Закупівлі за Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) та постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169 (далі — Постанова № 169) не додаються («сумуються»).
Закупівлі за Законом
Закон передбачає планування закупівель, що визначено у статті 4 Закону. Планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі — річний план).
Тобто йдеться про річне планування із можливістю його коригування протягом року.
Закупівлі за Постановою № 169
Постанова № 169 визначає порядок здійснення закупівель в умовах воєнного стану.
Закон України «Про правовий режим воєнного стану» встановлює, що воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
При цьому листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (далі — лист ТПП) засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Таким чином, закупівлі в період воєнного стану — це закупівлі, що проводяться в особливих умовах, що не можуть бути сплановані заздалегідь, або закупівля яких через воєнний стан не може бути здійснена у звичному порядку, встановленому Законом.
Рекомендації Мінекономіки
В інформаційному листі Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 зазначено: Законом встановлено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану у разі:
- виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
- виділення додаткових коштів;
- перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
- перерозподілу коштів, зекономлених у разі зміни ціни договору про закупівлю в бік зменшення;
- перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмета(ів) закупівлі або фінансування інших видатків;
- відміни закупівлі або визнання її такою, що не відбулась / неукладення договору про закупівлю за результатами проведення закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі;
- розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
- інших подібних випадків. Замовник може вносити відповідні зміни до річного плану закупівель шляхом створення нових та / або редагування / видалення існуючих рядків річного плану з інформацією про закупівлі.
Водночас, враховуючи поняття «предмет закупівлі», такий предмет закупівлі (у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель.
Тому вид закупівлі для такого предмета закупівлі повинен визначатись замовником з урахуванням вартісних меж, визначених Законом та з урахуванням категорії замовника.
Суть: у разі виникнення нової непередбачуваної потреби замовника вона визначається як окремий предмет закупівель і не «сумується» з попередньою.
Враховуючи, що в період воєнного стану неможливо передбачити ситуацію, що може скластися, у тому числі з потребою замовника, кожна закупівля, визначена в переліку, може вважатись новим предметом закупівлі. На це, зокрема, вказує позиція Мінекономіки.
Відповідно до інформаційного листа Мінекономіки № 3304-04/16796-06 від 22.04.2022, з огляду на положення Постанови № 169, вартість закупівлі визначається в момент її здійснення з огляду на наявну поточну потребу. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом № 708. Так, предмет закупівлі, визначений для потреб воєнного стану згідно з Постановою № 169, виступатиме новим предметом окремого договору про закупівлю і новим предметом закупівель.
Водночас Постанова № 169 регулює здійснення публічних закупівель під час воєнного стану та не виокремлює умови саме для предмета закупівлі. Тобто йдеться про закупівлю в цілому. Пунктом 2 Постанови № 169 встановлено, що переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників / державних замовників, що здійснюють такі закупівлі. Тож, на момент прийняття рішення щодо укладення договору уповноважена / відповідальна особа за організацію та проведення закупівель під час воєнного стану відштовхується від затвердженого переліку закупівель та їх обсягу.
Розглянемо приклади
Приклад 1: якщо в переліку затверджено закупівлю в обсязі, що у вартісному показнику буде 60 тис. грн, то така закупівля передбачає застосування спрощеної закупівлі або ж, за наявності підстав, укладення прямого договору без застосування електронної системи закупівель.
Нагадаємо, що закупівлі без застосування ЕСЗ не включаються до річного плану закупівель. За результатами їх здійснення в електронній системі закупівель за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень, замовник / державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього після його укладення, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Приклад 2: якщо замовник не може укласти договір на всю суму в 60 тис. грн, а, наприклад, укладе два договори на 30 і 30 тис. грн, то загальний обсяг потреби не зміниться, а саме від нього відштовхуються вимоги Постанови № 169.
Приклад 3: якщо ж у переліку замовника закупівля на 30 тис. грн і він уклав договір, після чого в нього виникла додаткова потреба в тому самому предметі закупівлі, замовник повинен внести зміни до переліку і далі залежно від обсягу та його ціни приймати рішення про подальші дії.
Тож, якщо нова потреба — це 30 тис. грн, він укладає прямий договір, що ніде не оприлюднюється.
Нагадаємо: у разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, не вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Висновки
Відповідаючи на питання статті: чи «сумуються» закупівлі за Законом про закупівлі та Постановою № 169, можемо дійти таких висновків:
- замовник самостійно приймає рішення відносно того, чи «сумувати» між собою закупівлі за Законом та Постановою № 169;
- закупівлі за Законом «сумуються» у звичному для замовників порядку (за річною потребою з урахуванням, зокрема, очікуваної вартості предметів закупівель за Єдиним закупівельним словником);
- щодо закупівель за Постановою № 169 замовник може:1) вважати кожну наявну потребу, що внесена до переліку, як нову та не «сумувати» з уже здійсненими / наступними аналогічними закупівлями; 2) якщо замовник вважає за необхідне, може прийняти рішення «сумувати» предмет закупівлі з уже здійсненими / наступними аналогічними закупівлями (наприклад, замовник закупив на 40 тис. грн палива, після чого з’явилася потреба знову закупити аналогічний предмет вартістю 30 тис. грн, то в такому разі він уже проводить спрощену закупівлю на 30 тис. грн). Адже ніщо не забороняє замовникам застосовувати електронну систему закупівель як альтернативу укладенню прямих договорів.
Якщо замовник здійснює закупівлі за Постановою № 169, він повинен врахувати, що:
- закупівлі до 50 тис. грн без використання електронної системи не включаються до річного плану та можуть реалізуватися через прямий договір або електронний каталог, або проводитись за Наказом № 10 ДП «Прозорро»;
- закупівля понад 50 тис. грн включно реалізуються через:
— прямий договір у разі наявності підстав, передбачених Постановою № 169;
— спрощену закупівлю;
— електронний каталог. У разі, коли у профілі товару електронного каталогу розміщено дві або більше пропозиції щодо товару від постачальників, замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників, якщо вартість товару становить або перевищує 200 тис. гривень. Закупівлі понад 50 тис. грн, що здійснюються без застосування ЕСЗ, не включаються до річного плану закупівель. Окремо звертаємо увагу, що ви маєте нагоду завантажити приклад оголошення про проведення спрощеної закупівлі за Постановою № 169, що розміщено на порталі RADNUK.COM.UA в розділі «Зразки документів».
Про особливості визначення предмета закупівлі відповідно до Закону читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статтях «Усе, що потрібно знати про визначення предмета закупівлі: частина перша»» та «Усе, що потрібно знати про визначення предмета закупівлі: частина друга».
Додатково про те, як «сумувати» закупівлі, читайте у статті «Як „сумувати“ закупівлі за кодом ДК під час воєнного стану». Для визначення коду ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника рекомендуємо користуватися спеціально розробленим інструментом на порталі RADNUK.COM.UA — «Пошук ДК».
google 