2025 рік став періодом інтенсивної адаптації українського законодавства до європейських стандартів і пошуку балансу, зокрема між швидкістю закупівель й прозорістю використання коштів. Редакція порталу «Радник у сфері публічних закупівель» обговорила ключові результати року з директором департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерієм Шергіним.
Радник. Вітаємо, Валерію! Почнемо з легкої ноти, адже маємо для Вас цікаві новорічні бліц-запитання:
- Слоган закупівель 2025 року?
- Що б ви змінили в системі закупівель одним помахом чарівної палички?
- Ваша головна порада закупівельнику на 2026 рік?
Валерій Шергін.
- Я б назвав не слоган, а число — 13. Саме стільки змін було внесено до Особливостей здійснення закупівель у 2025 році. І більшість із них стосувалися пункту 13 — умов укладення прямих договорів без застосування конкурентних процедур. На жаль, майже за кожною такою зміною стояли події, пов’язані з повномасштабною агресією росії.
- Досвід показує, що прості рішення часто все ускладнюють. Але я б хотів, аби замовники достойно оцінювали роботу своїх уповноважених осіб.
- Завжди бути готовими до змін.
Радник. Почнемо з позитиву. Які пріоритетні завдання вдалося реалізувати у 2025 році в частині формування державної політики у сфері закупівель?
Валерій Шергін. Наприкінці року ми отримали рекомендацію Європейської Комісії щодо подальшої підготовки проєкту оновленого Закону України «Про публічні закупівлі» до його розгляду та ухвалення Верховною Радою України. Після того як у 2024 році Україна набула статус країни-кандидата в члени ЄС, вимоги до нашого законодавства суттєво зросли. Ми маємо повністю гармонізувати наше закупівельне законодавство із європейськими директивами.
Весь 2025 рік у діалозі з представниками Компоненту 2 (Публічні закупівлі) Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами (Проєкт EU4PFM) ми працювали над законопроєктом. Йшлося не лише про переклад норм директив українською мовою та їх формальне включення до законодавства. Основне завдання полягало в іншому — перекласти логіку європейської культури ведення бізнесу та взаємодії між публічним і приватним сектором та знайти для неї відповідники в українській практиці.
Ми також розробили правила особливостей закупівель у межах виконання заходів, передбачених Планом України, простіше — закупівлі за програмою Ukraine Facility. Хоча Рамкова угода між Україною та ЄС щодо спеціальних механізмів фінансування в межах цього інструменту ратифікована Верховною Радою України і містить власні правила закупівель, які відповідно до статті 6 Закону «Про публічні закупівлі» мають застосовуватися пріоритетно, після тривалих дискусій, зокрема з Європейською Комісією, ми напрацювали окремий розділ до Постанови № 1178.
Насправді, це був дуже корисний досвід, адже Рамкова Угода не є простим документом, передбачає доволі жорсткі вимоги щодо контролю використання коштів, походження товарів та постачальників. І, здається, нам вдалося врахувати все це. Додатково ми підготували детальне розʼяснення щодо застосування цих особливостей.
Над цим проєктом ми тісно працювали спільно з нашими колегами з Держаудитслужби, а також експертами Центру вдосконалення закупівель Київської школи економіки.
У 2025 році наш відділ методології підготував декілька цікавих оглядів закупівельних практик, наприклад щодо випадків внесення змін до істотних умов договорів та щодо застосування нецінових критеріїв оцінки.
До речі, моє передбачення, що застосування нецінових критеріїв стане у 2026 році однією з популярних для обговорення та дискусій тем. Адже зміна фокусу із вибору найдешевшої пропозиції в бік пропозиції із найкращим співвідношенням ціна — якість давно, як то кажуть, назріла. Але, звісно, це треба робити дуже виважено.
У цьому році був ухвалений у другому читанні та набув чинності Закон України «Про публічно-приватне партнерство», а також оновлена редакція Закону України «Про концесію». Наш департамент брав безпосередню участь у роботі над цими законопроєктами. Обидва закони є євроінтеграційними та направлені на гармонізацію українського законодавства з європейським. Вони запроваджують у сфері публічно-приватного партнерства правила гри, які звичні та знайомі бізнесу Європи, Великої Британії та США.
