Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) адмініструє перелік міжнародних спонсорів війни, у якому фігурують компанії, які активно працюють в рф, наповнюючи російський бюджет та постачаючи обладнання подвійного призначення, яке може використовуватись у воєнних цілях.
Під час воєнного стану публічні закупівлі здійснюються згідно з Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості). Водночас нормами Особливостей не передбачено, що замовник може відхилити учасника, якщо його внесено до переліку міжнародних спонсорів війни.
У зв’язку з чим виникає питання, як замовнику не співпрацювати з організаціями, які є міжнародними спонсорами війни, як відхиляти таких учасників? Чи плануються відповідні зміни у законодавстві щодо публічних закупівель, та якщо так, у які строки? З цими питаннями ми звернулися з офіційним зверненням до НАЗК та до Мінекономіки. Пропонуємо ознайомитися з відповідями.
НАЗК у листі № 08-06/17460-23 від 04.08.2023, зокрема, зазначило:
«…Включення міжнародних компаній до розділу „Міжнародні спонсори війни“ є іміджевим інструментом, що призводить до посилення на них тиску в інформаційному просторі та переоцінки їх діяльності суспільством та бізнесовим співтовариством.
Зазначений інструментарій незважаючи на те, що не являє собою прямих правових заборон, є дієвим засобом щодо бойкоту продукції відповідних компаній в країнах із розвиненим громадянським суспільством.
Додатково повідомляємо, що Національне агентство надає роз’яснення, методичну та консультаційну допомогу з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень Закону України „Про запобігання корупції“ та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів (п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про запобігання корупції“). Відтак, надання роз’яснень у сфері здійснення публічних закупівель не належить до компетенції Національного агентства».
Мінекономіки у відповіді на запит № 487/2023 посилається на запит № 305/2023, у якому, зокрема, зазначає:
«…Абзацом 1 пункту 2 постанови № 1178 установлено, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі — активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь. Згідно з абзацом другим пункту 2 постанови № 1178 замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою.
При цьому пунктом 44 Особливостей передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників.
Також відповідно до пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи — учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України „Про санкції“.
Крім цього, згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно зі статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому…».
Виходячи з наведених роз’яснень, доходимо висновку, що ні Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), ні Особливості не містять підстав для відхилення учасників, які включені до переліку міжнародних спонсорів війни.
Наразі перелік «Міжнародні спонсори війни» є іміджевим інструментом, що призводить до посилення на них тиску в інформаційному просторі та переоцінки їх діяльності суспільством та бізнесовим співтовариством. НАЗК зазначає, що зазначений інструментарій, попри те, що не являє собою прямих правових заборон, є дієвим засобом щодо бойкоту продукції відповідних компаній у країнах із розвиненим громадянським суспільством.
Мінекономіки посилається на норми пункту 28 Особливостей та статті 22 Закону, відповідно до яких тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Однак не можемо радити встановлювати додаткові підстави для відхилення в умовах тендерної документації, які не відповідають нормам Особливостей та Закону, адже наразі існує практика Державної аудиторської служби, згідно з якою такі додаткові вимоги замовника вважаються порушенням.
Читайте також «Моніторинги за Особливостями: невідповідність умов тендерної документації» та «Невідповідність тендерної документації вимогам законодавства: практика ДАСУ».
Користуйтеся шпаргалкою щодо застосування замовником норм пункту 47 Особливостей.
Більше важливої інформації про закупівлі під час воєнного стану читайте на порталі RADNUK.COM.UA у розділі «Воєнний стан».
google 