Казначейство наполягає провести процедуру закупівлі за Законом, але замовник хоче за Постановою № 169: де правда?

Крістіна Бєлякова
3115
20 Червня 2022
Казначейство наполягає провести процедуру закупівлі за Законом, але замовник хоче за Постановою № 169: де правда?
3115
20 Червня 2022

Почастішали випадки, коли Казначейство при реєстрації договірних зобов’язань замовника наполягає на проведенні ним саме процедури закупівлі чи застосуванні спрощеної закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) замість застосування постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169 (далі — Постанова № 169). Чи зобов’язаний замовник безумовно виконувати такі вимоги? Розглянемо далі.

Перш за все наголосимо, що Закон та Постанова № 169 чинні та їхня дія не зупинена.

Замовник вправі самостійно вибрати, яким чином здійснювати публічні закупівлі в умовах воєнного стану. Крім того, замовник станом на дату виходу цієї статті жодним нормативно-правовим актом не обмежений у здійсненні закупівель, дотримуючись норм Постанови № 169 або норм Закону.

Також відповідно до абзацу 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, перелік документів, які перевіряють органи Казначейства до здійснення оплати за договорами про закупівлю, та перелік випадків, у яких органи Казначейства вживають заходів з недопущення здійснення платежів з рахунку замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю, визначені частиною 2 статті 7 Закону.

Так, орган Казначейства до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю шляхом перегляду в електронній системі закупівель. Орган Казначейства вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунку замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у разі відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим частини 2 статті 7 Закону.

Органи Казначейства не реєструють зобов’язання, зокрема за відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель та недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами. У таких випадках органи Казначейства застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені статтею 117 Кодексу.

У листі Держказначейства «Щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства у сфері закупівель» від 11.12.2019 № 24-10-08/21940 встановлено:

«…за порушення вимог, установлених Законом, в частині прийняття рішень, вибору і застосування процедур закупівель, відповідальність несе уповноважена особа (особи) замовника ПЕРСОНАЛЬНО.

У зв’язку з тим, що перелік випадків з недопущення здійснення органами Казначейства платежів з рахунка замовника, визначених частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним, у Казначейства немає повноважень втручатися у проведення процедур закупівель.

Таким чином, правова оцінка дій замовника щодо прийняття рішень стосовно проведення процедури закупівлі або уникнення її проведення, аналізу додатка до річного плану, вибору конкретної процедури закупівлі, умов її проведення, які відображені (зафіксовані) у документах, передбачених Законом, не охоплюється терміном “перевірка наявності документів” та не входить до повноважень органів Казначейства, визначених частиною другою статті 7 Закону.

Одночасно звертаємо увагу на те, що рішення про початок моніторингу публічних закупівель, який здійснює орган державного фінансового контролю, та результати такого моніторингу не відносяться до випадків, визначених частиною другою статті 7 Закону, та не є підставою для призупинення реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів з рахунка замовника».

Висновок: замовник вправі самостійно вибрати, яким чином йому здійснювати публічні закупівлі в умовах воєнного стану — відповідно до Закону чи відповідно до Постанови № 169.

З прикладами договору, укладеного за Постановою № 169, та додаткових угод, які стосуються воєнного стану, ознайомтесь в розділі «Зразки документів» — «Воєнний стан»«Договори та додаткові угоди».  Щодо реєстрації договірних зобов’язань в органах казначейського обслуговування обов’язково читайте:

Воєнний стан

Публікації, що розкривають специфіку закупівель під час воєнного стану

Повне або часткове копіювання публікацій порталу ЗАБОРОНЕНО