Розраховуємо, що ця форма взаємодії публічного інтересу та приватного капіталу знайде своє місце і в Україні. Плануємо у 2026 році завершити роботу над необхідними підзаконними актами, щоби цей інструмент повноцінно запрацював в Україні. Також плануємо почати інформаційну та методологічну підтримку щодо розвитку ППП в Україні.
Радник. Логічно перейти до завдань, які не вдалося реалізувати у 2025 році або які потребують додаткового часу. Чи є проєкти, що переносяться на 2026 рік?
Валерій Шергін. Так, і це законопроєкт № 11520, про який я щойно згадував. І одна з причин, чому цей проект переходить у новий рік, – це те, що департамент працює в умовах дефіциту кадрів. При тій же кількості людей, що і 5 років тому, до нашої сфери відповідальності додалися оборонні закупівлі та формування і впровадження політики публічно-приватного партнерства.
Зрозуміло, що задач доволі багато. І як правило, майже всі — «дуже важливі». Памʼятаєте, композитор Россіні на якійсь своїй партитурі написав, що треба грати «Швидко, ще швидше, швидко, як тільки можливо», а потім дописав: «Ще швидше». У нас іноді так із важливостю та терміновістю задач.
Радник. Які ще плани на 2026 рік?
Валерій Шергін. Почати роботу над законопроєктами, які повністю гармонізують українське закупівельне законодавство з європейськими директивами. І тут дуже цікавий момент, до речі. Адже у 2026 році і Європейський Союз входить у черговий цикл оновлення своїх закупівельних директив.
У жовтні вийшов дуже ґрунтовний аналіз результатів реформи 2014 року, де розглядаються ідеї та цілі, які закладалися тоді, і чи вдалося їх досягнути. Там багато чого цікавого, наприклад, що іноді директиви не містять чітких правил щодо застосування складних процедур, і тому часто замовники надають перевагу старим «добрим» відкритим процедурам і найнижчій ціні… Цілком зрозуміла ситуація, правда? Хоча, насправді, від країни до країни практика різниться.
І от у такій динамічній системі ми реформуємо наше законодавство. Треба діяти і делікатно, і рішуче одночасно.
Радник. Ми часто чуємо від уповноважених осіб, що навантаження зростає, відповідальність колосальна, а зарплати в держсекторі не завжди конкурентні. Що робить департамент, щоби професія закупівельника не стала «розстрільною»?
Валерій Шергін. Я за те, щоби ми разом із законодавчими змінами змінювали і підходи до роботи закупівельників. Знаєте, знову дискутують, наскільки ефективно, що питаннями закупівель займається одна уповноважена особа; чи доцільно повернути у процес тендерні комітети, принаймні, де йдеться про значні суми та складні проєкти; чи можливий «аутсорс» закупівельних послуг (і маються на увазі не тільки централізовані закупівельні організації, а й можливість надання таких послуг приватним сектором). Але, зрозуміло, що найперше питання — це питання справедливої оплати праці уповноваженої особи. І тут нам є над чим працювати.
Радник. Дякуємо за вашу небайдужість та розмову. Вам — заключне слово.
Валерій Шергін. Коли я десь виступаю, на останньому слайді завжди розміщую свою робочу електронну адресу (v.shergin@prozorro.ua) та прошу людей писати мені свої запитання, побажання, критику або просто думки. Щоби вони не залишалися з вами, а могли мати подальшу реалізацію. Будьте проактивними. Мої колеги жартома дорікають мені за це слово, але саме проактивність здатна щось змінювати.
Візьміть собі на озброєння «Корисні поради закупівельнику на початку 2026 року», адже на порталі Радник у сфері публічних закупівель ви знайдете сотні корисних статей, доцільних порад і детальних алгоритмів роботи уповноважених осіб. Ба більше! На порталі десятки електронних книг, які стануть вам у пригоді прямо зараз.
google 