відповідного рівня на зазначені цілі.»
Приклад 3. Примірні умови розділу договору про закупівлю щодо порядку розрахунків
Приклад 4. Примірні умови розділу договору про закупівлю щодо прав сторін
…
— зменшувати обсяги закупівлі Товару та загальну вартість цього Договору залежно від реального фінансування видатків Замовника у порядку та на умовах укладеного Договору;
…».
або
«Замовник має право:
…
— зменшувати обсяг закупівлі послуг та загальну ціну Договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони за спільною згодою вносять відповідні зміни до Договору шляхом укладання додаткової угоди.»
Приклад 5. Примірні умови розділу договору про закупівлю щодо відповідальності сторін
або
«У разі зменшення або відсутності бюджетного фінансування, затримки платежів або припинення бюджетного фінансування на цілі, передбачені Договором, не з вини Замовника Замовник не несе відповідальності за несвоєчасне виконання умов Договору.»
або
«Покупець звільняється від відповідальності за неналежне виконання взятих на себе зобов’язань по оплаті поставленого Товару в разі ненадходження коштів (відсутності фінансування видатків) Державного бюджету на цілі, передбачені цим Договором.»
Загальні висновки та рекомендації
Вважаємо, що розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів, зважаючи на реалії сьогодення, в обов’язковому порядку необхідно передбачати в проєктах договорів про закупівлю положення щодо залежності від фінансування видатків замовника та в частині відповідальності для уникнення в майбутньому проблем при виконанні договору про закупівлю.
При проведенні процедури закупівлі замовник може прийняти рішення включити для учасників у тендерну документацію вимогу подавати у складі тендерної пропозиції лист-згоду щодо ознайомлення з проєктом договору про закупівлю та готовності його виконувати на всіх викладених умовах. Дану вимогу замовник може аргументувати тим, що замовник акцентує увагу учасників на проєкті договору про закупівлю і важливо, щоб учасники з ним ознайомилися, а не лише поставили печатку, підпис і зробили скан (як це роблять чимало учасників). У подальшому в разі виникнення нарікань від виконавця договору про закупівлю з приводу фінансування замовника оперувати довідкою, що була ним надана у складі тендерної пропозиції.
Також можете переглянути та в разі потреби завантажити:
- Договір про закупівлю послуг з урахуванням Особливостей;
- Договір про закупівлю товару з урахуванням особливостей (універсальний);
- Договір у формі рахунку з урахуванням ВС.
А ще пройдіть тест за тематикою цієї статті:
google 